У четвер, 12 листопада, в Музеї скульптури Івана Георга Пінзеля презентували проект «Pinsel. Тактильна експозиція». Під час реалізації проекту було створено точні копії восьми скульптур Пінзеля.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1510464 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1510464{
margin: 0!important;
}
}
Ці копії мають на меті дати можливість відвідувачам з вадами зору отримати уявлення про спадщину видатного скульптора.
Скульптури, створені шляхом фотополімерного 3D друку, доповнені супровідними матеріалами та анотаціями шрифтом Брайля. Також у музеї планують проводити екскурсії, розроблені для незрячих та слабозорих відвідувачів. Працівники проходили для цього спеціальне навчання.
Цей проект є продовженням проекту Pinsel.AR., що має на меті представити скульптурну спадщину Пінзеля доступною, цікавою та актуальною за допомогою новітніх засобів доповненої реальності.
Кожну скульптуру ретельно фотографують (для кожної робиться близько 2 тис. фотографій, такий процес називається фотограмметрія), сканують (3D-сканування), а потім відбувається постобробка.
Тоді створюється 3D-модель, яку можна роздивлятись, крутити як завгодно, видруковувати. Процес тривалий. Для обробки однієї скульптури потрібно понад тиждень. Наприклад, фотографування «Богоматері» тривало близько 8 годин, сканування – чотири. Постобробка забрала три дні. І тиждень тривало безпосередньо створення 3D-моделі.
Потім цю модель за допомогою чотирьох проекторів та скла, яке встановлюється під певним кутом, можна відтворити у реальному інтер’єрі. Або видрукувати на 3D-принтері.
Саме такими і є експонати проекту «Pinsel. Тактильна експозиція». Також на виставці представлені фрагменти скульптур Пінзеля, які не збереглись. Цих фрагментів також можна торкатись, щоб уявити, якими скульптури є на дотик.
Наразі, через пандемію та санітарні вимоги теперішнього часу, торкатись експонатів дозволено лише у рукавичках.
Проект реалізується у міжмузейній співпраці громадської ініціативи My Future Heritage, Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького та мистецькою радою «Діалог». Реалізація проекту здійснюється завдяки підтримці Українського культурного фонду.
