Музей працює задля відвідувачів

01563
Музей працює задля відвідувачів

За короткий період Національний музей історії України став українським за духом, сучасним за змістом і перетворюється в європейський за формою. Нині НМІУ — це місце, куди відвідувачі приходять родинами, де цікаво й змістовно проводять свій час.

Очолювати найбільший у країні музей, наважитися на зміну формату його роботи — це завдання потребує цілеспрямованого руху вперед, сміливості та професійності. Сьогодні наша розмова з людиною, що прийняла виклик і активно впроваджує зміни в Національному музеї історії України, досвідченим музейником і менеджером, його генеральним директором Тетяною Сосновською.

- Згідно затвердженої концепції розвитку музею до 2020 року, НМІУ має стати українським за духом, європейським за змістом і сучасним за формою. Яким чином Ви реалізовуєте цю філософію?

- Я вважаю, що українським за духом має бути кожен музей в Україні, насамперед, екскурсії в музеї повинні проводитися українською мовою. Всі інші мови в нас у музеї зараховані до розряду іноземних. Це був перший наш крок, зроблений у цьому напрямку.
Наступним кроком стало акцентування на українському дусі в усіх періодах нашої історії, починаючи з тризубів часів Київської Русі. Ми не відкидаємо важливого внеску представників інших національностей, які жили в Україні. Ми підкреслюємо їх внесок у науку, культуру, медицину, промисловість, а також їх роль в історичних подіях на українській території. Крім того, кожен предмет в експозиції можна описати і представити, надавши йому того чи того забарвлення (наприклад, карета, подарована Російською імператрицею, чи карета Київського Митрополита). Також екскурсовод може розставити різні акценти, пропагуючи радянську чи українську ідеологію. Всі ці моменти ми відлагодили, тому я вважаю, що поняття «український за духом» у нашому музеї реалізовується повністю.
Для того, щоб бути рівноправною частиною європейської спільноти, ми маємо переймати досвід європейських музеїв у їх відкритості і привітності. На вході нашого музею розташована табличка «Музей працює заради відвідувачів», для нас це означає, що відвідувач іде як до себе додому, і ми, співробітники музею, обслуговуємо його культурні, естетичні та інтелектуальні запити. Зараз ми на шляху до того, щоб реалізувати таку європейську практику, як свобода людини у просторі. Людина вільна у пересуванні по музею в пошуку того, що найбільше її зацікавить. Звісно, у нас є навігація, якщо людина хоче дивитись експозицію у історичній хронології, але разом з тим — вона вільна у виборі свого маршруту, екскурсії та при бажанні екскурсовода.
Також ми декларуємо політику відкритості нашої фондової колекції, фінансової діяльності, наших намірів. Це ті елементи існування європейської спільноти, які мають і для нас стати нормою.
Щодо сучасної форми в діяльності музею — це питання створення і подачі музейного продукту. Ми завжди прагнемо удосконалювати наші пропозиції і заохочувати фаховістю наших співробітників, щоб сучасний глядач не помітив відсутності сучасних технологічних оснащень, які є в європейських музеях. Це різноманітні інтерактивні програми і квести, які навіть не потребують екскурсовода. У нас є цікаві родинні програми, ми намагаємося створити атмосферу комфортного родинного перебування в музеї. Моя мрія, щоб, повернувшись додому, люди не вмикали телевізор, а в родинному колі обговорювали враження і емоції, пережиті в музеї. Це також нова, сучасна форма роботи — надавати послуги так, щоб родина затрималась в музеї на декілька годин, щоб різним поколінням було цікаво, оскільки вони мають окремі програми.

- За два роки, відколи Ви очолюєте музей, реалізовано багато нововведень. Які з них Ви вважаєте найуспішнішими і які найбільше сподобалися відвідувачам?

- За два роки нам вдалося реалізувати багато задумів. Найбільш вдалими вважаю повну зміну формату екскурсійного обслуговування, створення відкритого лекційно-дискусійного майданчика (наприклад, лекційний курс, реалізований спільно з «Лікбез»), запуск великої кількості дитячих освітніх програм (розроблених нашими співробітниками), створення новоформатного музейного продукту (зокрема нові інтерактивні мандрівки музеєм, яких раніше не було), цілий ряд нових виставок, що розкрили сторінки історії, які не були представлені в музеї або потребували актуалізації, також ми структурували роботу з відвідувачами. Загалом успіхом вважаю перетворення музею на простір для сімейного відпочинку вихідного дня. Нашою перевагою є те, що музей став прихильним і дружнім до дітей, родин, молоді. І що проходить повне звірення фондів музею та фотофіксація експонатів.

- Все ж – на що найбільше реагують відвідувачі?

- Найбільш популярними серед відвідувачів є екскурсії, дитячі та освітні програми. Ми пропонуємо цікаві подачі та ідеї, які відрізняють музейне повідомлення кількарічної давнини від теперішньої. Також активно розвиваємо і пропагуємо інтерактив у музеї.
Нас цікавить, що саме відвідувач очікує від музею. Ми проводимо опитування і корегуємо формат роботи з відвідувачами. Результати дворічної роботи показали, що музей задовольняє запити відвідувача і реагує на больові точки, які є сьогодні.

- Скажіть, будь ласка, які ще інновації Ви плануєте впроваджувати?

- Задумів багато, починаючи від давно потрібного технологічно сучасного аудіогіду, який би сподобався нашим відвідувачам. Якщо ж говорити про побудову нашої постійної експозиції, то, звичайно, своїми силами ми цього зробити не зможемо, але інформаційні стенди та електронні панелі, які б на малій площі представляли значно більше інформації — це те, що в першу чергу хотілось би встановити в музеї. Вважаю, що будь-який музейний продукт має приваблювати людей до музею.

- На Вашу думку, що спонукає людей відвідати історичний музей?

- В першу чергу, мабуть, інтерес до власної історії. Крім того, наш музей став більш відкритим і привітним до відвідувачів. Ця атмосфера відкритості, доброзичливості є комфортною для відвідувача і з’являється бажання повертається ще раз та рекомендувати музей друзям.
Ми структурували екскурсійну діяльність у вихідні дні та пропонуємо відвідувачам безкоштовні екскурсії щопівгодини. Такі екскурсії та інтерактивні квести дуже популярні серед відвідувачів. Ми прагнемо максимально комфортно надавати послуги, щоб відвідувачу було і зручно, і цікаво.

- А якби музей мав необмежені фінансові ресурси, на що б Ви їх скерували?

- Ми би побудували якісно і візуально нову експозицію, яка б розкривала всі важливі сторінки історії України, відповідала сучасним підходам у подачі матеріалу. Інформаційні табло і панелі хотілося б мати в кожному залі. За допомогою таких боксів ми змогли б продемонструвати ту частину нашої колекції, що роками зберігається у фондах. Тоді можна було б глибше розкрити епоху, представлену в залі. Інформацію можна подати у формі, цікавій як для дорослих, так і для дітей. Закордоном це вже випробувано, нам же потрібно просто знайти на це кошти.

- Відомо, що музеї у своїх експозиціях можуть представити лише незначну частину від основної фондової колекції. Робота з фондами залишається поза увагою відвідувача, але вона не менш важлива. Чи відобразилися нові підходи і на роботі з фондами?

- Відкритість і прозорість стосується всіх сфер діяльності музею. Оскільки повного ґрунтовного звірення фондової колекції ніколи не проводилось, одним із перших завдань була повна звірка фондів, а також наукове опрацювання та оцифрування всіх експонатів. Це є гарантією їх збереження, а в разі втрати — повернення до колекції музею.
Під час звірення наші фондовики не виявили близько 1500 експонатів, що почали зникати з фондів десь з середини 1950-х років. На жаль, серед них є досить цінні експонати (наприклад, сережки, подаровані родиною Ханенків). Ми повідомили правоохоронні органи, але мало надії на їх повернення, оскільки предмети не були зафотографовані чи замальовані. Повне оцифрування та наукове опрацювання колекції унеможливить подібні випадки.

- Як сьогодні формуються фонди, чи існують критерії відбору предметів для колекцій музею?

- Зазвичай фонди формуються як зі старих предметів, так і з сучасних речей. Нові експонати мають відображати зміст і суть важливих історичний подій та їх наслідки. Ми маємо свідомо і виважено підходити до того, що через роки зможе найобʼєктивніше свідчити як про окрему відому людину, так і про цілу епоху. Колекція має формуватися таким чином, щоб забезпечити правдиве висвітлення історії.
Також хочу підкреслити, що лише тепер, після стількох років Незалежності, в нашому музеї сформовано і затверджено положення «Про основи формування фондової колекції», в якому викладені принципи роботи для фондово-закупівельної комісії.

- В Україні особливе місце належить волонтерству, чи активним є волонтерство в музеї та чи відроджується меценатство?

- Якщо ми організовуємо якусь акцію і відчуваємо, що нам не вистачає людей, ми звертаємося через facebook і завжди хтось відгукується та допомагає. Також є друзі музею, які готові формувати цілий музейний волонтерський рух.
Тепер щодо меценатства. Меценатами ми вважаємо людей, які, маючи навіть невеликі статки, щось придбали і подарували музею. Також є хороші приклади, коли фінансово спроможні люди об’єктом фінансової допомоги обрали наш музей. Таким чином, улітку 2016 року поліпшено благоустрій території та відремонтовано покрівлі головного музею та нашої філії — Музею історичних коштовностей України. Це добрий знак, що у країні є люди, готові передати не корпоративні, а власні кошти на підтримку і розвиток культури.

- Хто може бути партнером музею?

- Події останніх років підштовхнули суспільство до переосмислення нашої історії. І є люди, які прагнуть бути причетними до тих позитивних змін, що відбуваються у країні. Ми цінуємо це і вдячні кожному, хто допомагаючи, обирає Історичний музей. У свою чергу бачимо, що і для них це важливо. Так формується коло друзів музею, це коло тих, хто згоден стати поряд і бути помічниками в роботі. Оскільки культура має бути поза політикою, ми прийняли рішення, що в першу чергу це мають бути не політики, а громадські діячі, молодіжні організації, різноманітні інституції та компанії. Коли люди хочуть допомогти, ми не беремо кошти, а пропонуємо придбати те, що потрібно музею. Для нас важливо, щоб люди знали, на що витрачаються їх внески.

- Оскільки ми згадали фінансовий бік діяльності музею, скажіть, за ці два роки відколи Ви очолюєте НМІУ, чи змінилися показники дохідності музею?

- Дохідність збільшилась приблизно вдвічі. Причім вона збільшилася не за рахунок закордонних виставок, які приносять кошти, а за рахунок притоку відвідувачів до музею і обороту музейної крамнички. Це відвідувачі, які прийшли завдяки нашому лекторові, екскурсоводові та їх якісній роботі. Нині значно більше замовляють екскурсій, часто приходять великими групами, також багато відвідувачів у вихідні дні.

- Скажіть, будь ласка, скільки годин на день Ви працюєте і чи бувають у Вас вихідні?

- Коли новий керівник приходить у будь-яку установу, в нього є два варіанти роботи — або просто адмініструвати і підтримувати вже налагоджену роботу, або створювати і реалізовувати щось нове. Це два абсолютно різних принципи роботи, які вимагають різних підходів, затрат часу і навантаження. На рішучі зміни ще треба наважитися, бо п’ять років контракту — це дуже короткий термін для ревіталізації музею.
Перед собою ми поставили завдання створити новий формат роботи музею і працюємо над цим щоденно. Тому я практично не маю вихідних, працюю по 9-10 годин у будні дні та 5-6 у вихідні. Спочатку я не мала можливості відпочивати, бо треба було налагодити роботу музею. А зараз завжди приходжу у вихідні, щоб побачити цілісну картину нашої діяльності, а також поспілкуватися з відвідувачами, почути їх потреби. Та й взагалі, для мене улюблена робота — це і відпочинок також.

- Кажуть, у Вас залізна воля? Мабуть, це непросто змінити формат роботи такого музею? Чи змінив музей Вас?

- Змінив. Без коментарів (сміється).

- У деяких інтерв’ю високопосадовців ішла мова про створення Інституту музеїв, як Ви ставитися до цієї ідеї?

І- дею створення Інституту музеїв ми підтримуємо і готові долучитися до її реалізації. Міністерство культури визначило наш музей як базовий, і наразі ми чекаємо від Міністерства культури чітко визначених напрямків діяльності цієї інституції.

- В музейній сфері Ви працюєте понад 20 років, тож, зважаючи на Ваш досвід, скажіть, у чому Ви вбачаєте призначення історичного музею?

- Призначення історичних музеїв у різні періоди навіть мого життя були різними. Коли в радянський період у історичному музеї підкреслювали значення комуністичної партії, рідко хто відкидав ідеологічний наліт, щоб заглибитися в шари історії. Навіть вже за незалежності України в історичних музеях дуже довго в експозиціях не відбувалося ніяких змін і не будувалася та частина експозиції, яка повинна була проілюструвати перехід України зі статусу однієї із «сестер» до самостійної держави. Також потребував перегляду подачі експозиції період 1920-30-х років. Такі зміни в кожному музеї відбулися тоді, коли до цього був готовий і колектив, і керівництво музею.
Нині, коли ми ведемо мову про останні три роки нашої історії, це той період, коли не лише старше покоління актуалізує для себе історію через розповіді їх батьків про другу світову війну, а навіть молодші школярі переживають історичні події через асоціацію з подіями на Майдані та сході України. Коли ж ми говоримо про анексію Криму, кожна родина і дитина відчуває себе співучасником подій, які відібрали в них частинку улюбленої території. Все це треба вміти правильно трактувати і показати. Вважаю, що зараз історичні музеї мають показувати історію через сучасні події, через Революцію Гідності, анексію Криму, події в зоні АТО. Лише тоді відвідувач, споглядаючи експозицію, зможе відчути свою причетність і до переживань найдавнішої історії України. Кожен відвідувач музею має відчути себе не лише учасником, а й творцем сучасної історії України. Саме цього ми прагнемо в нашому музеї і підкреслюємо гаслом «Твоя історія починається тут!»


Спілкувався Семен Василенко



Попередня публікація розділу …І знову про Євгена Чикаленка
Наступна публікація розділу Музей російського мистецтва хочуть перейменувати

Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар