Тетяна Сосновська: «Музей має бути актуальним…»

0780
Тетяна Сосновська: «Музей має бути актуальним…» ― Новини культури України  - Медіа-портал "Культура"

18 квітня  в Українському кризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція на тему «НМІУ - музей для людей. Нова музейна філософія». Експерти та працівники Національного музею історії України розповіли, як за декілька років музей став сучасним та актуальним. Поговорили й про те, яким має бути культурно-освітній заклад, щоб приваблювати відвідувачів.

З 2015 року Національний музей історії України почав активно розвиватися та набувати європейське обличчя.  В той час його очолила заслужений працівник культури Тетяна Сосновська. Під її керівництвом вперше серед музеїв України була розроблена та оприлюднена «Концепція розвитку НМІУ до 2020 року». Головними пріоритетами у ній: зробити музейну колекцію та наукові досягнення відкритими, прозорими та доступними кожному досліднику, а «музей -  сучасним за формою, європейським за змістом і українським за духом».

«2014 рік та Майдан засвідчили, що країна прагне змін. Дивовижно, але саме в той рік, коли у всієї спільноти шалено зріс інтерес до власної історії та ідентичності, відвідуваність у нашому музеї впала більше ніж в два рази. Коли я очолила НМІУ, зрозуміла: його необхідно «оживити», щоб він став актуальним, потрібним та відвідуваним. Було важко, але після того, як ми прийняли концепцію розвитку, до нас потягнулися молоді співробітники. Вони прагнули зробити музей кращим. За два роки повністю змінилася парадигма музейної справи, яка була радянського формату. Змінилася і філософія музею: він почав працювати для відвідувачів. Нашою цільовою аудиторією стали школярі, молодь та сім’ї. Зараз намагаємося створити музей, який потрібний Україні сьогодні – в той час, коли йде війна, коли необхідно говорити про ті приклади з нашої історії, які виховують самодостатню українську націю», − розповіла директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

Також Сосновська додала, що було розроблено чимало програм та проектів, завдяки яким музей здобув популярність і актуальність. Почали говорити про ті сторінки української історії, які десятиліттями замовчувалися, персоніфікувати історію України та героїзувати тих українських діячів, про яких раніше не говорили ні в експозиції, ні на екскурсії. Зокрема, у музеї  впроваджують технічні нововведення, застосовують інтерактивну роботу з відвідувачами, а приміщення закладу і прилеглі до нього території роблять комфортними для візитерів.

За словами кандидата історичних наук та керівника проекту «Lикбез» Кирила Глушко, за радянські часи українські музеї перетворилися на мертві храми мертвого минулого. Щоби до них змінилося відношення, потрібно працювати і спілкуватися з людьми, адже коли до музею приходять люди, це означає, що він живий.

Поки що в Україні немає такого музею, який би був візитівкою держави. Єдиний такий заклад − Мистецький Арсенал, та він є  виставковим центром, а не музеєм.  З 1995 року у конкурсі музеїв від Європейського музейного форуму  взяли участь лише три приватних та один державний – Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини, яким раніше керувала Тетяна Сосновська. Деректор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій зазначила, що всі ті іновації, які були реалізовані в музеї за останніх два роки, заслуговують, щоб їх представити на музейному форумі. Також вона додала, що  Україна є мультикультурною країною, тому необхідно, аби в НМІУ була відображена історія та культура тих народів, які проживають на її території.Зараз вже налагоджується співробітництво для обміну досвідом з музеями Шотландії, Польщі та Ізраїлю. 

«Мало пишатися своєю історією, потрібно також робити висновки зі своїх помилок у минулому. Музей – це прекрасне місце для критичного мислення. Щоби долучалися відвідувачі, щоби люди почали цікавитися історією України, з боку музею необхідні навички комунікації, а з боку суспільства – потреба говорити про минуле. Зараз в музеї чимало подій, спрямованих на реконструкцію міфів та критичне переосмислення помилок минувшини», − зазначив історик, радник керівника Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко. 

За словами експертів, для впровадження інноваційних проектів одих зусиль музейників замало. Необхідна фінансова підтримка з боку держави.

Бруско Оксана

Фото: static.tonkosti.ru, uacrisis.org



Попередня публікація розділу Хімчистка душ і сердець
Наступна публікація розділу Нові горизонти

Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар