Музеї – Новини культури України

На Буковині з’явився Музей космосу імені Каденюка

Журналіст — Tue, 27 Nov 2018 09:52:58 +0000

У селі Реваківці Кіцманського району, що в Чернівецькій області, відкрили Музей космосу імені Леоніда Каденюка.
Про це повідомляє видання «Вільне життя».
«З метою відродження популярності теми космосу та тисячолітніх знань про нього у селі Реваківці відкрили Музей космосу імені Леоніда Каденюка. Культурно-краєзнавчий об’єкт знаходиться в Центрі культури «Буковинська Троя». Тут же відбувся форум, присвячений відкриттю об’єкту та надання йому статусу філії Житомирського музею космонавтики імені С. Корольова», – повідомляють у виданні.

В музеї зібрані макети та моделі літальних апаратів, книги та цікаві фотографії космонавтів. Особливе місце експозиції присвячене Герою України, першому і поки що єдиному космонавту незалежної України, який родом з Буковини, – Леонідові Каденюку. Гості форуму ділилися спогадами про видатного буковинця з Клішківців, дарували музею книги та експонати, пов’язані з космосом.

Меморіал Героїв Небесної сотні мають звести до кінця вересня 2019 року

Журналіст — Tue, 27 Nov 2018 09:47:12 +0000

Роботи з будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності планують завершити не пізніше 30 вересня 2019 року.
Про це повідомляє УНН з посиланням на умови торгів із закупівлі послуг.
Переможцем тендеру з виконання робіт з будівництва об’єкта “Проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної сотні від Майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної сотні, 3-5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення територїї в складі “Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності” стала “Україна – Реставрація”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня “Україна – Реставрація” запропонувала виконати роботи за 148 млн 808 тис. грн.
Ця пропозиція не була найменшою, але на етапі перевірки документації пропозицію іншого підприємства, яка становила трохи більше 143 млн грн, було відхилено.
Відповідно до проектно-кошторисної документації, початкова вартість робіт з будівництва Меморіалу Героям Небесної сотні була оцінена в 154 млн грн.
Згідно з умовами договору, Меморіал повинен бути побудований протягом 9 місяців з моменту перемоги в тендері.

У Вінниці з’явиться мистецький ретро міні-музей

Журналіст — Wed, 07 Nov 2018 09:35:33 +0000

Відділ мистецтв Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Тімірязєва оголосив акцію «Я заново народжуся», яка передбачає збір ретроречей, що так чи інакше пов’язані з мистецтвом: музикою, театром, кіно, живописом. Збирати експонати планують до кінця поточного року, а вже у наступному, 2019-му, – презентувати їх відвідувачам у форматі міні-музею. Розмістять його у виставковій залі відділу. Ретроекспозиція, як каже завідувачка відділу мистецтв бібліотеки Тімірязєва Неля Войтюк, покликана розширити спектр послуг закладу і збільшити кількість відвідувачів.

«Якщо у вас є не потрібний музичний інструмент, радіола чи патефон, чорнильниці чи пензлі, можливо, старий телевізор у дерев’яному корпусі і ви хочете, щоб його побачили якомога більше людей, тоді просимо вас долучитися до створення мистецького ретро міні-музею, який ми плануємо вже у першому кварталі наступного року відкрити у своєму відділі, – закликає Неля Войтюк. – Мета нашої мистецької ініціативи в тому, щоб показати вінничанам та гостям міста, зокрема молоді, ті речі, які вони, можливо, не бачили, не знали або не пам’ятають. На сьогоднішній день у нас вже є діапроектор, діафільми, грамплатівки, є гнучкі платівки, які свого часу вклеювалися у журнал «Кругозір», що не виходить зараз. Є музичні інструменти старого випуску, а також раритетні баян і німецьке піаніно з прекрасним звучанням».

Ретро міні-музей буде постійно діючим. Кожен експонат матиме інформаційну довідку про історію свого походження та коротку характеристику.
Відвідувати експозицію зможуть усі охочі. Вхід вільний. А при груповому відвідуванні бібліотекарі обіцяють забезпечити екскурсійний супровід, причому орієнтований на різні вікові групи.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора

Біля Софійського собору у Києві знайшли сенсаційні артефакти

Журналіст — Wed, 24 Oct 2018 18:24:58 +0000

Під час досліджень у провалі біля садиби Софійського собору археологи Національного заповідника знайшли підвісну свинцеву печатку для скріплення документів часів Ярослава Мудрого, торговельну пломбу ХV-ХVІ століття та бронзову булавку Х століття.
Про це розповів журналістам у четвер, 27 вересня, старший науковий співробітник Національного заповідника “Софія Київська” Володимир Савицький, повідомляє Укрінформ.
“Розкопки ведуться вже три місяці у зв’язку з необхідністю дослідити провалля глибиною 4 метра і діаметром приблизно 3 метра, яке утворилося на території Софії Київської у квітні поточного року. З архівних даних ми знаємо, що там був розташований монастирський льох приблизно 17 століття… У 2000-х роках це місце було засипано піском і, власне, ми вибираємо цей пісок і досліджуємо культурні шари навколо цього провалля. Ці знахідки – з цих культурних нашарувань, починаючи з 10 століття. Є знахідки різних періодів, найдавніша і, можливо, найцікавіша – бронзова шпилька чи булавка”, – сказав Савицький.

Він розповів, що ця знахідка має певний контекст: вона знайдена у похованні, ймовірно, старшому за Софійський собор, тобто датується або 10-м століттям або ще давнішим часом.
За словами Савицького, археологи наразі не можуть точніше датувати поховання, тому що поки що виявлено лише його нижню частину, а верхня провалилася глибше.
“Шпилька знаходилася біля правого стегна, очевидно, це була жінка, тому що так носили шпильки жінки. Ми сподіваємося, що коли ми виберемо весь пісок, то знайдемо решту поховання і ще якийсь супровідний інвентар, який дасть нам змогу продатувати цю знахідку”, – зазначив науковець.
Стосовно підвісної печатки, Савицький поінформував, що першим припущенням археологів була приналежність її князю Ярославу Мудрому, тому що на її лицевій стороні зображений небесний покровитель князя святий Георгій. Однак при порівнянні з іншими його печатками, які мали характерні написи, археологи засумнівалися у цій версії.

“Ми поки що не виявили точних аналогів. На іншій стороні печатка має зображення розквітлого хреста, а це вказує на те, що вона могла належати духовній особі. Ми також знаємо, що святий Георгій був покровителем Юрія Долгорукого, тож це може бути його печатка або когось із його служби. Тому ми поки що вагаємося”, – визнав Савицький.
Він поінформував, що цікавою є також знайдена заготовка для виготовлення таких печаток, оскільки це дає підстави припустити, що подібні підвісні печатки для скріплення документів могли виготовляти на території Софії Київської.
Науковець поінформував, що всі матеріали та артефакти, отримані під час археологічних досліджень, будуть представлені у рамках VІІІ Судацької міжнародної наукової конференції «Причорномор’я, Крим, Русь в історії та культурі», яка відкрилася 27 вересня у Софії Київській. Потім після більш ретельного дослідження і каталогування ці речі будуть передані до фондів заповідника, який виставлятиме їх у музейній експозиції.

Відповідаючи на запитання журналістів, Савицький повідомив, що наразі у проведенні розкопок зроблено невеличку технічну перерву, їх планується продовжити приблизно через два тижні. Наразі над провалом зроблено доволі надійне укриття, яке захищає його від опадів.
“Ми ще не вибрали весь пісок з провалу – залишилося ще півтора метра, і потім почнемо не просто археологічні, а спелеоархеологічні дослідження, тобто вивчення безпосередньо підземелля. Скільки це триватиме, нам точно не відомо, але ми плануємо дослідити його до кінця. Можливо, розкопки продовжуватимуться навіть взимку, оскільки температура у підземеллі стала і дозволяє проводити такі роботи”, – резюмував науковець.

У Вінниці представили столітні мініатюрні книги з унікальної каретної бібліотеки (фото)

Журналіст — Wed, 24 Oct 2018 18:24:20 +0000

До Всеукраїнського дня бібліотек відділ рідкісних і цінних видань Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Тімірязєва вирішив презентувати своїм читачам каретну бібліотечку, яка налічує 63 мініатюрні книги. Більшість з них були надруковані в 20-х роках ХІХ століття. Найдавніша книга датується 1824 роком, а найновіша – 1936-им. Серед мініатюрних (і доводі симпатичних) видань міститься третій том «Історії Жіль Блаза із Сантільяни» (1828року) французького романіста Алена Рене Лесажа; п’єси французького письменника Олександра Дюма, які були видані за життя автора; нагробні молитви, белетристика та навіть байки Жана де Лафонтена, які у 1825 році були видані в Парижі.

Усі книги для кращого сприйняття надруковані на папері кольору слонової кістки, а шрифти для них спеціально розробила видавнича фірма «Дідо». Завдяки цьому, як каже бібліотекар відділу рідкісних і цінних видань Ірина Валігура, навіть у такому мініатюрному форматі вони зручні для читання.
«Не відомо якому роду належала ця каретна бібліотечка – Собанським, Грохольським, Потоцьким чи Русановським. Але те, що вона була складена для перевезення у кареті, – це сто відсотків. Ми бачимо книги, які розміщені у чотири рядки дерев’яному ящику, що обтягнутий шкірою. По краях кожного рядка є гвіздки, на які очевидно натягувалася мотузка, щоб книги у дорозі не випали. Також ящик має кріплення на зворотному боці, що дозволяє припустити, що бібліотеку облаштовували в середині карети і використовувалася при довгих подорожах, – висловлює припущення Ірина Валігура. – У бібліотеці представлена здебільшого белетристика. Книги видані у Парижі, Лондоні та Брюсселі. Написані англійською і французькою мовою. До речі, саме французькі мають дуже ошатну палітурку, оригінальне тиснення, корінець з бинтами і «лясе» (закладинку) з натурального шовку. Книги англійською мовою попри свою мініатюрність містить навіть малюнки. А читати їх, попри розмір, досить зручно, бо друкувалися, як спеціальна мініатюрна серія. Скільки не шукала, нічого подібного не знаходила. Тому ймовірно, що у такому вигляді наша каретна бібліотека існує в одиничному екземплярі. Оцінити її нині нереально. Це рідкісні і безцінні книги».

На кожній книзі стоїть печатка з написом «Мури». Це означає, що каретна бібліотечка тривалий час зберігалася у Вінницькій філії Всеукраїнської бібліотеки при Академії наук Україну, яка розташовувалися у Мурах (приміщенні сучасного архіву), а очолював її Валентин Отамановський. Туди у 1920-х роках минулого року звезли всі книги, які зібрали по панських маєтках. Великий масив відправили на Київ, а на цю мініатюрну бібліотечку очевидно просто не звернули уваги. За часів Сталіна бібліотеку розформували, оскільки вона містила потужний відділ україністики, багатьох працівників репресували, а всі фонди передали Гоголівській бібліотеці ( нині – імені Тімірязєва). Ці книги пережили окупацію. Німці також не звернули уваги на мініатюрні видання. Таким чином вони залишися у Вінниці і до сьогодні зберігаються у відділі рідкісних та цінних видань. Показують їх тільки під час екскурсій. Користуватися не дозволяють, хіба-що у рукавичках.

Для довідки: Мода на так звані мініатюрні книжки виникла в Європі наприкінці ХVІІІ століття, завдяки примхам Марії-Антуанетти, яка забажала носити улюблені книжки у рукавичці. А взагалі найменша книжка була видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір складав 16 мм на 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У ній надрукований лист Галілео Галілея.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора

Ізраїльські художники подарували тернополянам колекцію картин

Журналіст — Tue, 23 Oct 2018 03:48:03 +0000

«Перехрестя культур. Ізраїль – Україні». Під такою назвою в Тернопільському обласному художньому музеї презентували культурно-мистецький проект Об’єднання професійних художників Ізраїлю. В експозиції – майже 30 творів живопису і графіки. Це – портрети історичних постатей, ландшафтні пейзажі, зображення храмів, місць паломництва християн, юдеїв, мусульман. Митці – вихідці з країн пострадянського простору.

Виставку представила автор проекту – доктор філологічних наук, мистецтвознавець, академік Ізраїльської незалежної академії розвитку наук Галина Подольская. Учасники відкриття виставки наголошували: як і Єрусалим, Тернопільщина – мультикультурний і мультирелігійний регіон. Адже тут – святині світового значення – Свято-Успенська Почаївська Лавра, Марійський духовний центр «Зарваниця», співіснують різні конфесії.

Ще одним чинником для залучення Тернополя до проекту стало те, що дідусь Галини Подольскої проживав у Збаражі і в жінки залишилися яскраві дитячі спогади про Тернопільщину. Також свого часу тут було багато євреїв. Зокрема, в райцентрі Підгайцях знаходиться один з найбільших єврейських цвинтарів України. Загалом, Тернопіль – одинадцяте місто України, куди привезли колекцію сучасного образотворчого мистецтва Ізраїлю.

Організували захід – Міжнародний центр культури і розвитку Тернопільського національного економічного університету в партнерстві з Україно-Ізраїльським центром освіти, науки і культури. Діятиме виставка «Перехрестя культур. Ізраїль – Україні» в обласному художньому музеї протягом двох тижнів. Після того, колекцію картин також представлять в Тернопільському національному економічному університеті.

Проректор закладу з науково-педагогічної роботи, професор Оксана Десятнюк зазначає: «Для університету в рамках співпраці ця виставка буде дуже корисною, оскільки молодь розвивається на культурних традиціях. Молодь повинна вивчати традиції і досягнення різних народів світу». Як розповіла заступник директора Тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик, декілька робіт ізраїльських художників увійдуть до постійно діючої виставки музею. Решта – зберігатимуться у фондах.
Лариса МИРГОРОДСЬКА, Тернопіль. Фото Михайла УРБАНСЬКОГО

У Волинському краєзнавчому музеї відкрилася виставка креативних книг рівнянки Олени Медведєвої

Журналіст — Mon, 22 Oct 2018 13:37:32 +0000

Це вже не перша презентація оригінальних робіт Олени Медведєвої на Волині. Кілька років тому з великим успіхом у Шевченківській світлиці Миколи Куделі в музеї виставлявся вишитий «Кобзар» цього ж автора. Куделя відомий тим, що за своє життя зібрав унікальну колекцію різних видань «Кобзарів», які після його смерті створили експозицію окремого музейного залу. «Кобзар», презентований тоді, вишито мовою оригіналу відповідно до видання 1840 року. Все зроблено вручну: тексти вишито стебнівкою, а Шевченкові картини відтворено хрестиком. Художниця Олена Медведєва не лише зберегла правопис і шрифт видання, а й доповнила його ілюстраціями – ранніми роботами Тараса Шевченка. Вінчає книгу вишитий автопортрет молодого поета. Усе це вимагало кропіткої роботи, яка, за словами авторки, тривала майже два роки.

Людмила Завада, науковий співробітник музею, пригадує, з яким хвилюванням відвідувачі тоді одягали білі рукавички і торкалися сторінок вишитого твору Шевченка. Нині ж у музеї представлено значно більше неповторних арт-буків різної техніки створення: вишиті, бурштинові, солом’яні, бісерні, в’язані спицями, різьблені на дереві, мереживні (плетені гачком), м’які (виготовлені з цупкої тканини), гербарні, книга-батик, вербові, шкіряні, книга-будинок, книга-криниця, праска-казка, книга-млин, випалена на дереві. Дивовижні книги Олени Медведєвої не мають аналогів в Україні. Вона вишиває не тільки українською мовою, а й польською та англійською.
Особливим моментом цієї виставки стало спільне вишивання «Лісової пісні» Лесі Українки, це проект, про який давно мріяла Олена Медведєва. «Вона побувала в меморіальному музеї-садибі Косачів у Колодяжному, де їй показали оригінали малюнків до цього твору Лесі Українки. Роботи одного з авторів вона і вибрала для своєї вишитої «Лісової пісні», – розказує Людмила Завада. На презентацію виставки з Колодяжного привезли гольник Косачів із голками, якими вишивала Леся Українка, її сестри, мама. І музейні працівники та волинські вишивальники поклали кожна по кілька стібків у майбутню книгу. «Голки, коли довго лежать без застосування, почуваються погано, – каже Людмила Завада. – Ми їх трішки «почистили» своїм вишиванням, і було відчуття, що і Косачі радіють цій роботі».
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк

У Вінниці представили особисті речі та книги української письменниці та мандрівниці Олени Блаватської

Журналіст — Wed, 10 Oct 2018 00:15:00 +0000

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Невичерпне джерело», яка присвячена всесвітньо відомій письменниці, філософу, засновниці Теософського товариства Олені Блаватській. Презентацію експозиції приурочили до 130-ої річниці публікації її твору «Таємна Доктрина». Окрім цього твору, на виставці представлені особисті речі письменниці, фотографії з сімейного архіву, анотацій, що розповідають про її походження та маловідомий життєвий шлях засновниці Теософського товариства. На окремому стенді – книжки Олени Блаватської, видані в різні роки.

«Ім’я Олени Петрівни Блаватської увійшло до числа видатних діячів культури України і світу. Воно складає гордість нашого народу, його значення в майбутньому буде усвідомлене ще більшою мірою. Адже Олена Блаватська справила великий вплив на культуру, науку, релігію, мистецтво. Вона заклала основи формування нової картини світу, заснованої на принципі єдності всього сущого, і нового способу людських відносин – стосунків загального братерства людства», – сказала під час відкриття експозиції президент Теософського товариства в Україні Світлана Гавриленко.

Директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька додала, що твори Олени Блаватської перекладені усіма мовами світу. Багато видатних діячів культури, науки і мистецтва спиралися у своїй творчості на її праці. А тому, щоб вінничани ближче познайомилися з діяльністю української письменниці у рамках презентації виставки в музеї відбудеться низка лекцій.

«Пересувну виставку до Вінниці привезли представники Теософського товариства в Україні. У створенні виставкової експозиції взяли активну участь члени Київського, Дніпровського, Кропивницького, Одеського, Луганського, Харківського, Житомирського теософських осередків. Вони ж подбали і про змістовну програму з висвітлення діяльності Олени Блаватської. Публічні зустрічі відбудуться 15, 22 та 29 вересня. Перша лекція-бесіда буде присвячена творчому спадку письменниці, друга розповідатиме про братерство релігій та синтез науки і філософії, а третя – про книгу «Таємна Доктрина» та її сьогоднішнє прочитання. Тому запрошуємо жителів Вінниці та гостей міста відвідати виставку та лекції. Вхід вільний».

Для довідки: Олена Блаватська (у дівоцтві – Ган) народилася у 1831 році в аристократичній родині, яка мала три покоління державних та громадських діячів, вчених та письменників – унікальне явище у вітчизняній історії та культурі, що з’єднала між собою старовинні дворянські роди Франції, Росії, Німеччини, Польщі. Її раннє дитинство пройшло у Катеринославі. У 1846 році родина переїжджає до Тифлісу, де Олена Петрівна виходить заміж за віце-губернатора Никифора Блаватського.

Невдовзі, залишивши чоловіка, і починає подорожувати. У мандрах Єгиптом, Францією, Великою Британією, Індією та іншими країнами оволоділа багатьма мовами, знаннями, цікавилася психологічними феноменами. У 1859 році вона повернулася на Батьківщину. Жила у Києві й Одесі, де займалася підприємництвом, виготовленням штучних квітів. З середини 1860-х років знову мандрувала. У 1873 році вирушила до США, де заснувала в Нью-Йорку Теософічне товариство. Потім головну квартиру товариства перенесла до Індії, куди прибула 1879 році. Друкувалася в пресі та видавала книги з викладом свого вчення. Останні роки життя прожила у Великобританії.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото надано автором