З усього розмаїття мистецьких подій ми обрали п’ять максимально різних виставок, які дуже радимо відвідати.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1588758 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1588758{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Виставка Любомира Медведя «Мала Ретроспекція»
Shum Art Gallery, до 20 серпня
Виставка Любомира Медведя «Мала Ретроспекція» (фото Shum Art Gallery)
У Shum Art Gallery, що на Старому ринку, триває виставка Любомира Медведя «Мала Ретроспекція».
«Мистець, мислитель, культуролог, письменник Любомир Медвідь – постать досі відома у нас настільки, наскільки невідома водночас. Важливо, що ця постать достойна гідної уваги, а її більше ніж 60-річний досвід – уважного вивчення. Мистецтво академіка Л. Медвідя розташоване на інтелектуальному рівні, прозові чи поетичні тексти позначені широким і вагомим змістом, сприйняття дійсності оригінальне, цікаве, у багатьох аспектах неочікуване, пройняте глибоким проникненням у питання Віри, християнського Духа», – вважають у галереї.
Виставка Любомира Медведя «Мала Ретроспекція» (фото Shum Art Gallery)
Shum Art Gallery презентує добірку творів мистця із різних періодів його діяльності, починаючи з 1960-років.
Виставка «Ганна Криволап. Барокові інспірації»
Палац Потоцьких, до 25 серпня
Виставка «Ганна Криволап. Барокові інспірації» (фото Галереї мистцтв)
В експозиційних залах другого Палацу Потоцьких триває виставка «Ганна Криволап. Барокові інспірації».
«Відвідини напів зруйнованого костелу Всіх святих у Годовиці спонукали Ганну Криволап до роздумів і саморозкриття. Так розпочався наснажений буремними подіями діалог двох митців крізь віки. Й. Г. Пінзель силою різця візуалізував у скульптурі драматичні колізії культурної свідомості середини XVIII ст. Актуалізуючи барокове формотворення, художниця відображає втрачені надії й трагізм сьогодення олією на полотні. Її пластична живописна мова суголосить музиці бароко ‒ періоду сум’яття, релігійної екзальтації, граничного драматизму. Кожне полотно ‒ болісний від надміру енергії і почуттів відгук на скульптури майстра. Контрастні масиви кольору активно взаємодіють, динамічні структури наче долають межі формату і форми, інспіровані бароковою образністю полотна набувають сучасних звучань», – наголошують автори експозиції.
Виставка «Ганна Криволап. Барокові інспірації» (фото Галереї мистцтв)
Серію робіт Ганни Криволап доповнює тактильна експозиція із семи моделей зі скульптур Пінзеля, виготовлених засобами 3D друку та 3D сканування за ініціативи проєкту «Pinsel.AR».
Виставка Григорія Лоїка «Майдан – Війна – Маре»
Національний музей імені Андрея шептицького (проспект Свободи), до 14 липня, на головному фото
Виставка Григорія Лоїка «Майдан – Війна – Маре» (фото Національного музею)
Випускник Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер – Львівська національна академія мистецтв) Григорій Лоїк свою основну професійну роботу пов’язав з театром. Сьогодні він головний художник Тернопільського академічного обласного українського театру ім. Тараса.Шевченка. Загалом він поставив у театрах України біля 100 вистав. Від 1993 р. Григорій Лоїк виставляє свої твори на персональних та групових виставках в Україні й за кордоном.
Нова персональна виставка Григорія Лоїка «Майдан – Війна – Маре» присвячена пам’яті дружини Марії та драматичним подіям революції Гідності й російсько-української війни. Використавши досвід роботи з сучасною сценографією, художник сконструював складний простір, де кожен твір є самодостатнім, але водночас не має замкнутої герметичної структури, він активно взаємодіє з суспільним та часовим контекстом, часто виходячи за рамки класичного полотна.
«Місце на Землі» Максима Мазура та Андрія Підлісного
Галерея «Дзиґа», до 15 липня
«Місце на Землі» Максима Мазура та Андрія Підліснрго (фото Дзиґи)
У галереї відкрився проєкт «Місце на Землі» Максима Мазура та Андрія Підлісного. Експозиція містить твори, створені митцями протягом останніх років в межах програми групи Instytut avtomatyky.
Фокусуючись на руїнах будівлі Київського інституту автоматики як на позбавленому життя організмі, митці намагаються переосмислити старий мотлох що був просякнутий сліпою пропагандою радянської утопії. Спираючись на інтуїтивний метод роботи що пов’язаний зі взаємодією з простором та творчим аналізом знайдених предметів, щоб віднайти нові символи та механізми, що впливають на виявлення власної ідентичності.
Instytyt avtomatyky засновали Максим Мазур та Андрій Підлісний з метою пошуку форм та засобів художньої виразності у сфері сучасного мистецтва, а також за для сприяння розвитку локального творчого осередку.
Наразі, Instytut avtomatyky працює як експериментальна творча лабораторія, що концентрується на поняттях досвіду, використанні нетипових матеріалів, опираючись на принципи самоорганізації митців спільноти, об’єднаних одним історичним минулим, одним місцем та спільним досвідом війни.
Крісла Василя Флуда
Музей ідей, до кінця липня
Крісла Василя Флуда (фото Музею ідей)
У Музеї ідей – незвична виставка. Тут представлені крісла, зроблені львівським художником Василем Флудом. Це той випадок, коли такі ужиткові предмети, як крісла поєднують в собі функціональність меблів та незвичні дизайнерські рішення. У просторі Музею ідей вони виглядають модерними скульптурами. На яких, за бажанням, можна ще й посидіти з комфортом.
Василеві Флуду імпонують стилі функціоналізм та мінімалізм. А стільці він любить проектувати найбільше. За його слвоами це конструктивно дуже «вдячна» річ, де є простір для фантазій.
