Відомі в Україні та за її межами митці-вихідці зі Сходу України погодились на арт-експеримент в рамках проєкту «Тонка червона лінія». Витвори мистецтва для майбутньої експозиції будуть створюватися буквально на очах глядачів під час арт-резиденції у Бахмуті. Для цього будуть використовувати не тільки майстерні, але й незвичні локації. Оригінальна виставка поєднає арт-об’єкти з віртуальною та доданою реальністю і, стартувавши на Донеччині, вирушить до Києва, а потім буде презентована у Європі.
Серед митців Сходу, яких об’єднає арт-подія, відомі художники, перформери та дизайнери Сергій Захаров, Роман Мінін, Дмитро Коломойцев, Петро Антип, Лєна Клочко, Денис Адушкін, творчий дует Сергія Друзяки та Сергія Літвінова, Алан Майер та епатажний модельєр Михайло Коптєв. Кожен з них братиме участь у соло-шоу – індивідуальній арт-акції чи імпровізації.
«Ми зібрали дуже різних художників, які вже склалися як митці, які знають, що вони промовляють та репрезентують власними витворами. Всі вони так чи інакше займаються трансформацією та дослідженням менталітету Сходу України, впливають на культурні коди, що тут склалися», – розповідають куратори проєкту мисткиня Лєна Клочко та консультант з питань мистецтва Рейнер Опоку (Німеччина).
Основна частина мистецьких заходів планується у Бахмуті та Бахмутському районі, а також у Добропіллі на Донеччині, але долучитися до них в онлайн-режимі зможуть усі охочі. Онлайн-трансляції та лайв-перфоманси будуть транслюватися на сторінці проєкту «Тонка червона лінія» та у соцмережах. Продовж місяця триватимуть арт-акції відомих художників, скульпторів, дизайнерів зі Сходу. Поціновувачі сучасного мистецтва зможуть відвідати творчі екскурсії, майстер-класи та ексклюзивні лекції відомої української мистецтвознавиці та культурологині Галини Мєднікової.
Фешн-фотосесія на тлі руїн, живопис дії під землею та імпровізація на горі
Куратори проєкту приготували для кожного з митців дещо особливе. Їхня мета – занурити художників у незвичну атмосферу, яка допоможе народити новий витвір.
Художник Денис Адушкін спуститься до підземної галереї Заводу шампанських вин на глибині 72 метрів, де буде створювати живопис дії (action painting) у межах заданої теми. Яким буде витвір передбачити неможливо, адже суть цього арт-процесу не у результаті, а у самому процесі створення.
Поки Адушкін творитиме під землею, Алана Майера, художника з Німеччини, який попри все активно працює в Україні і є куратором щорічної міжнародної арт-резиденції “Дифузії” на сході, відправлять підкорювати Червону гору (Бахмутський район). У цій місцині досі збереглися два житлових будинки, які збудовані ще до революції з аутентичнх цеглин.
Не менш цікавий перфоманс обіцяє і майстер епатажу дизайнер Михайло Коптєв, який створюватиме нове вбрання та влаштує фотосесію на тлі місцевого зруйнованого заводу, а скульптор та художник Дмитро Коломойцев створить новий об’єкт стріт-арту у Бахмуті.
Реальне мистецтво у віртуальному просторі
Кожен зі створених арт-об’єктів буде переосмислений з використанням новітніх технологій. Координатором AR-складової проєкту став Олександр Величко, спеціаліст з AR-технологій та експерт з аудіовізуального мистецтва. Саме він розроблятиме для кожного витвору новітню технологічну складову, яка допоможе найкраще розкрити ідею та осмислити наратив автора.
Живопис Адушкіна з використання флуоресцентних фарб перетворять на справжню драматургічну світлову виставу за допомогою гри світла та прожекторів.
«Деякі картини матимуть вбудований QR-код, за допомоги якого глядач зможе побачити більше, ніж полотно на стіні галереї, – пояснює Олександр Величко. – Наприклад, Черчіль на одній з картин Алана Майера та Дмитра Коломойцева при наведенні на QR-код буде гучно вимовляти «Паляниця!», а дівчинка у поїзді Лєни Клочко вигукуватиме «Я це хочу!». Що будуть приховувати інші картини, глядачі дізнаються вже на фінальній експозиції у Києві, яка відбудеться наприкінці вересня. Поки що митці експериментують».
Фізична ж виставка буде подорожувати. У вересні єкспозиція буде відкрита у Києві, а потім рушить до Німеччини або Бельгії, та можливо, далі продовжить тур Європейськими містами.
«Мистецтво Сходу травмоване подіями 2014 року і досі не оговталося від шоку
За словами Лєни Клочко, «Тонка червона лінія» покликана зародити автентичний художній процес у Східному регіоні.
«Так історично склалося, що Схід завжди був «донором» талантів. Люди народжувалися тут, розкривали свої здібності та покидали ці землі, щоб працювати та творили, так би мовити, від імені інших регіонів» – говорить Лєна.
Війна на Донбасі стала одним з таких тригерів. Десятки видатних митців були вимушені рушити зі Сходу, покидати власні майстерні, рідні місця, щоб розпочинати все з початку у Києві та інших містах України. Мистецькі процеси на Сході України занепали, утворився вакуум, в якому зростає молоде покоління.
«Змінити менталітет Сходу зможе тільки арт-процес»
Проєкт «Тонка червона лінія» – це не тільки про епатаж та привернення уваги до сучасного мистецтва. Це ще й дослідження новітнього арт-процесу та феномену мистецтва Східної України, що з’явився на теренах окупації регіону та подій 2014 року на Донбасі.
Така назва проєкту дуже символічна, якщо згадати однойменний кіношедевр Теренса Маліка – військову драму «The Thin Red Line», де дві потужні сили – американська та японська армії – воюють між собою, а події відбуваються на острові в Тихому океані. Племена туземців, які там жили споконвіку не знаючи турбот, виявляються втягнутими в руйнівні процеси, до кінця навіть не розуміючи, що коїться. Розгубленість і тотальне нерозуміння ситуації Лєна Клочко асоціює зі станом жителів тих Східноукраїнських міст, які постраждали від агресії окупантів.
«Знаєте, мені це нагадує те, що відбувається у цьому регіоні. Місцеве населення зі своїм менталітетом нагадує трайбл з власними традиціями і табу, і до кінця не розуміє, що трапилося. Старше покоління вже сформувалося ідейно, тому так болюче сприймаються будь-які зміни. А ось молодь потребує розвитку, пов’язаного з трансформацією свідомості. Це глобальний процес, в якому ми знаходимо своє місце: світ трансформується через розвиток технологій – і ми стаємо частиною цього загальносвітових змін. Ми усвідомимо це, якщо тут розпочнеться потужний арт-процес, тому що мистецтво, особливо пластичне мистецтво, де ідеї знаходять самовираз не у мовному аспекті, а через сприйняття, дає цей життєво необхідний поштовх, спонукає мислити за межами старої ідеології».
Художній центр Східної України, створення якого також є однією з ініціатив проєкту матиме на меті заповнення цього вакууму. Пошук фінансування на заснування центру – одне з завдань учасників проекту.Першим етапом до його створення стане розробка 3D-моделі майбутнього центру з прив’язкою до місцевої локації. Всі охочі зможуть відвідати віртуальну галерею, роздивитися в оцифрованому вигляді картини та арт-об’єкти, створені за результатами арт-івентів, що відбуватимуться впродовж наступного місяця.
Проект реалізується ГО «Добропільський центр молоді «ДОБРО» у співпраці зі студією Лєни Клочко «Jipabimil» за підтримки Українського Культурного Фонду.
