Зберігаймо народне надбання

0135
Зберігаймо народне надбання  ― Новини культури України  - Медіа-портал "Культура"

Протягом усієї 50-річної історії Сумської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури були проведені сотні конференцій, круглих столів, засідань, творчих зустрічей із різних питань пам’яткоохоронної роботи. Створювалися паспорти об’єктів, картотеки, альбоми тощо. Але з часом напрямки роботи почали змінюватися. Значна увага була приділена пам’яткам історії Другої світової війни (особливо 70-річчю Перемоги). За рахунок коштів із різних джерел проведена реконструкція багатьох братських поховань у Лебединському, Недригайлівському, Середино-Будському, Сумському, Шосткинському районах.

У рамках паспортизації об’єктів культурної спадщини – з допомогою членів обласної організації УТОПІК, разом із Сумським обласним краєзнавчим музеєм – підготовлені додатки зі списками воїнів, які поховані в братських могилах міст Суми, Глухів, Лебедин, Ромни – Липоводолинського, Недригайлівського, Путивльського, Роменського, Сумського районів. Ця робота здійснювалася за матеріалами з різних джерел. На жаль, за 70 років післявоєнного часу в Україні так і не спромоглися створити наукову установу, яка б займалася дослідницькими роботами щодо загиблих у роки Другої світової війни. Паспорти, складені в 70–90-і роки минулого століття, недосконалі, мають багато неточностей і містять неповні дані.

Непоодинокі випадки, коли з’ясовується, що загиблий воїн, ім’я якого викарбуване на стелі біля братської могили, насправді вижив і був нагороджений орденом Вітчизняної війни в 1985 році – як учасник Другої світової. Вважаю, що потрібно на державному рівні вирішувати питання щодо продовження наукової роботи над проектом «Книга Пам’яті України». Оскільки постійно проводиться реконструкція місць поховань, необхідно навести лад у списках загиблих воїнів.

Значний обсяг роботи, яку виконують члени організації, стосується допомоги в паспортизації об’єктів археології. Тут виникає дуже багато спірних питань, наприклад, через розпаювання земель. Виявлення нових об’єктів, встановлення меж супроводжується значними труднощами і браком коштів, тому що необхідні обстеження, висновки компетентних органів.

Протягом минулого століття в ході боротьби проти релігії на Сумщині було знищено близько 500
 культових споруд. Тільки у Сумах зруйновані: церква Святого Миколи Чудотворця, Покровська церква, церква Різдва Богородиці, Святодухівська церква, Олександро-Невська церква (вул. Петропавлівська), Олександро-Невська церква (вул. Горького), Охтирсько-Богородицька церква, домова церква Святої Мучениці Зінаїди, Іоанно-Богословська домова церква, домова церква Іоанна Предтечі. Усі вони були центрами духовного, культурного життя. Останнім часом силами місцевих громад відбувається відродження храмів. Але не завжди вистачає коштів на проведення робіт. Самотужки зібрані гроші дають можливість залатати дірки, але не зробити комплексний капітальний ремонт. На місці знищених храмів споруджуються невеличкі каплички.

Значні труднощі є і в збереженні пам’яток архітектури, оскільки їхнє відродження потребує значних капіталовкладень. Наразі в аварійному стані перебувають об’єкти, які залишилися без уваги інвесторів. Це головний будинок садиби Асмолова, садиба П. Харитоненка в м. Суми, садиба Куколь-Яснопольських у с. Куянівка Білопільського району, садиба княгині Львової в с. Бочечки Конотопського району, маєток Кондратьєвих у смт Низи, палацо-парковий ансамбль у с-щі Кияниця та садиба графа Камбурлея в смт Хотінь Сумського району, Гамаліївський (Харлампіїв) монастир у с. Гамаліївка Шосткинського району тощо. Без залучення внутрішніх і зовнішніх інвесторів виконати відновлювальні роботи дуже складно.

На превеликий жаль, сьогодні в Сумській області недостатньо уваги приділяється збереженню історичної пам’яті. Закриті всі редакційно-видавничі групи, які досліджували історію політичних репресій на Сумщині, події Другої світової війни, трагічні сторінки голодомору 1932–1933 років, участь земляків у воєнних конфліктах за кордоном, в Антитерористичній операції тощо. Другий рік не працює група з підготовки Зводу пам’яток історії та культури.

Протягом останніх років на сесіях Сумської обласної ради не розглядалися питання щодо збереження об’єктів культурної спадщини, окрім фінансування паспортизації археологічних пам’яток. Представникам влади Сумщини необхідно, крім економічних, соціальних та інших питань, більше уваги приділяти відновленню пам’яток історії та культури, щоби посилити туристичну привабливість області. Особливо це стосується об’єктів архітектури, що потребують значного інвестування, яке виправдає себе завдяки розвитку інфраструктури. Слід проводити громадські слухання із залученням науковців, реставраторів, будівельників та інших фахівців.

Сумський інститут архітектурного проектування розробив карту-схему пам’яток архітектури національного значення Сумської області. У ній є деякі неточності, але найголовніше те, що визначені об’єкти, які потребують або негайного відновлення, бо перебувають на стадії повного руйнування, або капітального ремонту. Наразі визначаються пріоритети щодо черговості у підготовці проектно-кошторисної документації. Для цього потрібні бюджетні кошти, тому необхідна співпраця з управлінням культури і туризму Сумської ОДА. Для проведення самих робіт планується залучення
 коштів з інших джерел. Особливою у цій справі є підтримка Головної дирекції ЮНЕСКО із залучення світових донорів для відновлення історичних пам’яток, на яку покладаються великі надії.

Питання пам’яткоохоронної діяльності повинні стати пріоритетними в роботі обласних структур, тому що поряд з історичними пам’ятками потрібно створювати об’єкти для обслуговування туристів. Це дозволить відкривати нові робочі місця.

Проте кожна область має свої відмінності й багато проблем, які треба вирішувати на державному рівні. Для цього слід провести парламентські слухання в сесійній залі Верховної Ради України з питань розвитку пам’яткоохоронної діяльності. До цієї роботи варто долучити народних депутатів України, представників різних зацікавлених міністерств України, громадських діячів, які опікуються збереженням національної пам’яті. Тільки спільними зусиллями можна досягти успіху.

Ірина ФЕДОРЕНКО

На фото: садиби Куколь-Яснопольських у с. Куянівка Білопільського району, П. Харитоненка в м. Суми, княгині Львової в с. Бочечки Конотопського району; маєток Кондратьєвих у смт Низи; Гамаліївський (Харлампіїв) монастир у с. Гамаліївка Шосткинського району.



Попередня публікація розділу У Каневі хочуть створити новий історичний музей
Наступна публікація розділу Коли кераміка стає мовою душі

Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар