Експозицію «Ткацтво, живопис, графіка» відкрили учора, 25 жовтня, у Музеї історії релігії (площа Музейна, 1), і це спільний проект музею і Марійського товариства «Милосердя», присвячений пам’яті мисткині-килимарки, а ще – шістдесятниці і голови першого відновленого (1989 р.) у Львові Марійського товариства «Милосердя».
Стефанія Шабатура народилася 5 листопада 1938 року у селі Іване-Золоте Заліщицького району, що на Тернопільщині. 1961-го закінчила художнє училище, 1967-го – Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (кафедра художнього текстилю). Проектувала і ткала гобелени, брала участь у численних виставках.
1972-го заарештована і засуджена на п’ять років таборів суворого режиму і три роки заслання за антирадянську агітацію і пропаганду. Строк покарання відбувала у жіночому концтаборі у Мордовії, заслання – у селі Макушино Курганської області. Творчість Стефанії Шабатури чи не найбільше постраждала від радянського режиму – знищені КДБ її мистецькі твори, на жаль, уже ніколи не побачить вдячний глядач. І такі втрати, можливо, були найтяжчими. Як і втрати найближчих соратників, друзів, однодумців…
Член Української Гельсінської групи. Брала активну участь у протестних акціях в’язнів. Співавтор листів і звернень до міжнародних і радянських організацій. КДБ знищив 70 екслібрисів і понад 150 рисунків Шабатури. Але вона ніколи не втрачала надії і завжди вірила, що настане час, коли правда переможе… Важливо, що мордовські табори не знищили у Стефанії Шабатурі ні особистості, ні митця.
Поет і громадський діяч Ігор Калинець писав колись, що Стефанія Шабатура належить до грона мистців, які своєю творчістю і принциповою життєвою позицією вибороли незалежну Україну, заплативши за це роками неволі в радянських концтаборах та забороною на творчість. Сама ж Стефанія Михайлівна казала: «З дитинства у мене віра: Бог і Україна».
Померла мисткиня 14 грудня 2014 року. Похована у Львові, на Личакові.
На відкритті виставки у Музеї історії релігії ішлося про те, що біографія Стефанії Шабатури є класичним прикладом шістдесятництва: «Інтелігент, український патріот, правозахисник, митець – Стефанія Шабатура є носієм усіх цих якостей найвищої проби».
«Те, що Стефанії Шабатурі вдалося зробити в галузі гобелена з художньо-естетичного погляду, то це є її дуже сильна заявка у відродженні модерністичних традицій в образотворчому і декоративно-прикладному мистецтві, але з урахуванням етнічного матеріалу, – розповів «Дню» проректор Львівської академії мистецтв професор Роман ЯЦІВ. – Її найсильніші роботи (зокрема – «Кассандра» за Лесею Українкою) тематично були підпорядковані мистецькому та інтелектуальному спротиву щодо тоталітарного режиму. Тому оця формульність її творів надзвичайно сильно знайдена в художньому еквіваленті, в символі, пластичних засобах, підтекстах… Тому вони так сильно спрацювали щодо влади, яка дуже жорстко зреагувала на ці новації і дуже жорстоко покарала Стефанію Шабатуру».
Експозицію «Ткацтво, живопис, графіка», присвячену 80-річчю Стефанії Шабатури, встигнуть оглянути всі охочі – виставка у Музеї історії релігії чинна три тижні, до 15 листопада.
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Андрія КУБ’ЯКА.
