Історія продовжує писатися…

01175
Історія продовжує писатися…

Мистецтво виконавців – блискавичне. Воно «вмирає» одразу, як закривається завіса – за умови, що не було зафіксоване на плівці, тим більше, для «золотого фонду». Можливо, саме тому хор радіо в усіх країнах вважається одним із провідних колективів. Бо саме він увічнює те, що залишається для історії.

Наш Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо відзначає цього року 85-річний ювілей. Чого тільки за цей час не переживав колектив: голодомор, війна, евакуація, повоєнні лихоліття, не кажучи вже про сучасні перманентні реорганізації, перебудови та реформи.

За цей час зроблено понад 10 000 фондових записів – класичні українські композиції, блискучі першопрочитання творів наших сучасників – Євгена Станковича, Ігоря Щербакова, Лесі Дичко, Віктора Степурка, Світлани Острової, Володимира Стеценка, Анатолія Гайденка, Ганни Гаврилець… До речі, саме «Барбівською колядою» Ганни Гаврилець хор Українського радіо розпочав свій ювілейний рік: блискуче виконання складного та неймовірно талановитого твору, який поєднує в собі народні традиції з сучасним, модерним звучанням. До того ж глибинне розуміння авторкою сутності хорового співу є справжнім майстер-класом для виконавців.

У рамках проекту «Від Різдва до Водохреща» колектив показав не лише вокальну майстерність, але і фрагменти театралізованого дійства, яке мало надзвичайний успіх у публіки. Адже якщо раніше хор був «закритим» студійним колективом, то у 1990-і роки артисти стали виходити і на концертну естраду. Наприклад, було започатковано чудовий цикл концертів у Будинку звукозапису, який є однією з найбільших та найкращих студій Європи. Зала завжди переповнена.

Нещодавно почалася і гастрольна діяльність Україною та закордоном. В Іспанії королева Софія, попри всі норми етикету, спустилася з королівської ложі на сцену й особисто подякувала хору за надзвичайно високу виконавську майстерність.

За 85 років хором Українського радіо керували такі майстри, як Г. Таранов, О. Мінківський, Г. Дмитревський, В. Мінько, Ю. Таранченко, Г. Куляба, В. Мальцев, П. Муравський, В. Скоромний… З 2010 року хор очолює заслужена артистка України Юлія Ткач. Для неї хоровий спів – найдосконаліший засіб вираження музичного мистецтва, а також – у наш складний час, коли кожен звик бути зосередженим на собі, – спосіб прислухатися до того, хто поруч. Інакше не буде ні унісону, ні точності інтонації, ні бездоганної «вертикалі», яка полонить і слух, і душу слухача. Саме хоровий спів об’єднує, згуртовує, злагоджує… Якось Юлія Ткач промовила: «Історія довела: коли в країні починається розбрат, найбільше страждає мистецтво хорового співу».

Слухаючи сьогодні хор Українського радіо, мимоволі помічаєш: у душі зринає надія на те, що у нас в державі не все так погано, бо голоси колективу під орудою Юлії Ткач звучать бездоганно. Звісно, виходити на сцену залу Будинку звукозапису з такою «підзвучкою», де чути навіть дихання кожного учасника, – це величезна відповідальність, бо прослуховується все. І навіть найменша інтонаційна хиба може зруйнувати враження, не кажучи вже про записи, де все має бути на вершині, бо щоразу, стаючи перед мікрофоном, треба розуміти, що це – на віки!

Тому і працює хор (а це – 55 осіб!) з ранку до ночі, має багатогодинні репетиції, після яких Юлія Ткач часто виходить «без голосу», втомлені голосові зв’язки не слухаються. Але результат дає про себе знати. Тільки останнім часом хор побував на гастролях в Іспанії, Італії, Голландії, Португалії, Польщі… У 2015 році став переможцем Міжнародного конкурсу «Хайнувка 2015» та учасником Інавгураційного концерту цього фестивалю в наступному році. У 2016-ому – у співтворчості із Заслуженим академічним симфонічним оркестром Українського радіо – брав участь у двох престижних фестивалях Тунісу.

Мало є хормейстерів, яких зустрічають оплесками після повернення з відпустки – як це відбувається, коли восени знову стає за диригентський пульт Юлія Ткач. Мало є колективів, позбавлених внутрішніх конфліктів та інтриг, але мудрий художній керівник намагається їх уникати і ще більше працювати, аби реалізувати творчий потенціал кожного виконавця – тоді й на закулісні розмови ані бажання, ані часу, ані сил не вистачить. Вишукує духовні твори, бо 70 років заборони дають про себе знати – навіть сьогодні не так просто підняти шар високоякісної музики, яку знищували десятиріччями…

2015 року вийшла друком (на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України) книга кандидата мистецтвознавства Тетяни Коробки «В ефірі Хор Українського радіо». Авторка здійснила велику джерелознавчу роботу, аби встановити певні факти з багаторічної історії колективу. Всебічний аналіз історичних періодів роботи хору підкріплюється яскравими інтерв’ю-бесідами з диригентами колективу або їхніми родичами. Втім, славетна історія Академічного хору Українського радіо продовжує писатися – новими концертами, гастролями, фондовими записами.

Яна ІВАНИЦЬКА,

кандидат мистецтвознавства



Попередня публікація розділу Кібервійна: український сектор оборони
Наступна публікація розділу Живі емоції лялькової родини

Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар