Була така земля…

06237
Була така земля…  ― Новини культури України  - Медіа-портал "Культура"

…На якій не народився, але міцно став на ноги один із «найважливіших сучасних українських поетів» Василь Герасим’юк. Нещодавно у київській книгарні «Є» відбулась презентація його збірки вибраного – «ANNO АФИНИ», що вийшла у серії «Українська поетична антологія» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

На сьогодні він уже так званий «метр» Герасим’юк, і коли про себе таке чує, то жартома додає: «100 з сімдесят вісім… сантиметрів». І про нього вже так багато сказано і написано, що письменник вирішив, не називаючи імені, на обкладинці у золотій рамці поставити одне слово – ГЕРАСИМ’ЮК, що викликає певну потужну асоціацію. Знаю, що часто друзі називають його саме так, і це має своє особливе, сакральне значення у його середовищі. Видавництво, що взяло на себе відповідальність мати справу з «живим класиком», вибрано не випадково, адже його директор Іван Малкович – не лише друг, але, як з’ясувалося, земляк цього славного Василя.

Тож вирішила додати і свої власні, суб’єктивні спогади та враження від прочитання збірки вибраних поезій «ANNO АФИНИ», яку поет присвятив мамі і татові. Але й не лише… Адже Василь – мій однокурсник, який навіть вніс свої корективи у мою творчу і професійну долю.

Історія така. Вперше на прикарпатській землі я побувала під час фольклорної практики. Були ми саме там, звідки письменник родом. Наприкінці навчання в університеті він звернувся до мене з проханням надрукувати на машинці, яка була у мого батька, його першу збірку. Я тоді трохи віршувала і з великою охотою зробила це для талановитого однокурсника. І от диво! Коли я натхненно допрацьовувала, то з кожним рядком усе яскравіше пригадувалися всі мої враження від Карпат. Ця робота для мене стала своєрідним закріпленням матеріалу з фольклорної практики і вибором музичних орієнтирів на користь народної музики. А ще дивно, що поезії з цієї збірки я й досі пам’ятаю, і щоразу, коли буваю на Прикарпатті, то саме його очима зачаровано бачу ті смереки і кожен звук та красу потоків. Та й все, що знаю про магію землі цього краю, я й досі сприймаю очима і словами, пропущеними крізь серце цим Поетом.

Він усе бачить і все розуміє, не відхрещується від реалій сучасного Прикарпаття, яке збагатилося маєтками й облисіло від незаконної вирубки його священних і доленосних смерек. Зітхаючи, погоджується з тим, що на цій землі панує вже не природа та її сила. Та ще залишився впертий норов і той гуцульський «тєжко гонорний» дух, який він проніс крізь усе своє життя. Бо такими були його предки.

У моїй уяві цей високої статури чоловік завжди асоціювався з довбушівськими образами. У столичному мегаполісі таких називали джентльменами. Василь Герасим’юк був вишуканим і делікатним чоловіком, дуже освіченою людиною. А ще якось особливо любив Київ і завжди глибоко цікавився та знав про це вже і його рідне місто так багато, як може знати людина, наділена не лише споживацьким інтересом, але й культурна.

Та як про це сказати може лише поет, зрозуміло з віршів (хоча і це – поезія високого штибу), присвячених Тарасові Федюку: «Нічні кіоски – 93» і «Сон у метро». Знаю, що поети уві сні спілкуються з Космосом. А ті, що родом із Космача – особливі і в цьому. У них сказано все, про що мені думалося, коли згадувала про Василя Герасим’юка, для якого «Немає тільки потойбіччя». Адже насичений сакральною магією своїх предків і землі та зцілений маминою молитвою і смереко-потоковою терапією, організм цього чоловіка витримав усі випробування мегаполісного буття і, перемігши його диявольські спокуси, залишив душу поета у спокої та гармонії з містом. Воно збагатило його добрими друзями, однодумцями та й усім, чого вартий великий митець, але не кожен отримує за життя.

Тож цього вечора у приємному товаристві шанувальників цікаво було почути і побачити його в хорошому настрої, послухати у виконанні автора добрий десяток поезій, що увійшли в нову, дуже вишукану зовні, європейського штибу по дизайну і не менш потужну за змістом книгу: «Герасим’юк»!..

Леся САМІЙЛЕНКО, «Культура і життя»



Попередня публікація розділу Пішла з життя актриса Оксана Батько-Нищук
Наступна публікація розділу Сюрприз для іменинниці

Маєте запитання?

Запитуєте - відповідаємо. Напишіть тут Ваше запитання і ми радо поінформуємо Вас про те, що Вас цікавить!

Введіть цифри, які зображені на малюнку

code

Коментарі

До цієї публікації коментарів немає...

Написати коментар