В цей день категорично не можна лаятися, скандалити, обманювати, лихословити.

Михайлове диво святкується щорічно православними віруючими 19 вересня (6 числа за старим стилем). У свято віруючими згадується і шанується явлення самого архангела Михаїла в Колосах, який захистив храм від набігів язичників. Взагалі будь-яке явлення ангела було супроводжено позбавленнями від недуг, чудовими зціленнями. Архангел — захисник пригноблених і справжніх віруючих, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Диво, яке шанується православними, сталося зі звичайним жителем в Хонех в 4 столітті (або Колос). У нього була дочка, яка все життя страждала від німоти. В одну з ночей чоловікові з’явився архангел Михаїл, повідомивши, що його донька повинна випити зі священного джерела. Тоді вона повністю вилікується і заговорить. Вони відразу попрямували туди, і дівчина дійсно позбулася недуги. Вдячний батько побудував на цьому місці храм на честь спасителя доньки. Вони обоє прийняли християнство і допомогли багатьом людям прийти до такого ж рішення в майбутньому.

Більше шести десятків років стояв храм під керівництвом людини на ім’я Архип. Він цілодобово працював, не покладаючи рук, допомагаючи язичникам знайти свій шлях у християнстві. Багатьох невіруючих він навернув у віру. Однак його праця була поперек горла місцевим язичникам. Вони затамували на священнослужителя сильну злобу і вирішили знищити храм. Вороги знали, що благочестивий Архип весь час проводив в молитвах в храмі. Їх ненависть вилилася в те, що дві гірські річки з’єдналися разом і ринули на священне місце. Тоді Архип молив Господа і архангела Михайла, благаючи захистити храм і джерело. Благання були почуті, своїм мечем ангел розсік скелю, направивши несамовитий потік всередину. Храм був врятований. Нападники, побачивши таке диво відразу розбіглися. Архип і всі віруючі ще довго прославляли міць і доброту архангела.

  Володаркою премії Міста літератури ЮНЕСКО стала Оксана Луцишина

Традиції та обряди

Михайлове диво — день перших заморозків. Так вважалося на Русі. У селах активно лікували лихоманки (кумоху), адже з цього дня до людини буквально липли хвороби. Кумоха зазвичай була в образі потворної старої з довгим розпущеним волоссям. У разі нападу на людину, її починало морозити і трясти, піднімалася висока температура. Лікували лихоманку народними засобами: медом, клали на теплу піч, в узголів’я вішали підкови, багато молилися.

Більшість людей у цей день не працювали, з самого ранку прямували до церкви. Жителі сіл, міст ставили свічки за здоров’я, молилися архангелу, просячи здоров’я, щастя і удачі. Робота не приносила користі, скоріше навпаки, закінчувалася яким-небудь “дивом”, бідою.

Дане свято заведено вважати сімейним, тому люди в цей день донині збираються в гості, несуть щедрі частування. Сварки були суворо заборонені. Якщо люди не ладили, варто спробувати налагодити контакт, зайти в гості з частуванням, поспілкуватися і подружитися. Це стосувалося всіх: родичів, сусідів.

Також всюди влаштовувалися “братчини” — збори, коли усім світом розбирали сварки, непорозуміння. Після зборів було заведено миритися, після чого влаштовувався бенкет.

Прикмети

  • Якщо з ранку світить і гріє сонце — то осінь затримається надовго.
  • За листям осики визначали, якою буде майбутня зима. Якщо “обличчям” вгору — то теплою, м’якою. Якщо ні — жорстокою, холодною і вітряною.
  • Якщо берези все ще не скидали листя, то зима очікується рання.
  • Зима буде м’якою і теплою, якщо хвойні рослини не багаті на шишки.
  • Заборонено лаятися, говорити кепські слова, а також сваритися і таїти образи.
  • У свято недоїдки зі столу заведено роздавати бездомним тваринам, у жодному разі не викидати.
  • Працювати строго настрого заборонено. Але звичай не стосується роботи по дому.
  14 лютого — день святого Валентина: історія, традиції та прикмети свята