Книжкове свято над Дністром

0185
Книжкове свято над Дністром ― Новини культури України  - Медіа-портал "Культура"

У місті Миколаєві на Львівщині пройшла ХІ «Книжкова толока», яка зібрала видавців та авторів із різних куточків України і мешканців міста та району, котрі вже не уявляють себе без цього книжкового свята.

Маленькі штрихи «Книжкової толоки»

Миколаїв на Дністрі – районний центр Львівської області з населенням п’ятнадцять тисяч осіб; це за даними останнього перепису, зараз – значно менше. І в цьому місті вже більш як десяток років відбувається великий інтелектуальний захід – «Книжкова толока».

«Коли я перший раз сказала видавцям, що хочу організувати у Миколаєві “Книжкову толоку”, то вони почали сміятися, – розповідає ініціаторка свята Люба Хомчак. – Коли дізналися, яка у нас кількість населення, то ще більше сміялися, та, попри все, перша “Книжкова толока” відбулася. Тоді було таке відчуття, ніби там ангели літали… Все вдалося. На одному майданчику зібралися люди, які люблять книжку, які хотіли цю справу зробити».

Й ось уже одинадцятий рік поспіль у середині березня Миколаїв на повні груди дихає книжковою атмосферою. Основні події «Книжкової толоки» зосереджуються у місцевому Палаці культури. Прямуємо туди. Незважаючи на те, що цього холоднуватого недільного ранку в місті не видно людей, Палац культури гуде, як вулик. Уже при вході зустрічаємо стенд, біля якого діти-пластуни пропонують нам зіграти в лотерею – безпрограшну. За п’ять гривень виграємо ілюстровану українську народну казку «Котигорошко».

Далі зустрічаємо добре відоме львів’янам «Видавництво Старого Лева» – із прилавками з гарною дитячою та й дорослою літературою. Тут, як і на львівському «Форумі видавців», завжди людно. Справа від «Старого Лева» – невеличкий столик, накритий «військовою» тканиною, – зі стендом Миколаївського відділення обласної асоціації учасників АТО. Хлопці у камуфляжі збирають книжки для шкіл Донецької та Луганської областей. Коли ми тільки прийшли, стіл був порожнім, а коли покидали зал, там був уже добрий стіс книжок. Хтось приніс із дому, хтось придбав українську книжку тут, на «Книжковій толоці», і передає її туди, де вона сьогодні дуже потрібна.

А далі – стенди з книгами, на багатьох майданчиках присутні автори. Увагу привертає велике, гарно ілюстроване видання «Миколаївське Придністров’я»: про географію, історію, краєзнавство Миколаївського району. Його підготували і видали миколаївські вчителі Катерина Івашків, Ярослав Івашків і Євгенія Кушнір. Кажуть, п’ять років працювали над книгою… Видання – гідне столичних книжкових форумів.

За іншим стендом розмістився зі своїми книгами дитячий письменник і поет Василь Щиглюк. «Приїжджаю сюди уже кілька років, – каже. – Маю тут і своїх читачів. Ось учора до мене підійшов хлопчик, який торік придбав мою пригодницьку книгу. Привітався – і кілька хвилин розповідав дівчині, яка вагалась купити книжку чи ні, її зміст. Такі зустрічі запам’ятовуються, додають мені наснаги».

Інший поет – Федір Шишман – приїхав до Миколаєва з прифронтового Маріуполя. Він пише вірші про війну, і його невеличкі поетичні збірочки викликають інтерес у читачів. Його у Миколаєві знають, люблять, люди просять автограф. Пан Шишман зізнався, що він – грек за походженням – лише кілька років тому почав писати поезію українською мовою. А вона в нього бездоганна. «У мене тут є прихильники, – каже автор. – Ось Зіновій Баранецький має вже всі мої збірки, сьогодні прийшов просто полікуватися. Я придивляюся до цієї миколаївської толоки і хотів би організувати щось подібне в Маріуполі».

Ще за одним столиком розмістилися монахині. Вони розповідають про книжку «Бабусина Біблія». Сестри переклали її з французької, самі проілюстрували і видали в дуже гарному поліграфічному виконанні. «Ця книжка не для разового читання, – пояснює сестра Марія Мати Слова. – Її написала колись бабуся, яка мала багато онуків. Вони ставили їй багато різних питань, й у відповідях на ці питання – викладена ціла доктрина Церкви. Книжка дуже корисна і зрозуміла дітям». Тим часом до стенду підходить «бабуся Стефа», як вона сама представилася, і купує «Біблію» за двісті гривень. Каже, що має четверо онуків і буде їм читати. Про книгу знає, бо сестри розповідали про неї в церкві.

Таких приємних, теплих і цікавих моментів було багато на книжковому святі. Паралельно у великому кінозалі презентували літературний журнал «Дзвін», представляли авторів – переможців Всеукраїнського конкурсу «Крилатий Лев»; в іншому залі відбувались різні презентації і читання вголос дитячих книжок. Діти також охоче брали участь у різних майстер-класах: зі створення ляльки-мотанки, солом’яних виробів, валяння вовни і виготовлення тваринок у форматі 3D. Тим часом мами вчилися пов’язувати на голову хустки. Знайшлися ентузіастки – Оксана Рудавська з Дрогобича і Віра Олеш із Соснівки, які вирішили нагадати нам, українкам, що не лише вишита сорочка чи сукня прикрашає жінку, а й хустина також.

Місце зустрічей і новий майданчик

«Враження від “толоки” дуже позитивні, – кажуть сестри згромадження “Воплоченого Слова”, які приїхали до Миколаєва з Івано-Франківська. – Атмосфера домашня, гарна організація. Ми маємо можливість щось розказати людям».

«Людям потрібне спілкування з книгою і з творцями книги, – каже письменник, головний редактор всеукраїнського літературного журналу “Дзвін” Юрій Коваль. – Захоплює, що є ще люди, які потребують книжки, бо зараз якийсь такий дикий, непевний час, що люди відсторонюються від книги і від друкованого слова. З одного боку, багато говорять про любов до рідної мови, культури, а з іншого, коли реально потрібно підтримати українську літературу, купити книжку, щоб вона була в хаті, щоб нею могли причащатися діти, близькі, знайомі, – цього все менше і менше. Я навіть не знаю, чим це пояснити. Грошей бракує? А загляньте ввечері у бари, ресторани… Такі акції, як “Книжкова толока”, вселяють віру, що не все у нас погано».

«Зараз у книговидавничій справі працює дві категорії людей: або фанати, або вар’яти, або два в одному, – ділиться дуками відомий львівський видавець, голова ради Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини Михайло Ватуляк. – Промоутером цього заходу є одна із таких людей. Я теж мав сумніви, коли пані Люба перший раз сказала мені про “миколаївську толоку”. Її успіх залежить і від самого Миколаєва».

…Ось маленька дівчинка щось гортає біля стенду «Видавництва Старого Лева», а поруч її мама тримає велику торбу з книжками. Знайомимось: мешканка Миколаєва Ольга Максимович і її п’ятирічна донька Анастасія. «Наше місто маленьке, – каже Ольга, – а тому “Книжкова толока” є великою подією. Електронна книжка, комп’ютер ніколи не замінять паперового видання. Я дуже люблю читати і прививаю це своїй донечці.

Книжкова Пасха

Людина, яка організувала цей книжковий гармидер у місті, пані Люба Хомчак, – за фахом технолог харчової галузі. Книги – її хобі, таке велике, що вже переросло в ХІ «Книжкову толоку», в книжкові крамнички у Миколаєві, в сусідньому Стрию і в цікавий проект «Книжковий дворик» у Львові, де не лише можна придбати книжку, а поспілкуватися з авторами, побувати на презентаціях і різних цікавих дискусіях.

«Я уважно придивлялася до “Форуму видавців” у Львові, – каже пані Люба, – і мені там бракувало камерності, бо найкраща розмова не там, де великі зали. Мені хотілося, щоб на одному майданчику зустрілися ті люди, які пишуть книжки, які їх обгортають, тобто видають, які продають і які читають». І вже одинадцятий рік поспіль вони зустрічаються. До Миколаєва приїжджають і знані українські письменники, видавці, а самі миколаївці чекають «толоки», як свята, для них це своєрідна Пасха. Письменники їдуть у найвіддаленіші школи району і там зустрічаються з дітьми.

Надія ПАСТЕРНАК, "Культура і життя"

Фото Йосипа МАРУХЯНКА



Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар