Стиль життя – фестиваль

01994
 Стиль життя – фестиваль

У червні цього року на Буковині стартувало масштабне свято народної пісні та кіно «Миколайчук-Фест». Літо минає, а фестиваль продовжує збирати друзів.

Реалізувала ідею проведення заходу співачка, заслужена артистка України Руслана Лоцман – спільно з режисером Дмитром Глухеньким та ГО «Центр української пісні «Народна філармонія». Розпочалося дійство у місті Вижниця Чернівецької області, відтоді поступово завойовує усю країну, в тому числі й східні регіони.

Подібні заходи – знахідка для українців, вони сприяють утвердженню нашої ідентичності. Саме про це наша розмова з організаторкою.

– Руслано, як пройшов «Миколайчук-Фест» на Буковині?

– Чудово! До Вижниці з’їхалося близько 150 гостей із 15 областей України. Фестиваль тривав 4 дні.

Ми провели конкурс української пісні. Учасників оцінювало професійне журі, яке очолила Марічка Миколайчук, дружина актора. І то був не просто конкурс, а концерт, на який могли прийти всі охочі.

Також ми їздили на локації, де проводилися зйомки фільмів І. Миколайчука. Зокрема, побували у селі Розтоки, де знімали стрічку «Білий птах з чорною ознакою». Ми спілкувалися з людьми, які брали участь у зйомках, їли страву, яку колись смакував Миколайчук, співали з буковинськими музиками коломийки… Знімали просто неба кліпи за участю лауреатів фестивалю.

Приїхало також 20 українських режисерів, які привезли свої фільми. Окрім сучасних, демонстрували ще й картини самого Миколайчука: Центр Довженка дав дозвіл на показ.

Фільмом-відкриттям «Миколайчук-Фесту» стала стрічка «Вільні люди» Ганни Яковенко, закривала дійство стрічка «Добровольці Божої чоти» Леоніда Кантера. Сюжети кіно не оминули і подій Майдану та війни в Україні. Взяли участь у фестивалі й народні герої – учасники АТО.

– А потім усі поїхали на Схід…

– Так, 5–7липня – до свята Івана Купала – фестиваль повезли містами Луганщини і Донеччини: Щастя, Новоайдар, Лисичанськ, Бахмут, навіть на нульовій позиції дівчата співали.

Поїхала заслужена артистка О. Нікітюк, квартет «Акорд» із Тернополя і С. Федина зі Львова – володарі Гран-прі, також В. Самайда, Т. Школьна, від ансамблю АТОвців – О. Лоцман, мій тато, який керує цим колективом. Привезли з собою і необхідне обладнання для демонстрації фільмів та влаштовували кінопокази.

На Донбасі «Миколайчук-Фест» пройшов у форматі кіноконцерту, учасники багато спілкувалися, святкували Купала за давнім звичаєм – біля вогню і води.

– Якщо порівнювати кількість гостей із місцевих, то в якому регіоні їх прийшло більше?

– І на Буковині, і на Сході було дуже багато людей. Самі місцеві громади допомагали, готувалися до фестивалю, харчували гостей. Вони нас дуже чекали і зустрічали піснями з танцями. Для жителів східних регіонів дуже цінним було те, що це їхнє, рідне. Вони самі виходили на сцену: читали тексти Лесі Українки, співали українських пісень, там була презентована і добре сприйнята стрічка «Пропала грамота».

Зараз і військові, і волонтери, і місцеві просять приїхати знову.

– Під час мандрів створили навіть мапу фестивалю…

– Мапа відображає географію «Миколайчук-Фесту». На День Конституції у нас був концерт на Черкащині, там її і намалювали та попросили передати на Схід – як реліквію. Ми возили її населеними пунктами зони АТО і скрізь дописували щось, а залишили – у селищі Новотошківське на Луганщині – у місцевому Будинку культури. Там – енергетика Черкащини, Буковини – та й усієї України.

– Я знаю, що були артисти, які вперше приїхали на Схід. Які їхні враження?

– Так, це дівчата, які нас приймали на Буковині. Раніше вони бачили війну по телевізору, а коли зіткнулися з нею в реальності… Знаєш, після такого люди по-іншому сприймають своє призначення як митців. Коли їх завезли на «нулівку», то було для них вражаюче: співаєш, ніби востаннє. І співаєш настільки потужно й трепетно – що аж мурашки бігають. У зоні підвищеної небезпеки артисти ще більше викладаються, повністю віддають себе виступу.

– На заході відбувались і зйомки фільму-концерту «Миколайчук-Фест»…

– Поки що робота над фільмом триває. Режисує картину Дмитро Глухенький. У нас є вже 2 проморолики. Зараз готуємо ще 2: про Купала на Донбасі та коломийки для солдатів. Фільм буде про основну суть того, що ми робимо сьогодні. Це буде креативно, молодіжно і цікаво.

– Чи є вже плани на «Миколайчук-Фест 2017»?

– Зараз хочемо поїхати з командою фестивалю у Халеп’є, що на Київщині. Там знімали фільм «Вавилон ХХ».

Наступного року Вижниця готова нас приймати. Можливо, у трохи іншому форматі. Ми вирішили, що зробимо акцент на мандрівки селами Буковини. Наразі готуємо фестиваль українського кіно і пісні «Молода душа України», де будуть представлені надбання «Миколайчук-Фесту».

З вересня плануємо поїхати з туром військово-патріотичного спрямування для дітей та молоді в Одесу, Львів, Харків і Дніпро – спільно з Міноборони.

Я думаю, не треба чекати спеціальної дати, а цілорічно проводити подібні заходи – для всіх, хто чекає. Адже вони мають значний культурний вплив. І в цьому – наше головне завдання.





Христина ДИЧКО

Фото з архіву Руслани ЛОЦМАН



Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар