Література – Новини культури України

На Вінниччині комунальний видавничий дім випускатиме книги про історію міст, сіл та селищ

Журналіст — Wed, 05 Dec 2018 14:14:15 +0000

Депутати Вінницької облради дали «добро» на створення нової комунальної установи «Видавничий дім «Моя Вінниччина». За відповідне рішення вони проголосував сьогодні, 4 грудня. Нова установа фінансуватиметься з обласного бюджету. Обов’язки директора до призначення її керівника виконуватиме голова обласної організації Національної спілки письменників України Вадим Вітковський. За його словами головним завданням видавничого дому «Моя Вінниччина» стане збирання, створення і редагування матеріалів для друку серії книг історії міст, сіл і селищ Вінницької області «Моя Вінниччина».
«Насправді це унікальний проект. Він не має аналогів у жодному з регіонів країни. У межах його реалізації вже видано 30 книг з історії міст, сіл і селищ області, здебільшого – за кошти благодійників, – каже в.о. директора видавничого дому Вадим Вітковський. – Новостворений видавничий дім координуватиме підготовку і видання таких книг. Наразі в області готові до друку понад 45 історій населених пунктів Вінниччини, які розповідають про історію та людей подільських сіл, у тому числі – зникаючих».
Вадим Вітковський додав, що комунальний видавничий дім здійснюватиме підготовку і випуск серії книг «Державні люди України» про кращих представників територіальних громад Вінниччини, що залишили яскравий слід у розвитку економіки та культури регіону, захисників Вітчизни, серії книг «Історичні постаті Поділля» про відомих історичних діячів краю та серії книг «Бібліотечка журналу «Вінницький край» та зазначеного літературного журналу.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця

На Вінниччині з’явилася галерея сучасного мистецтва на честь «Щедрика»

Журналіст — Mon, 03 Dec 2018 15:34:34 +0000

У день народження відомого українського композитора Миколи Леонтовича – автора уславленого «Щедрика», який весь світ знає і співає як «Carol of the Bells», у Тульчині відкрили новий креативний простір «Меридіан «Щедрик». Він став продовженням унікального «Леонтович Арт-Кварталу», який презентували у червні під час оперного фестивалю OperaFest Tulchyn – 2018. Новий простір складається з алеї музичних інструментів, інтерактивної «співочої» інсталяції – лавки Леонтовича, яка відтворює чотири мелодії композитора, а також гігантських стінописів, які вже стали яскравими фотозонами й туристичними «родзинками» міста.

«Усі, хто працював над проектом, заслуговують на окремий пам’ятник, – розповідаючи про колег, каже виконавчий директор проекту «Меридіан «Щедрик» Ірина Матковська. – Терміни були надзвичайно стислі – всього два місяці. За цей час зроблена колосальна робота. Створені три нові гігантські стінописи, загальною площею 200 квадратних метрів, над якими працювали відомі художники Олександр Марченко, Сергій Ткачук та творчий куратор проекту Олександр Никитюк. Нові мурали до непізнаваності перетворили сіру радянську будівлю і стали чудовим доповненням вже існуючої мурал-галереї під відкритим небом Леонтович Арт-Кварталу. Завдяки сучасній підсвітці з настанням сутінок новими барвами сяють пам’ятник Миколи Леонтовича, в’їзна арка Тульчина та усі найцікавіші мистецькі арт-об’єкти. Вражає алея музичних інструментів. Усі об’єкти – це ручна робота, єдині екземпляри. При їхній розробці доводилось враховувати ще й електрично-важливі моменти. Адже всі музичні інструменти гарно підсвічуються у темряві. Так що консультації митців та електриків були неодноразові».
Працюючи над втіленням креативного простору «Меридіан «Щедрик», учасники команди так захопилися, що підготували ще один додатковий сюрприз, який не був запланований у рамках проекту. Його обіцяють встановити біля Палацу Потоцьких та презентувати у перший день Нового 2019 року. А щоб залучити максимальну кількість гостей з інших міст, 11 січня на території креативного простору «Меридіан «Щедрик» пройде великий святковий концерт та грандіозне фаєр-шоу від неперевершеного харківського театру EAST FIRE show.

Ірина Матковська додає, що новий креативний простір дозволив завершити формування в Тульчині галереї сучасного мистецтва під відкритим небом, а в майбутньому допоможе місту закріпити за собою статус столиці «Щедрика». А це у свою чергу дасть новий поштовх для розвитку, зокрема вплине на зацікавленість малого та середнього бізнесу в задоволенні потреб у відповідному сервісі, сприятиме створенню робочих місць, частково зупинить процеси міграції молоді до інших міст та створить умови для вільного творчого самовираження. Все це разом, як сподіваються координатори проекту, підвищити пізнаваність цієї території і дозволить залучити грантову підтримку для реставрації Палацу Потоцьких – це фінальна масштабна мета.
Як писав «День», робота над втіленням проекту «Меридіан «Щедрик» розпочалася на початку жовтня. У ній взяли участь відомі вітчизняні скульптори й художники, які не лише працювали над створенням об’єктів сучасного мистецтва, але й проводили майстер-класи, дискусії, мистецькі лекції й авторські презентації для студентів Тульчинського училища культури. Проект реалізовувався завдяки співфінансуванню Тульчинської міської ОТГ та Українського культурного фонду.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, фото з Facebook-сторінки Леонтович Арт Квартал

У Вінниці представили раритетні філософські трактати від ХVI до ХХ століття (фото)

Журналіст — Tue, 13 Nov 2018 08:30:30 +0000

З нагоди Всесвітнього дня філософії, який відзначається 15 листопада, відділ рідкісних і цінних видань Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Тімірязєва представив книжкову експозицію «Філософські трактати». Виставка складається з трьох частин. Перша презентує філософську думку античності. Вона представлена працями Сократа, Арістотеля, Цицерона, Сенеки, Горація та Демокріта. Друга частина експозиції відображає західноєвропейську філософію і презентує твори Вольтера, Бекона, Канта, Баумейстера та інших філософів ХVIII–ХІХ століття. Третя частина екпозиції – це сучасні видання та малоформатні книги про найвидатніших філософів. Хронологічні межі представлених видань охоплюють ХVI–ХХ століття. Найдавніша книга – твори Арістотеля. Видання датується 1597 роком, надруковане латиною у Ліоні.

«У фондах відділу рідкісних та цінних видань зберігається значна колекція філософських творів. Представити усі немає такої можливості, тому для експозиції обиралися найцікавіші праці, які відображають діяльність видатних філософів від античності і до наших днів, – розповідає провідний бібліограф Тетяна Марчук. – Книжкова експозиція розпочинається з праць Сократа, його учнів та інших античних філософів. Потім представлена персоналіями, іменами філософів ХVIII–ХІХ століття. Також в експозиції розміщені сучасні книги, зокрема розкішні видання Конфуція у шкіряній обкладинці і міні-видання із серії видатних філософів, серед яких і наш Григорій Сковорода. Таку виставку ми презентуємо для Всесвітнього дня філософії вперше. Тобто вінничани і гості міста мають унікальну можливість оглянути книги, яким по сто, двісті і більше років».

Більшість видань, які представлені на виставці, потрапили у фонди «Тімірязєвки» з приватних бібліотек подільської знаті, окремі з них навіть мають власницькі підписи. Частина презентованих видань надійшла з Немирівської гімназії та Вінницького реального училища. Тому виставка буде цікавою як для тих, хто любить і вивчає філософію, так і для цінителів та дослідників історії рідною краю.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора

У Луцьку відбудеться міжнародний фестиваль “Фронтера”

Журналіст — Fri, 09 Nov 2018 13:14:22 +0000

Поезія, проза, презентації, лекції, дискусії, виставки, екскурсії, музика та театр… Це далеко не повний перелік форм, які пропонує новий Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера», що відбудеться у Луцьку вже 16-18 листопада.
Літературу чотирьох країн – Латвії, Польщі, Білорусі та України – презентують протягом трьох насичених фестивальних днів. Організатори оприлюднили програму заходів, у якій кожен знайде щось для себе. Фестиваль у Луцьку особливий, адже попри визначену «літературність» поєднує у собі різні види мистецтва і пропонує не просто почитати, а побачити тексти у кольорі, відчути їх на дотик, познайомитися з авторами, музикантами, Луцьком та цілим світом у камерній осінній атмосфері маленького периферійного містечка.
Програма фестивалю складається із презентацій літературних новинок, поетичних читань, лекцій та дискусій. Новинкою є також дитяча сцена.
Всі заходи зосереджені в центрі міста, і перехід між локаціями займе не більше 10 хвилин. Упродовж фестивалю на основних локаціях триватиме книжковий ярмарок, де можна буде придбати новинки українських видавництв.

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ «ФРОНТЕРА»:
П’ятниця, 16 листопада
19:30 – Слем. Павло Коробчук vs Артем Полежака (Вхід вільний)
Місце: Pub OldSkull (вул. Лесі Українки, 52)
Субота, 17 листопада
10:00 – Офіційне відкриття фестивалю.
Місце: Культурний центр Passage Interdit (вул. Набережна, 42)
12:00-12:50 – Поет у малому центрі світу: розмова Кшиштофа Чижевського та Олександра Бойченка.
Місце: Палац культури, 2 пов. (вул. Богдана Хмельницького, 1)
13:00-13:50 – «Прип’ятський андеграунд» та повість «Чормет»: зустріч з Маркіяном Камишем.
Місце: Палац культури, 2 пов. (вул. Богдана Хмельницького, 1)
14:00-14:50 – Публічна лекція «Сто років самотності латвійської поезії: від Райніса й до наших днів»
Лектори: Юрко Садловський та Юрій Завадський
Місце: Палац культури, 2 пов. (вул. Богдана Хмельницького, 1)
15:00-16:20 – Презентація роману Макса Кідрука «ДЕ НЕМАЄ БОГА».
Фінал туру #101містоДНБ
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
16:30-17:10 – Виставка віршів-плакатів за мотивами творчості Вальжини Морт.
Модераторка: Ірина Загладько.
Частування вином учасників та гостей фестивалю.
Місце: Галерея мистецтв (вул. Лесі Українки, 24а)
17:20-18:20 – Презентація збірки есеїв Олександра Бойченка «Країна за Збручем».
Модератор: Андрій Любка
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
19:00-20:20 – Вистава «Емі Вайнхауз. Тіло та душа».
Учасники: Павло Коробчук та гурт The Velvet Sun.
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
20:40-21:40 – Музичний вечір Христини Халімонової
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
Неділя, 18 листопада
10:00-11:00 – Ранкова прогулянка з Олександром Котисом. «10 неймовірних фактів про Луцьк. Місто за останні 100 років»
Збір біля Палацу культури (вул. Богдана Хмельницького, 1)
11:30-12:20 – Ігор Логвінов: літературний ринок Білорусі (реалії сьогодення).
Місце: Палац культури, 2 пов. (вул. Богдана Хмельницького, 1)
12:30 – 13:20 – Презентація книги Надії Гуменюк «Дожити до весни».
Місце: Палац культури, 2 пов. (вул. Богдана Хмельницького, 1)
13:30-14:20 – Поетичні читання Маріса Салейса.
Модератор: Юрко Садловський
Місце: Палац культури, 2 пов. (вул. Богдана Хмельницького, 1)
14:40-15:40 – Розмова з Оксаною Забужко.
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
15:50-17:10 – Поетичний вечір «Читання за кавою». Нагородження переможців конкурсу «Ліхтар»
Учасники: Заза Пауалішвілі, Юрій Завадський, Анна Луцюк, Галина Яструбецька, Олена Пашук, Рту, Ірина Загладько, Олександра Комісарова, Теодот Кирста, Надія Касянчук, Юлія Гаврилюк.
Місце: Kava Avenue (вул. Винниченка, 25)
17:20-18:20 – «В саду зізнань»: музично-поетичний пеформанс за віршами Мар’яни Савки
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
18:40-19:40 – Зустріч із Віолеттою Ґжеґожевською.
Модератор: Олександр Бойченко.
Перекладач: Андрій Любка
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
19:50-20:50 – Музично-поетичний вечір Уладзя Лянкевича
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
21:00-22:00 – Презентація роману Андрія Любки «Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан».
Модератор: Макс Кідрук
Місце: Театр ляльок (вул. Кривий Вал, 18)
На дитячій сцені виступатимуть Сашко Дерманський та Ореста Осійчук. Також на наймолодших учасників «Фронтери» чекають цікаві забави та літературні квести від організаторів. Програму дитячої сцени чекайте незабаром.
ПРО ФЕСТИВАЛЬ
16-18 листопада у Луцьку відбудеться І Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера», який поєднає 4 країни та розповідатиме про літературу цілого століття.
«Фронтера» виникла як проект міжнародної культурної взаємодії. В історії країн-учасниць цьогорічного фесту – Польщі, Білорусі, Латвії, України – є багато спільних сторінок. Вже цього листопада ми дізнаємося і про спільні літературні тенденції.
Фестиваль унікальний для Луцька, та й для України загалом, адже окрім традиційних книжкових презентацій і розмов буде представлено оригінальні мистецькі проекти, заходи для дітей та молоді, а також поряд із відомими авторами виступатимуть автори-початківці, які роблять перші кроки на літературній ниві.
Передфестивальні заходи стартують у п’ятницю, 16 листопада. Основні заходи фестивалю зосереджені в Палаці культури та Театрі ляльок та відбуватимуться протягом двох днів – 17 та 18 листопада.
КВИТКИ в книгарні «Волинської обласної друкарні» (просп. Волі, 27).
Увага! Під час фестивалю квитки можна буде придбати та обміняти на браслети:

в Палаці культури (вул. Богдана Хмельницького, 1) з 11:00 до 16:00;

в Театрі ляльок (вул. Кривий Вал, 18) з 12:00 до 19:00.

ОРГАНІЗАТОРИ
ГО «Мистецьке об’єднання «Стендаль», Департамент культури Луцької міської ради та меценат Роман Бондарук.
ПАРТНЕРИ
Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку, Волинська обласна рада, Волинська обласна друкарня, Passage Interdit, Ideil, Fragolino Novellina, Pub Oldskull, Rhombus Hotel, Kava Avenue.
ОФІЦІЙНИЙ ХЕШТЕГ: #фронтерафест
Більше інформації шукайте на сайті: www.stendal.com.ua
За додатковою інформацією звертайтеся на пошту stendalutsk@gmail.com та за телефоном: +380639624259

На Вінниччині заснували літературну премію для фантастів-початківців

Журналіст — Wed, 07 Nov 2018 09:42:31 +0000

На знак вшанування світлої пам’яті вінницького письменника-фантаста Ігоря Федорова Вінницька обласна організація Національної спілки письменників України вирішила заснувати щорічну літературну премію його імені. Орієнтована вона на авторів-початківців з метою заохочення їх до створення якісних фантастичних творів і стимулювання творчості. Вручатимуть премію щороку напередодні роковин смерті Ігоря Федорова, тобто до 25 травня. Територіально авторів обіцяють не обмежувати, тобто взяти участь у конкурсі мають можливість автори з усієї України. Твори вже можна надсилати на електронну адресу голови Вінницької обласної організації НСПУ (vadvit-8@ukr.net) Вадима Вітковського. Прийом конкурсних робіт триватиме до 1 травня наступного року.
«Ідея створити літературну премію належить письменницькій спільноті та матері Ігоря Федорова Неллі Миколаївні, – розповідає Вадим Вітковський. – Якось вона принесли до спілки його особисті речі, записники, фотографії для формування майбутньої експозиції літературного музею, про який, до речі, писав «День».
Тоді й пролунала думку про те, що було б добре підтримати молодих фантастів. Адже в цьому жанрі працює дуже мало авторів. Вирішили заснувати премію імені Ігоря Федорова, яка орієнтована на фантастів-початківців з усієї України. Погодили документи, заклали гроші. Відбір конкурсних робіт здійснюватимуть знані в області письменники, друзі та мати Ігоря Федорова. Переможців визначатимемо у двох преміях. Розмір першої складатиме 5 тисяч гривень, а другої – три тисячі. Нагородження перших лауреатів відбудеться у травні наступного року. Наразі триває прийом творів».
Нагадаємо, Ігор Федоров – український письменник-фантаст, сценарист і перекладач з англійської мови. Народився і майже все своє життя прожив у Вінниці. Після закінчення середньої школи № 22 вступив до Вінницького політехнічного інституту на факультет автоматики та обчислювальної техніки. Спершу публікуватися у місцевій пресі, а з 1988-го – вийшов загальнореспубліканський рівень. В 1989 році світ побачила його перша збірка фантастичних оповідань «Відкриття». Він писав сценарії, за якими зняли дві серії до культового серіалу «X-Files». Разом з іншими письменниками заснував вінницький клуб любителів фантастики (вінницький КЛФ «Лабораторія»). Ігор Федоров провів кілька всесоюзних зльотів любителів фантастики «Віннікон», сам брав участь у багатьох конвентах наукової фантастики України і Росії. Є автором збірки дитячих казок «Казки дивного лісу» (1996) і книги віршів «Кощуна» (1999). Переклав на російську мову роман американської письменниці Джейн Йолен (Jane Yolen) «Карти смутку» (Cards of Grief, 1984). Автор широковідомих статей про «Вервольф».
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця

У Львові представили виставку до 80-річчя Стефанії Шабатури

Журналіст — Mon, 29 Oct 2018 13:07:51 +0000

Експозицію «Ткацтво, живопис, графіка» відкрили учора, 25 жовтня, у Музеї історії релігії (площа Музейна, 1), і це спільний проект музею і Марійського товариства «Милосердя», присвячений пам’яті мисткині-килимарки, а ще – шістдесятниці і голови першого відновленого (1989 р.) у Львові Марійського товариства «Милосердя».
Стефанія Шабатура народилася 5 листопада 1938 року у селі Іване-Золоте Заліщицького району, що на Тернопільщині. 1961-го закінчила художнє училище, 1967-го – Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (кафедра художнього текстилю). Проектувала і ткала гобелени, брала участь у численних виставках.

1972-го заарештована і засуджена на п’ять років таборів суворого режиму і три роки заслання за антирадянську агітацію і пропаганду. Строк покарання відбувала у жіночому концтаборі у Мордовії, заслання – у селі Макушино Курганської області. Творчість Стефанії Шабатури чи не найбільше постраждала від радянського режиму – знищені КДБ її мистецькі твори, на жаль, уже ніколи не побачить вдячний глядач. І такі втрати, можливо, були найтяжчими. Як і втрати найближчих соратників, друзів, однодумців…
Член Української Гельсінської групи. Брала активну участь у протестних акціях в’язнів. Співавтор листів і звернень до міжнародних і радянських організацій. КДБ знищив 70 екслібрисів і понад 150 рисунків Шабатури. Але вона ніколи не втрачала надії і завжди вірила, що настане час, коли правда переможе… Важливо, що мордовські табори не знищили у Стефанії Шабатурі ні особистості, ні митця.

Поет і громадський діяч Ігор Калинець писав колись, що Стефанія Шабатура належить до грона мистців, які своєю творчістю і принциповою життєвою позицією вибороли незалежну Україну, заплативши за це роками неволі в радянських концтаборах та забороною на творчість. Сама ж Стефанія Михайлівна казала: «З дитинства у мене віра: Бог і Україна».
Померла мисткиня 14 грудня 2014 року. Похована у Львові, на Личакові.

На відкритті виставки у Музеї історії релігії ішлося про те, що біографія Стефанії Шабатури є класичним прикладом шістдесятництва: «Інтелігент, український патріот, правозахисник, митець – Стефанія Шабатура є носієм усіх цих якостей найвищої проби».

«Те, що Стефанії Шабатурі вдалося зробити в галузі гобелена з художньо-естетичного погляду, то це є її дуже сильна заявка у відродженні модерністичних традицій в образотворчому і декоративно-прикладному мистецтві, але з урахуванням етнічного матеріалу, – розповів «Дню» проректор Львівської академії мистецтв професор Роман ЯЦІВ. – Її найсильніші роботи (зокрема – «Кассандра» за Лесею Українкою) тематично були підпорядковані мистецькому та інтелектуальному спротиву щодо тоталітарного режиму. Тому оця формульність її творів надзвичайно сильно знайдена в художньому еквіваленті, в символі, пластичних засобах, підтекстах… Тому вони так сильно спрацювали щодо влади, яка дуже жорстко зреагувала на ці новації і дуже жорстоко покарала Стефанію Шабатуру».
Експозицію «Ткацтво, живопис, графіка», присвячену 80-річчю Стефанії Шабатури, встигнуть оглянути всі охочі – виставка у Музеї історії релігії чинна три тижні, до 15 листопада.
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Андрія КУБ’ЯКА.

У Вінниці представили столітні мініатюрні книги з унікальної каретної бібліотеки (фото)

Журналіст — Wed, 24 Oct 2018 18:24:20 +0000

До Всеукраїнського дня бібліотек відділ рідкісних і цінних видань Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Тімірязєва вирішив презентувати своїм читачам каретну бібліотечку, яка налічує 63 мініатюрні книги. Більшість з них були надруковані в 20-х роках ХІХ століття. Найдавніша книга датується 1824 роком, а найновіша – 1936-им. Серед мініатюрних (і доводі симпатичних) видань міститься третій том «Історії Жіль Блаза із Сантільяни» (1828року) французького романіста Алена Рене Лесажа; п’єси французького письменника Олександра Дюма, які були видані за життя автора; нагробні молитви, белетристика та навіть байки Жана де Лафонтена, які у 1825 році були видані в Парижі.

Усі книги для кращого сприйняття надруковані на папері кольору слонової кістки, а шрифти для них спеціально розробила видавнича фірма «Дідо». Завдяки цьому, як каже бібліотекар відділу рідкісних і цінних видань Ірина Валігура, навіть у такому мініатюрному форматі вони зручні для читання.
«Не відомо якому роду належала ця каретна бібліотечка – Собанським, Грохольським, Потоцьким чи Русановським. Але те, що вона була складена для перевезення у кареті, – це сто відсотків. Ми бачимо книги, які розміщені у чотири рядки дерев’яному ящику, що обтягнутий шкірою. По краях кожного рядка є гвіздки, на які очевидно натягувалася мотузка, щоб книги у дорозі не випали. Також ящик має кріплення на зворотному боці, що дозволяє припустити, що бібліотеку облаштовували в середині карети і використовувалася при довгих подорожах, – висловлює припущення Ірина Валігура. – У бібліотеці представлена здебільшого белетристика. Книги видані у Парижі, Лондоні та Брюсселі. Написані англійською і французькою мовою. До речі, саме французькі мають дуже ошатну палітурку, оригінальне тиснення, корінець з бинтами і «лясе» (закладинку) з натурального шовку. Книги англійською мовою попри свою мініатюрність містить навіть малюнки. А читати їх, попри розмір, досить зручно, бо друкувалися, як спеціальна мініатюрна серія. Скільки не шукала, нічого подібного не знаходила. Тому ймовірно, що у такому вигляді наша каретна бібліотека існує в одиничному екземплярі. Оцінити її нині нереально. Це рідкісні і безцінні книги».

На кожній книзі стоїть печатка з написом «Мури». Це означає, що каретна бібліотечка тривалий час зберігалася у Вінницькій філії Всеукраїнської бібліотеки при Академії наук Україну, яка розташовувалися у Мурах (приміщенні сучасного архіву), а очолював її Валентин Отамановський. Туди у 1920-х роках минулого року звезли всі книги, які зібрали по панських маєтках. Великий масив відправили на Київ, а на цю мініатюрну бібліотечку очевидно просто не звернули уваги. За часів Сталіна бібліотеку розформували, оскільки вона містила потужний відділ україністики, багатьох працівників репресували, а всі фонди передали Гоголівській бібліотеці ( нині – імені Тімірязєва). Ці книги пережили окупацію. Німці також не звернули уваги на мініатюрні видання. Таким чином вони залишися у Вінниці і до сьогодні зберігаються у відділі рідкісних та цінних видань. Показують їх тільки під час екскурсій. Користуватися не дозволяють, хіба-що у рукавичках.

Для довідки: Мода на так звані мініатюрні книжки виникла в Європі наприкінці ХVІІІ століття, завдяки примхам Марії-Антуанетти, яка забажала носити улюблені книжки у рукавичці. А взагалі найменша книжка була видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір складав 16 мм на 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У ній надрукований лист Галілео Галілея.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора

У Луцьку назвали першого лауреата літературної премії імені Івана Корсака

Журналіст — Wed, 24 Oct 2018 18:20:44 +0000

Ним став письменник, публіцист, доктор філософських наук, проректор Національного університету «Острозька академія» Петро КРАЛЮК, котрий є і давнім автором всеукраїнської газети «День», був також лауреатом премії імені Джеймса Мейса, яку присуджує «День». Літературну премію імені Івана Корсака він отримав за свою книгу «Синопсис». Письменник та журналіст Іван Корсак відійшов у вічність торік, він є автором 17 романів і повістей на сюжети з української історії. Премію встановили родина Корсака та видавництво «Ярославів Вал». Вимога до творів, які подаються на розгляд журі, це українська мова написання, романи і повісті на теми історії України.
Як зазначив у коментарі «Дню» голова журі, письменник, директор видавництва «Ярославів Вал» Михайло Слабошпицький, сьогодні вже ніхто не переслідує за твори про нашу національну історію, але писати на ці теми дуже важко, бо треба бути й дослідником. Книга Петра Кралюка «Синопсис» представляє читачам постаті князя і філософа Володимира Васильковича, його дружину- книжницю Ольгу Романівну, що була причетною до написання Галицько-Волинського літопису, живописця Андрія з Рубля (Рубльова), творців Пересопницького Євангелія, найвидатнішого українського воєначальника епохи Середньовіччя, князя Костянтина Івановича Острозького; його сина, князя-мецената Василя-Костянтина Острозького, блискучого авантюриста Ольбрахта Ласького — товариша засновника Запорізької Січі Дмитра Вишневецького, жінку трагічної долі Гальшку Острозьку та інших, які вписали свої сторінки в історію України.

Вручення премії відбулося у Музеї сучасного українського мистецтва – музеї Корсаків, який утримує власним коштом родина покійного Івана Феодосійовича Корсака. Премію Петру Кралюку вручив син Корсака – Віктор, 15 вересня –це день народження його власний і день народження його батька. Загалом на майбутній розгляд журі подано вже сім книг, автори яких претендують на премію імені Івана Корсака. Як повідомив Михайло Слабошпицький, журі розглядатиме їх вже наступного року. Те, що творів на тематику історії України більшає, є тільки позитивним моментом, а кількість бажаючих отримати премію імені Івана Корсака засвідчує її потрібність у сучасному літературному процесі.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Фото Костянтина СЕМИЦЬКОГО

До Вінниці привезли оригінальний примірник "Кобзаря" з автографом Тараса Шевченка

Журналіст — Mon, 22 Oct 2018 12:36:13 +0000

У Вінницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка «Автограф». Центральне місце експозиції займає примірник «Кобзаря» Тараса Шевченка з авторським надписом, який був виданий ще у 1860 році. Тематичним доповненням виставки в образотворчому контексті стали твори живопису і графіки Костянтина Трутовського, Лева Жемчужникова, Івана Лося та Михайла Дерегуса. Картини демонструють драматичні сторінки біографії славетного українця. Більшість робіт були надані для експозиції Національним музеєм Тараса Шевченка.

«Це гарний приклад тісної співпраці між нашими закладами, завдяки якій вінничани отримали можливість побачити на власні очі примірник «Кобзаря» з дарчим надписом поета. Він був виданий за фінансової підтримки цукрозаводчика Платона Симиренка, з яким Шевченко познайомився під час однієї з подорожей Україною. До книги увійшов портрет Шевченка та 17 літературних творів. Однак через жорстку цензуру у ній немає таких поем, як «Сон», «Кавказ», «Єретик», а також вірша «Заповіт». Їх надрукували у Лейпцигу окремою книжечкою для нелегального поширення», – розповідає завідувач науково-дослідного відділу образотворчого мистецтва Вінницького обласного художнього музею Сергій Бартко.

Виставка представляє творчість сучасників Шевченка, авторів хрестоматійних полотен, які торкаються образу Великого Кобзаря в образотворчому мистецтві та графіці. Цікавою є робота невстановленого автора, яка зберігається у фондах Вінницького художнього музею. Цей твір, як каже Сергій Бартко, відноситься до того розділу, на який за наказом Сталіна була знищена документація ще до початку Другої світової війни. Картина не так давно пройшла реставрацію, її художню цінність оцінили фахівці реставраційного центру, але авторство встановити не змогли. За припущеннями, робота була написана у 1920-х роках.

Експозиція, яка складається з творів образотворчого мистецтва, графіки та книг, буде цікава для мистецтвознавців, шевченкознавців, майстрів пензля, а також знайде широкий відгук у шанувальників творчості Кобзаря. Адже споглядання в Інтернеті, навіть найдетальніша візуалізація, не замінить реальної зустрічі з унікальними речами та творами мистецтва.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора

На Вінниччині започатковують нову літературну премію “Бурштинова зоря”

Журналіст — Wed, 10 Oct 2018 00:15:21 +0000

18–19 вересня на Вінниччині вперше проведуть всеукраїнський форум молодих письменників, членів Національної спілки письменників України. У перший день учасники працюватимуть у секціях, де розглядатимуть перспективи розвиту української поезії та прози, а наступного – вирушать на екскурсію у село Стара Прилука Липовецького району, де відбудеться відкриття древнього торговельного шляху. На урочистостях буде оголошено про заснування нової літературної премії під назвою «Бурштинова зоря», яка з наступного року присвоюватиметься українським письменникам за найкращі прозові та поетичні твори про український бурштин або історії, які пов’язані з бурштином.
«У Старій Прилуці мова йтиме про древній торговий шлях, який з часів сарматів вів до Чорного моря і далі – на острови Крит, Родос, тобто, у Середземномор’я. Ініціювали відкриття цього торгового шляху депутат обласної ради Леонід Бовх та меценатка з Волині Галина Симха. Під час цих заходів буде оголошено про заснування ними нової літературної премії під назвою «Бурштинова зоря», – розповідає голова Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України Вадим Вітковський. – Стара Прилука для цього поважного оголошення вибрана недаремно. Недалеко від неї розташоване Гордіївське городище, так званий Гордіївський могильник сарматських часів, де знайдено півтори тисячі виробів з бурштину, котрий, як засвідчили дослідження, видобутий на Волині. Це майже 2 кілограма бурштину, який нині зберігається у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Чому бурштин? Його везли торговці через Україну аж на острови Середземномор’я, презентуючи там Україну. Тепер український бурштин буде оспіваний у поезії українських поетів та письменників. А це, сподіваюся, сприятиме цивілізованому розвитку бурштинового бізнесу в Україні».
Вадим Вітковський додав, що премія започатковується як обласна, але вже з наступного року вона матиме статус всеукраїнської. Для її промоції зібрання письменників у подальшому відбуватимуться уздовж «чумацького шляху» – вниз по течії річки Південного Бугу. Спершу на території Миколаївської області, далі – на Одещині, і так до Чорного моря. Головна мета літературної новації – спрямувати літературний процес стародавніми торговими шляхами – від Поділля до Чорного моря.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото надано автором

У Львові представили новинку “АVE”

Журналіст — Wed, 10 Oct 2018 00:09:15 +0000

Сьогодні в рамках 25 Book Forum у Львові відбулося представлення книжкової новинки «Дня» – Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського». У переповненій Дзеркальній залі Палацу Потоцьких виступили автор ідеї видання Лариса Івшина, упорядник Ігор Сюндюков та автори статей Юрій Терещенко, Тетяна Осташко, Петро Кралюк, Анна Данильчук.
Зокрема Лариса Івшина наголосила: «Книга «АVE» — 17-та у нашій бібліотеці. Вона — про глибинний український конфлікт. Тема, порушена у моїй передмові, — розірваний зв’язок поколінь. Важливо з’єднати часи, виховати нове покоління. Такі люди як Гетьман — найбільш табуйована тема в історії, йому немає пам’ятників. Ми зробили це для того, щоб в Україні була пошанована шляхетність”.
«Смертельна анемічність української нації пов’язана з тим, що в українському національно-визвольному русі відсутня консервативна течія. Те завдання, яке сьогодні вирішує газета «День», — це внесок у розвиток українського суспільного руху і спроба подолати його неадекватність», – відзначив під час свого виступу професор, історик Юрій Терещенкою

Дослідниця Тетяна Осташко вважає: «Нам треба змінити спосіб думання — не святкувати поразки, а святкувати перемоги. Ми святкуємо 100-річчя Української революції, але не святкуємо 100-річчя Української Держави Павла Скоропадського. Повалення Гетьманату — це одна з помилок української новітньої історії». Подібної думки і проректор НаУОА, професор, публіцист і письменник Петро Кралюк: «Наші історики трактують Скоропадського переважно негативно. Гетьман начебто на задньому плані. Ми з вами на цій презентації відзначаємо сторіччя Української Держави Павла Скоропадського. Це була повноцінна держава. Треба думати над якістю держави. Скоропадський спирався на традиції, і це давало результати».
Ігор Сюндюков, редактор відділу «Історія і Я» газети «День», звернув увагу на стереотипне сприйняття постаті Павла Скоропадського: «Про Скоропадського практично ніхто не знає. Це дає змога плекати міфи про цю постать. Ми робимо усе можливе, щоб це змінити. Велика чеснота нашої книги — об’єктивність. Роль Гетьмана я б означив як “приборкувач хаосу””.

Анна Данильчук, проректорка СНУ імені Лесі Українки звернулася до авторського колективу: «Я рада, що ви повертаєте Скоропадського у популярну культуру. 7 місяців — це і мало, і багато. Але великою мірою своїм шансом на Різдво Україна завдячує Гетьману».

Ірина ЛАДИКА

Форум видавців у Львові став знаковою культурною подією України та Європи, – Порошенко

Журналіст — Wed, 10 Oct 2018 00:05:59 +0000

Президент України Петро Порошенко привітав учасників 25-го – ювілейного – Форуму видавців, який відбувається у Львові.

“Воок Forum Lviv відкриває нові можливості для вільного спілкування авторів, видавців, книгорозповсюджувачів і поціновувачів друкованого слова”, – йдеться у привітанні, оприлюдненому на офіційному сайті президента України в середу, 19 вересня.

Порошенко зазначив, що Форум видавців став “знаковою культурною подією України та Європи”.

За словами глави держави, ринок свободи – наскрізна тема, яку представляє нинішній форум, дуже влучно відображає зміст самого заходу та є надзвичайно актуальною для України.

“Адже протягом усіх років незалежності ми плекаємо ідею свободи як основоположну цінність могутньої і вільної української держави та її громадян. Однак у нинішніх реаліях, у контексті російської агресії, що загрожує суверенітету України і становить смертельну небезпеку для майбутнього об’єднаної Європи, вона набула особливого смислу. Останнім часом ми остаточно усвідомили, чого вартує наша свобода і якою ціною ми відвойовуємо право жити у вільній демократичній країні”, – зазначив Порошенко.

Глава держави подякував організаторам форуму і висловив упевненість, що нинішній форум продемонструє унікальну програму читань, публічних розмов і заходів, які сприятимуть активному розширенню вітчизняного видавничого простору, міжнародних культурних зв’язків і реалізації креативних ідей у книговиданні.

Порошенко оголосив лауреатів премії “Українська книжка року”

Журналіст — Wed, 10 Oct 2018 00:04:13 +0000

Президент України Петро Порошенко оголосив лауреатів щорічної премії “Українська книжка року”. Про це у середу, 19 вересня, сказав президент України Петро Порошенко під час відкриття форуму видавців у Львові.
“Хочу привітати авторів та видання, які стали лауреатами щорічної премії … “Українська книжка року”, про що мною підписаний відповідний указ. Я із задоволенням вітаю Миколу Григоровича Жулинського за книжкове видання “Моя Друга світова. Роман-хроніка в голосах”, Дмитра Володимировича Степовика, Григорія Абрамовича Фальковича”, – сказав президент.
Читайте також – Микола ЖУЛИНСЬКИЙ: Не такої України ми чекали…

“Роман-хроніка в голосах” — так назвав знаний український літературознавець, критик, письменник, політичний і громадський діяч, академік НАН України Микола Григорович Жулинський свій новий твір “Моя друга світова” (видавництво «Ярославів Вал», Київ, 2016 р. “Моя друга світова” — це книжка водночас й глибоко особистісна, виношена, пропущена через незабутні дитячі спогади пана Жулинського (Микола Григорович народився у серпні 1940 року), через незагоєну рану — пам’ять про батька, який пройшов усіма колами пекла військового лихоліття, й історично об’єктивна, багатопланова, панорамна (бо йдеться про долю тисяч, сотень тисяч, мільйонів людей, зрештою, про долю цілого нашого народу.
Нагадаємо, торік комітет премії присудив нагороду трьом книжковим виданням – “Синій зошит. Аркуші днів світящих” і “Лад” у номінації “За видатні досягнення у галузі художньої літератури”; книжковому виданню “Марія Заньковецька” у номінації “За вагомий внесок у розвиток українознавства”. Лауреатом премії стали Мирослав Дочинець за “Синій зошит. Аркуші днів світящих” і “Лад”, Корнійчук Володимир та “Видавництво “Криниця” за видання “Марія Заньковецька” та Тетяна Стус і “Видавництво “Віват” за книжкове видання “Їжак Вільгельм”.