<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Арт-проекти &#8211; Новини культури України</title>
	<atom:link href="https://cultua.media/category/culture/art/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://cultua.media</link>
	<description>Актуальні новини культури, музики, мистецтва...</description>
	<lastBuildDate>Thu, 29 Nov 2018 12:31:36 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.4.8</generator>
	<item>
		<title>У Вінниці представили копії старовинних мап України, які були видані ще до ХVІІІ століття (фото)</title>
		<link>https://cultua.media/culture/art/u-vinnytsi-predstavyly-kopii-starovynnykh-map-ukrainy-iaki-buly-vydani-shche-do-khviii-stolittia-foto/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 27 Nov 2018 09:45:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cultua.media/?p=8649</guid>

					<description><![CDATA[Благодійний фонд «Музею Української Марки імені Якова Балабана» розгорнув у холі Вінницької міської ради оригінальну експозицію з копій старовинних географічних карт України. Найдавніша – це «Карта Європейської Сарматії. Європа. Сарматський континент», яка була виготовлена ще у 1482 році Клавдієм Птоломеєм. Решта – датуються 16–17 століттям. Головна цінність презентованих карт в тому, що європейські картографи, історики-дослідники, &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Благодійний фонд «Музею Української Марки імені Якова Балабана» розгорнув у холі Вінницької міської ради оригінальну експозицію з копій старовинних географічних карт України. Найдавніша – це «Карта Європейської Сарматії. Європа. Сарматський континент», яка була виготовлена ще у 1482 році Клавдієм Птоломеєм. Решта – датуються 16–17 століттям. Головна цінність презентованих карт в тому, що європейські картографи, історики-дослідники, етнографи, які перебували на території України, позначали її як окрему державу, вказуючи великі міста, замки та транспортні розвилки.</p>
<p>Керівник Вінницького музею української марки і власник колекції Олександр Білецький розповів, що за тих часів мапи були на вагу на золоту. Їх важко виготовили: вирізали на дереві, випалювали на міді або наносили ж як гравюру, додатково дофарбовуючи акварелями чи іншими фарбами. Тому фактично кожна карта – це витвір мистецтва на сьогодні.</p>
<p>«У експозиції можна побачити копії дуже цікавих карт, наприклад, карта Птоломея, якою користувалися аж до XVII століття, частково до XVIII. Також варто відзначити карту Боплана, яка складається з восьми частин. Це перша в Європі середньорозмірна карта. Якщо подивитись на територію Поділля, то більшість населених пунктів, які зараз є маленькими селами, тоді мали замки. І навколо <a target="_blank" href="https://kasa.com.ua/vinnica/">Вінниці</a> є величезна кількість сіл, які позначені як замки, – розповідає Олександр Білецький. – Раніше ці мапи було дуже складно знайти, зараз вони є у відкритому доступі світових бібліотек і окремі можна скачати у якісному вигляді. Але цінність їх передусім в тому, що вони візуально презентують Україну, як повноцінну державу. Тому презентовану експозицію має оглянути якомога більше вінничан, зокрема школярів та студентів, щоб посили своє відчуття ідентичності».</p>
<p>На виставці старовинні мапи можна не лише оглядати, але й замовити як подарунковий сувенір.<br />
Кошти з благодійного продажу підуть на розвиток і підтримку БФ «Музею Української Марки імені Якова Балабана».</p>
<p>Олеся ШУТКЕВИЧ, <a target="_blank" href="https://kasa.com.ua/vinnica/">Вінниця</a>, фото автора</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Дніпрі створили вже 13 літературних муралів</title>
		<link>https://cultua.media/culture/mistectvo/u-dnipri-stvoryly-vzhe-13-literaturnykh-muraliv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 07 Nov 2018 09:38:21 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<category><![CDATA[Мистецтво]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cultua.media/?p=4132</guid>

					<description><![CDATA[У Дніпрі вже більше 2 років реалізується унікальний літературно-мистецько-географічний проект «Слово на стіні». І на сьогодні у місті існує вже 13 муралів з цитатами українських письменників та поетів. Про це розповіла ініціаторка проекту, поетка та викладачка української та російської мов Анастасія Теплякова, передає rubryka.com. «Усього в Дніпрі є 13 робіт проекту «Слово на стіні». Головна &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У <a target="_blank" href="https://kasa.com.ua/dnepr/">Дніпрі</a> вже більше 2 років реалізується унікальний літературно-мистецько-географічний проект «Слово на стіні». І на сьогодні у місті існує вже 13 муралів з цитатами українських письменників та поетів.<br />
Про це розповіла ініціаторка проекту, поетка та викладачка української та російської мов Анастасія Теплякова, передає rubryka.com.<br />
«Усього в <a target="_blank" href="https://kasa.com.ua/dnepr/">Дніпрі</a> є 13 робіт проекту «Слово на стіні». Головна місія – поширення української літератури через нанесення цитат із творчості письменників на стіни. Тоді цитати, а то й цілі віршовані твори побачить багато людей. Вибір на користь стріт-арту – можливість розширити потенційну цільову аудиторію літератури. Наш досвід доводить, що це працює, та люди активно цікавляться і малюнками, і самими письменниками», – розповідає Анастасія.<br />
Список адрес з арт-об’єктами у місті Дніпро:</p>
<p>«Олександр Зайвий», Героїв 25, червень 2018 року</p>
<p>«Сокульський», вул. Яворницького 19, липень 2018 року</p>
<p>«Підмогильний», вул. Кониського 5, квітень 2017 року</p>
<p>«Портрет Гончара», вул. Гаганіна, 38, 2017 рік</p>
<p>Малюнок на висоті з текстом, вул. Гаганіна, 38, 2017 рік</p>
<p>«Дівчина», вул. Гаганіна, 38, 2017 рік</p>
<p>Вірш «Небо», перехрестя Телевізійної та Гагаріна, 2016 рік, відновлено у 2018 році</p>
<p>«Сокульський», Гірничий університет (проспект Дмитра Яворницького, 19)</p>
<p>«Корж», Гірничий університет (проспект Дмитра Яворницького, 19)</p>
<p>«Кібець», Короленка 3.</p>
<p>Цитата Наталки Нікуліної, Січових Стрільців 3а, культурний центр “Українське подвір’я”</p>
<p>Цитата Олеся Гончара, Січових Стрільців 3а, культурний центр “Українське подвір’я”</p>
<p>Цитата Михайла Чхана, всередині Національної металургійної академії</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Львові представили виставку &#8220;Друзі мої, дерева&#8221; Ольги Кваші</title>
		<link>https://cultua.media/culture/art/u-lvovi-predstavyly-vystavku-druzi-moi-dereva-olhy-kvashi/</link>
					<comments>https://cultua.media/culture/art/u-lvovi-predstavyly-vystavku-druzi-moi-dereva-olhy-kvashi/?noamp=mobile#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 24 Oct 2018 18:25:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://cultua.media/?p=2386</guid>

					<description><![CDATA[Експозицію розгорнуто у галереї «Зелена канапа» (вул. Вірменська, 7), і це вже десятий показ художниці в цьому арт-просторі.  За словами мистецтвознавця Олесі Домарадзької, ліричний художник Ольга Кваша – улюблениця українців по всьому світу, а її пейзажі зіткані зі світла та кольорів і щедро розписані деталями. «Недарма ж вона ілюструє дитячі книжки», – говорить власниця «Зеленої &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Експозицію розгорнуто у галереї «Зелена канапа» (вул. Вірменська, 7), і це вже десятий показ художниці в цьому арт-просторі. <br />
За словами мистецтвознавця Олесі Домарадзької, ліричний художник Ольга Кваша – улюблениця українців по всьому світу, а її пейзажі зіткані зі світла та кольорів і щедро розписані деталями. «Недарма ж вона ілюструє дитячі книжки», – говорить власниця «Зеленої канапи» і додає, що кожна пелюстка, кожен листочок, що з’являються з- під пензля Ольги, шурхотять і пахнуть.</p>
<p>У фокусі виставки, що її відкрили учора, – величні дерева. На думку художниці, їх зв&#8217;язок з людиною, – потужний та архаїчний. І мисткиня відчуває його так: «Ми всі, і люди, і дерева, і звірі, і каміння, – одне ціле. Ми всі – намистини, нанизані на ниточку одного намиста».<br />
Ольга Кваша народилася у Луцьку. 1999 року закінчила Львівську академію мистецтв. Живе і працює у Львові.</p>
<p>Виставляється від 1995 року. Мала покази у Луцьку, Львові, Тернополі, Ковелі, Одесі та Києві, також – за межами України, зокрема – у Польщі. Твори Ольги Кваші є у приватних колекціях в Україні, Росії, Польщі, Великобританії, Німеччині, Франції, США, Канаді, Японії, Бразилії.</p>
<p>В одному з інтерв’ю Ольга Кваша розповідала, що ніколи не береться до малювання з поганим настроєм: «Для мене мистецтво – це теж є служіння культу, і я намагаюся, як сідаю за працю, бути максимально чесною чи, образно кажучи, не в «галошах» брудних заходити, а роззутися і тільки потім почати працювати». А ще художниця прагне того, щоби її роботи виглядали легко і щоби не було видно тієї («на кухні», «за лаштунками») праці. А домогтися легкості в роботі, яка просувається повільно, – дуже важко. Тому, каже, потрібно багато думати, щоби потім швидко зробити.</p>
<p>Також мисткиня співпрацює з кількома видавництвами («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Апріорі», «Видавництво Старого Лева», «Каламар», «Артклас»), ілюструючи дитячі книжки.<br />
Оглянути пейзажі з-під пензля Ольги Кваші, зіткані зі світла та кольорів, відчути потужний та архаїчний зв&#8217;язок зі супутниками людей на землі – деревами встигнуть усі охочі – показ у галереї «Зелена канапа» триватиме понад три тижні, до 18 листопада.</p>
<p>Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Андрія КУБ’ЯКА.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cultua.media/culture/art/u-lvovi-predstavyly-vystavku-druzi-moi-dereva-olhy-kvashi/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Вінницький орнітолог презентував неймовірні світлини спійманих у кадрі птахів (фото)</title>
		<link>https://cultua.media/culture/mistectvo/vinnytskyj-ornitoloh-prezentuvav-nejmovirni-svitlyny-spijmanykh-u-kadri-ptakhiv-foto/</link>
					<comments>https://cultua.media/culture/mistectvo/vinnytskyj-ornitoloh-prezentuvav-nejmovirni-svitlyny-spijmanykh-u-kadri-ptakhiv-foto/?noamp=mobile#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 24 Oct 2018 18:23:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<category><![CDATA[Мистецтво]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://wp.cultua.media/?p=1931</guid>

					<description><![CDATA[Науково-популярна і водночас естетична фотовиставка розгорнулася сьогодні в академічні залі Вінницького обласного краєзнавчого музею. Її презентував викладач кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олександр Матвійчук. Усе своє професійне життя він вивчає, досліджує чисельність і поширення птахів, описує зміни, які відбуваються в природі протягом останніх років, а у вільний час захоплюється фотографією. Упродовж &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Науково-популярна і водночас естетична фотовиставка розгорнулася сьогодні в академічні залі Вінницького обласного краєзнавчого музею. Її презентував викладач кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олександр Матвійчук.<br />
Усе своє професійне життя він вивчає, досліджує чисельність і поширення птахів, описує зміни, які відбуваються в природі протягом останніх років, а у вільний час захоплюється фотографією. Упродовж двадцяти років спостережень Олександр зробив чимало вдалих кадрів, на яких зображені мальовничість живої природи, звірі та птахи.</p>
<p>Презентовані на виставці роботи – це результат його досліджень у Згарському зоологічному заказнику і присвячені вони птахам.<br />
«Я не професійний фотограф, це радше моє хобі, яке забирає увесь вільний час, – одразу, ніби попереджає Олександр Матвійчук. – Першим моїм фотопомічником був простенький пліковий апарат «Зоркий-С». Наприкінці 80-х років навчився самостійно проявляти і друкувати відзнятий матеріал. Пізніше одержав у подарунок одну з найкращих фотокамер «Зеніт». І тоді все почалося… Оскільки я за фахом зоолог-орнітолог, то звичайно фотографував найбільше тварин і птахів. Першим об’єктом був дрізд, я його знімав увесь день, сидів у «засаді» і ловив моменти. Але за увесь час мого захоплення, я вперше ризикнув презентувати свої фотороботи громадськості. Передати у світлинах увесь світ ортінофауни нереально, бо він безмежно цікавий».</p>
<p>Фотовиставка із складною науковою назвою «Розмаїття флори та фауни загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Згарський» складається із 35 робіт. На світлинах зображені різні види птахів: водно-болотні, суходольні, чагарникові та лісові. Але попри науково-пізнавальний характер експозиція містить і мистецьку складову, каже завідуюча сектора виставкової роботи музею Тетяна Журунова.</p>
<p>«Фото Олександра Матвійчука увійшли до багатьох обласних і державних видань, зокрема «Заповідні куточки Вінниччини», «Птахи Вінниччини» та інші, – говорить Тетяна Журунова. – Він в першу чергу науковець і представляє на виставці свій об’єкт вивчення та дослідження. Але слід сказати, що фотографії мають надзвичайно естетичний вигляд. Тобто це не тільки наукова виставка, але й мистецька, орієнтована на широке коло відвідувачів. Вона демонструє красу і велич нашої природи, знайомить з барвистим світом птахів і захоплює фотомайстерністю автора».</p>
<p>Подивитися фотографії птахів, яких спіймав у кадрі Олександр Матвійчука, можна буде до 4 листопада.</p>
<p>Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cultua.media/culture/mistectvo/vinnytskyj-ornitoloh-prezentuvav-nejmovirni-svitlyny-spijmanykh-u-kadri-ptakhiv-foto/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Картина Бенксі самознищилася після того, як її продали за $1,1 млн</title>
		<link>https://cultua.media/culture/mistectvo/kartyna-benksi-samoznyshchylasia-pislia-toho-iak-ii-prodaly-za-1-1-mln/</link>
					<comments>https://cultua.media/culture/mistectvo/kartyna-benksi-samoznyshchylasia-pislia-toho-iak-ii-prodaly-za-1-1-mln/?noamp=mobile#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 24 Oct 2018 18:22:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<category><![CDATA[Мистецтво]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://wp.cultua.media/?p=1925</guid>

					<description><![CDATA[Картина найзнаменитішого вуличного художника Бенксі &#8220;Дівчинка з повітряною кулею&#8221; самознищилася після того, як була продана на аукціоні Sotheby&#8217;s в Лондоні більше ніж за 1 млн фунтів. Про це повідомляє BBC. &#8220;Дівчинка з повітряною кулею&#8221;, одна з найбільш відомих робіт Бенксі. Виставлена ​​на торги в Sotheby&#8217;s версія була створена в 2006 році за допомогою аерографії &#8211; &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Картина найзнаменитішого вуличного художника Бенксі &#8220;Дівчинка з повітряною кулею&#8221; самознищилася після того, як була продана на аукціоні Sotheby&#8217;s в Лондоні більше ніж за 1 млн фунтів.<br />
Про це повідомляє BBC.<br />
&#8220;Дівчинка з повітряною кулею&#8221;, одна з найбільш відомих робіт Бенксі.<br />
Виставлена ​​на торги в Sotheby&#8217;s версія була створена в 2006 році за допомогою аерографії &#8211; зображення наноситься на полотно за допомогою фарборозпилювача по готовому трафарету.<br />
На картині зображена дівчинка, що тягнеться за повітряною кулькою в формі серця.<br />
Аукціонний будинок отримав цю картину в 2006 році, і судячи з усього, весь цей час в рамці був захований шреддер. Відразу після &#8220;самознищення&#8221; директор Sotheby&#8217;s Алекс Бранчік сказав: &#8220;Нас тільки що отбенксілі&#8221;.<br />
Він також заявив, що не знав про прихований механізм і що швидше за все його активували із залу, в якому проходив аукціон, причому зробити це міг сам Бенкс.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cultua.media/culture/mistectvo/kartyna-benksi-samoznyshchylasia-pislia-toho-iak-ii-prodaly-za-1-1-mln/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На Львівщині триває фотовиставка &#034;Білий янгол Антонича&#034;</title>
		<link>https://cultua.media/culture/art/na-lvivshchyni-tryvaie-fotovystavka-bilyj-ianhol-antonycha/</link>
					<comments>https://cultua.media/culture/art/na-lvivshchyni-tryvaie-fotovystavka-bilyj-ianhol-antonycha/?noamp=mobile#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 24 Oct 2018 18:22:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://wp.cultua.media/?p=259</guid>

					<description><![CDATA[У селі Бортятин Мостиського району на Львівщині відкрилась фотовиставка «Білий янгол Антонича» за мотивами його поезій відомої львівської фотомисткині Наталії Ратушної. Виставка, яка експонується в музеї-садибі родини Антоничів, присвячена 109-ій річниці поета, яку відзначатимемо на початку жовтня. Фотомисткиня зуміла «відчитати» поезію Антонича засобами сучасного фотомистецтва. Особливо вдалося їй відтворити на світлинах крилату метафору поета. Кожна &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У селі Бортятин Мостиського району на Львівщині відкрилась фотовиставка «Білий янгол Антонича» за мотивами його поезій відомої львівської фотомисткині Наталії Ратушної. Виставка, яка експонується в музеї-садибі родини Антоничів, присвячена 109-ій річниці поета, яку відзначатимемо на початку жовтня.</p>
<p>Фотомисткиня зуміла «відчитати» поезію Антонича засобами сучасного фотомистецтва. Особливо вдалося їй відтворити на світлинах крилату метафору поета. Кожна фоторобота – це цитата із поезії Антонича, і якось дуже зворушливо відчитується це у місці, яке наскрізь «дихає Антоничем», – у збереженій сільській плебанії, де мешкали його батьки, де поет провів свої юнацькі роки. Будучи студентом Львівського університету, він часто приїжджав до Бортятина, де душпастирював його батько, тут зустрічався з місцевою молоддю, і все оточення надихало його на поезію.</p>
<p>«Я колись сама писала вірші, – згадує автор фотовиставки Наталія Ратушна, – але фотоапарат був завжди біля мене, й цей напрямок творчості переміг у тій внутрішній боротьбі, та любов до поезії залишилася на все життя. Якось, перечитуючи вкотре збірку Антонича, я знайшла багато відповідей на свої питання щодо мистецтва, буття, щоденної багатовимірної філософії… У поезії Антонича домінує постійний мотив гармонії, він прагне постійної досконалості, але ніяк не може її досягти, бо це поет багатовимірний. Антонич дуже близький мені по духу. З певним відчуттям неспокою прагну знайти власний світ, і в цьому поет Богдан-Ігор Антонич мені дуже допомагає».</p>
<p>На відкритті фотовиставки своїми роздумами про творчість поета, про мистецтво фотографії  і сучасні тенденції в культурному житті мегаполісів та маленьких віддалених сіл поділились письменник, доктор філологічних Іван Лучук, заслужений художник України, скульптор Любомир Яремчук, краєзнавець, директор приватної бібліотеки Анатолій Недільський. Їхні виступи чергувались з читання поезії Антонича школярами місцевої школи.</p>
<p>Йосип Марухняк, Львівщина, фото автора</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cultua.media/culture/art/na-lvivshchyni-tryvaie-fotovystavka-bilyj-ianhol-antonycha/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Вінниці представили 80 живописних картин про місто</title>
		<link>https://cultua.media/culture/art/u-vinnytsi-predstavyly-80-zhyvopysnykh-kartyn-pro-misto/</link>
					<comments>https://cultua.media/culture/art/u-vinnytsi-predstavyly-80-zhyvopysnykh-kartyn-pro-misto/?noamp=mobile#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 24 Oct 2018 18:22:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://wp.cultua.media/?p=249</guid>

					<description><![CDATA[Головні площі, вузенькі вулички, пейзажі та панорами зобразили на своїх роботах учасники ІІ Міжнародного пленеру «Кращий художник», який в червні поточного року відбувався у Вінниці. Тоді до міста над Бугом приїхали 20 художників з восьми країн світу, аби впродовж кількох тижнів відтворити у живописі Вінницю і мальовниче Поділля. Експозицію з найкращих 80 живописних полотен виставили &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Головні площі, вузенькі вулички, пейзажі та панорами зобразили на своїх роботах учасники ІІ Міжнародного пленеру «Кращий художник», який в червні поточного року відбувався у Вінниці. Тоді до міста над Бугом приїхали 20 художників з восьми країн світу, аби впродовж кількох тижнів відтворити у живописі Вінницю і мальовниче Поділля. Експозицію з найкращих 80 живописних полотен виставили у Вінницькій галереї Арт-шик. Чільне місце в ній зайняли роботи переможця конкурсу – харківського художника Валерія Шматька, який працює у жанрах тематичної картини, пейзажу та натюрморту. Окрім виставки, відвідувачам презентували фотокаталог, який містить репродукції написаних під час пленеру робіт.</p>
<p>«Кожен учасник презентував по 3–5 робіт. Роботи різні. Вони відображають і затишну Вінницю, і живописні куточки області, де вдалося побувати учасникам за підтримки обласної влади. Це підсумкова виставка за результатами конкурсу. Хоча усі конкурси – це умовність, бо переможцями стали всі учасники, щоправда у різних номінаціях. Але саме такі конкурсні пленери сприяє розвитку мистецтва, – розповідає ініціатор міжнародного пленеру «Кращий художник» Володимир Козюк. – Це був абсолютно новий проект, нічого подібного в Україні й світі не було. У Вінниці ми змогли показати приклад гідного ставлення до художників і дали старт пленерному мистецтву. Адже нашу ідею вже підхопили інші країни. 4 жовтня 2018 року у Грузії розпочнеться ІІІ Міжнародний пленер «Кращий художник», де за перемогу змагатимуть художник з різних країн світу і України зокрема».</p>
<p>Як писав «День», цього року на конкурс «Кращий художник» надійшло 540 заявок, з яких на першому етапі обрали 43 учасника. За результатами голосування, в тому числі й у соціальних мережах, до фіналу потрапило 18 осіб. Двоє художників отримали шанс через свою наполегливість – під час відкриття пленеру вони за кілька годин написали по одній живописній роботі. Загалом за 10 днів учасники створили щонайменше по чотири роботи кожен. За умовами конкурсу, вони обов’язково мають передати дві обрані оргкомітетом роботи з авторськими правами на них, які підуть у фонд проекту «Кращий художник/The best artist». Одна з них увійде до експозиції майбутнього музею історії Вінниці, іншу подарують меценатам проекту. Відбір робіт відбудеться після закриття презентованої виставки, а триватиме вона до 18 вересня включно.</p>
<p>Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cultua.media/culture/art/u-vinnytsi-predstavyly-80-zhyvopysnykh-kartyn-pro-misto/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На Вінниччині каменотеси з усієї України створюють меморіал на честь українських захисників усіх часів</title>
		<link>https://cultua.media/culture/art/na-vinnychchyni-kamenotesy-z-usiiei-ukrainy-stvoriuiut-memorial-na-chest-ukrainskykh-zakhysnykiv-usikh-chasiv/</link>
					<comments>https://cultua.media/culture/art/na-vinnychchyni-kamenotesy-z-usiiei-ukrainy-stvoriuiut-memorial-na-chest-ukrainskykh-zakhysnykiv-usikh-chasiv/?noamp=mobile#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 24 Oct 2018 18:21:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://wp.cultua.media/?p=243</guid>

					<description><![CDATA[У Державному історико-культурному заповіднику «Буша», що розташований у Ямпільському районі Вінницької області, проходить ХXXІІ Всеукраїнський пленер скульпторів-каменотесів «Подільський оберіг». Цього року його учасниками стали майстри-каменотеси з різних куточків України – Київщини, Вінниччини, Харківщини, Одещини та Львівщини. До 23 вересня вони працюватимуть над авторськими скульптурами та створенням спільного меморіалу на знак пам’яті усіх українських захисників – &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У Державному історико-культурному заповіднику «Буша», що розташований у Ямпільському районі Вінницької області, проходить ХXXІІ Всеукраїнський пленер скульпторів-каменотесів «Подільський оберіг». Цього року його учасниками стали майстри-каменотеси з різних куточків України – Київщини, Вінниччини, Харківщини, Одещини та Львівщини. До 23 вересня вони працюватимуть над авторськими скульптурами та створенням спільного меморіалу на знак пам’яті усіх українських захисників – від козаків до кіборгів. В. о. директора Державного історико-культурного заповідника «Буша» Ірина Захарчук каже, що встановлять пам’ятний знак на території заповідника, а відкриють на Покрову.</p>
<p>«Щороку ми пропонуємо майстрам-каменотесам нову тему для своїх робіт. Цього року вона називається «Вони ніколи не підуть у небуття», тобто присвячена нашим захисникам, – розповідає Ірина Захарчук. – Ідея полягає в тому, щоб скульптори не лише створити по одній-дві авторські роботи, але витесали з місцевого пісковика меморіал для українських героїв всіх періодів історії. Попередня його назва «Воїни світла». Він складатиметься з плит-періодів «Київська Русь», «Козацька Україна», «УНР», «Крути» та сучасна Україна – а це наші славетні Герої Небесної Сотні, кіборги й АТОвці».</p>
<p>Пленер «Подільський оберіг» був започаткований ще у 1986 році краєзнавцями-ентузіастами. Головною його метою є відродження та збереження багатовікової традиції подільських каменотесів та розвитку художніх промислів. За роки проведення слава бушанського пленеру рознеслася по всій Україні і за її межами. Щорічно він збирає майстрів з усієї країни, що дозволило створити на території заповідника унікальне явище – Бушанський музей скульптури під відкритим небом. Нині там встановлено понад 200 скульптур, які відтворюють образи учасників і героїв оборони Буші, історичні постаті, літературні персонажі козацтва, образи української міфології та народної творчості. Близько 70 скульптур прикрашають центральні вулиці і площі в районних центрах області та за її межами.</p>
<p>Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, фото надано автором</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cultua.media/culture/art/na-vinnychchyni-kamenotesy-z-usiiei-ukrainy-stvoriuiut-memorial-na-chest-ukrainskykh-zakhysnykiv-usikh-chasiv/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Ізраїльські художники подарували тернополянам колекцію картин</title>
		<link>https://cultua.media/culture/muzei/izrailski-khudozhnyky-podaruvaly-ternopolianam-kolektsiiu-kartyn/</link>
					<comments>https://cultua.media/culture/muzei/izrailski-khudozhnyky-podaruvaly-ternopolianam-kolektsiiu-kartyn/?noamp=mobile#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 23 Oct 2018 03:48:03 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<category><![CDATA[Музеї]]></category>
		<category><![CDATA[Україна і світ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://wp.cultua.media/?p=239</guid>

					<description><![CDATA[«Перехрестя культур. Ізраїль – Україні». Під такою назвою в Тернопільському обласному художньому музеї презентували культурно-мистецький проект Об’єднання професійних художників Ізраїлю. В експозиції – майже 30 творів живопису і графіки. Це &#8211; портрети історичних постатей, ландшафтні пейзажі, зображення храмів, місць паломництва християн, юдеїв, мусульман. Митці – вихідці з країн пострадянського простору. Виставку представила автор проекту &#8211; &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>«Перехрестя культур. Ізраїль – Україні». Під такою назвою в Тернопільському обласному художньому музеї презентували культурно-мистецький проект Об’єднання професійних художників Ізраїлю. В експозиції – майже 30 творів живопису і графіки. Це &#8211; портрети історичних постатей, ландшафтні пейзажі, зображення храмів, місць паломництва християн, юдеїв, мусульман. Митці – вихідці з країн пострадянського простору.</p>
<p>Виставку представила автор проекту &#8211; доктор філологічних наук, мистецтвознавець, академік Ізраїльської незалежної академії розвитку наук Галина Подольская. Учасники відкриття виставки наголошували: як і Єрусалим, Тернопільщина – мультикультурний і мультирелігійний регіон. Адже тут – святині світового значення – Свято-Успенська Почаївська Лавра, Марійський духовний центр «Зарваниця», співіснують різні конфесії.</p>
<p>Ще одним чинником для залучення Тернополя до проекту стало те, що дідусь Галини Подольскої проживав у Збаражі і в жінки залишилися яскраві дитячі спогади про Тернопільщину. Також свого часу тут було багато євреїв. Зокрема, в райцентрі Підгайцях знаходиться один з найбільших єврейських цвинтарів України. Загалом, Тернопіль – одинадцяте місто України, куди привезли колекцію сучасного образотворчого мистецтва Ізраїлю.</p>
<p>Організували захід – Міжнародний центр культури і розвитку Тернопільського національного економічного університету в партнерстві з Україно-Ізраїльським центром освіти, науки і культури. Діятиме виставка «Перехрестя культур. Ізраїль – Україні» в обласному художньому музеї протягом двох тижнів. Після того, колекцію картин також представлять в Тернопільському національному економічному університеті.</p>
<p>Проректор закладу з науково-педагогічної роботи, професор Оксана Десятнюк зазначає: «Для університету в рамках співпраці ця виставка буде дуже корисною, оскільки молодь розвивається на культурних традиціях. Молодь повинна вивчати традиції і досягнення різних народів світу». Як розповіла заступник директора Тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик, декілька робіт ізраїльських художників увійдуть до постійно діючої виставки музею. Решта – зберігатимуться у фондах.<br />
Лариса МИРГОРОДСЬКА, Тернопіль. Фото Михайла УРБАНСЬКОГО</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cultua.media/culture/muzei/izrailski-khudozhnyky-podaruvaly-ternopolianam-kolektsiiu-kartyn/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У львівській галереї представили унікальні шкрябані абстрактні ікони</title>
		<link>https://cultua.media/culture/mistectvo/u-lvivskij-halerei-predstavyly-unikalni-shkriabani-abstraktni-ikony/</link>
					<comments>https://cultua.media/culture/mistectvo/u-lvivskij-halerei-predstavyly-unikalni-shkriabani-abstraktni-ikony/?noamp=mobile#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 22 Oct 2018 19:22:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-проекти]]></category>
		<category><![CDATA[Мистецтво]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://wp.cultua.media/?p=7</guid>

					<description><![CDATA[Учора, 25 вересня, у львівській галереї сакрального сучасного мистецтва відкрилася виставка Олени Смаги &#8220;Шнурки любові&#8221;. В експозиції представлені оригінальні шкрябані образи, які, за задумом художниці, мають з&#8217;єднувати людину та Бога. Захоплення іконами у Олени Смаги почалося 15 років тому, коли вона стала реставраторкою у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові. Тоді, відновлюючи ікони вона &#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Учора, 25 вересня, у львівській галереї сакрального сучасного мистецтва відкрилася виставка Олени Смаги &#8220;Шнурки любові&#8221;. В експозиції представлені оригінальні шкрябані образи, які, за задумом художниці, мають з&#8217;єднувати людину та Бога.</p>
<p>Захоплення іконами у Олени Смаги почалося 15 років тому, коли вона стала реставраторкою у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові. Тоді, відновлюючи ікони вона читала багато духовної літератури і в один момент зрозуміла, що теж хоче створювати ікони. Щоправда, свої ікони художниця малювала осучаснено.</p>
<p>Що ж до &#8220;Шнурків любові&#8221;, то вони здатні здивувати будь-кого. Адже на представлених шкрябаних ікон можна побачити не лише образи Ісуса Христа, а просто сакральні абстракції.</p>
<p>Таку ідею незвичних ікон Олена Смага виношувала два роки. Реалізовувала ж свій задум останні півтора місці, поєднуючи роботу із доглядом за хворою свекрухою. За її словами, сам в цей період вона гостріше побачила людський біль.</p>
<p>&#8220;Шнурки любові&#8221; є фрагментом з цитати пророка Осії. Бог говорить через пророка: &#8220;Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови&#8221;. Він говорив про людей, що Він нас тягнув шнурками любові. І вони ці &#8220;шнурки любові&#8221;, мають направляти нас  у темряві ночі і не дозволяти впасти занадто низько&#8221;, &#8211; розповіла художниця.<br />
Оглянути виставку можна до 21 жовтня.<br />
Павло ПАЛАМАРЧУК, Львів, фото автора</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://cultua.media/culture/mistectvo/u-lvivskij-halerei-predstavyly-unikalni-shkriabani-abstraktni-ikony/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
