23 листопада православна християнська церква відзначає дату вшанування пам’яті одних з сімдесяти апостолів — Родіона і Ераста. За безстрашність, сліпу віру Христу, страждання, катування за життя єпископи були удостоєні зарахування до лику святих, інформує Ukr.Media.
Історичні відомості
Ераст народився в давньогрецькому Коринфі на початку першого століття в заможній родині. Отримавши гарну освіту, він вже будучи чоловіком середніх років займав пост міського скарбника. Ераст зустрів майбутнього вчителя, апостола Павла, коли він приїхав з Афін в Коринф з проповіддю про Ісуса і його значущості в християнстві. Його настільки вразили основи віросповідання, що він вирішує залишити колишнє заможне життя і присвятити себе служінню Господу на благо інших. Початок свого шляху прослужив у церкві Єрусалиму, а потім, набагато пізніше, був поставлений в сан єпископа в Палестинській Панеаді, де помер власною смертю від глибокої старості.
Родіон (в деяких джерелах — Іродіон) будучи родичем самого Первоверховного Павла знав його з дитинства, розділяючи його принципи. При спробі поширення християнської віри на Балканах був призначений на посаду Патарського єпископа, де звернув на бік Ісуса Христа безліч невиправних язичників. Це настільки обурило владу і простий народ, який не торкнула проповідь, що вони змовившись закидали апостола камінням, брудом, палицями, а найсміливіший завдав удару ножем. Коли натовп розсіявся, Іродіон залишився неушкоджений, стверджуючи, що його здоров’я відновив Господь, який вирішив, що чоловікові не час вмирати. Після цього випадку спільний шлях Родіона і Павла продовжився. Одночасно з розп’яттям свого вчителя він був по-звірячому обезголовлений за проповідницькі промови за наказом чинного імператора Нерона за часів християнських гонінь.
Традиції свята
У день Ераста прості люди освячували в місцевій церкві сіль і хліб, чим потім частували худобу. Вважалося, такий ритуал дарує худобі здоров’я, довголіття, допоможе перезимувати холод. Особливо безсоромні селяни купуючи корову вимагали у продавця шматок хліба і кульок солі на додачу. Такий хліб та сіль їли і самі, відганяючи злих духів і приманюючи удачу.
З дому рекомендовано було не виходити без особливої потреби. Родіон і Ераст — сімейне свято, на яке домочадці тихо збиралися за столом і обговорювали плани на спільне майбутнє.
Тим, хто просив в цей день із задоволенням допомагали милостинею, намагаючись достукатися через благі справи до самого Господа. Існувала думка, що жебраки і бездомні знаходяться ближче до творця, ніж звичайний люд, правда, особливих підстав для цього не було.
Не обходилося без народних прикмет і повір’їв. Так густий бруд на дорозі обіцяє швидкі морози, туман в селищі говорить про близьке потепління, сильний вітер — до хуртовин і холодів.
