У основному конкурсі Каннського кінофестивалю показали новий фільм Йоргоса Лантімоса «Види доброти». На цей фільм дуже чекали та активно обговорювали його ще задовго до прем’єри.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1585822 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1585822{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Режисер «Ікла», «Лобстера» та «Бідолашних створінь» створив щось дуже дивне, водночас це зовсім інше кіно, ніж він знімав до того, а з другого – фільм ніби підбиває підсумки етапів його творчості.
Йоргос Лантімос (фото Катерини Сліпченко)
Фільм складається з трьох новел, де грають, як і в «Бідолашних створіннях», Віллем Дефо, Емма Стоун (вона також зіграла у «Фаворитці, також анонсовано ще два спільних проекти Лантімоса та Стоун), Маргарет Куоллі («Прибиральниця»), Джессі Племонс («Під владою пса»), в якого тут справжній бенефіс. Вони грають у всіх трьох новелах, віртуозно жонглюючи образами. Об’єднує три новели – «Смерть RMF», «RMF літає» та «RMF їсть сендвіч» – епізодичний безсловесний персонаж RMF, якого грає нікому не відомий актор.
У новій картині Лантімос нібо повертається до своїх ранніх абсурдних картин, але зовсім на новому рівні. Це дуже жорсткий, навіть цинічний фільм, де запросто відрізають пальці, вбивають незнайомця та ріжуть собаці лапу. Проте це знято так, що радше розважає, а не шокує. І це є водночас є і достоїнством, і недоліком фільму.
Тут є і вбивство, і оргія, і насилля, і канібалізм, і сектантство… В три історії Лантімос втискає стільки ситуацій, що точно вистачило б на три окремих фільми.
Можна вважати, що у «Видах доброти» Лантімос поєднав два періоди: грецький з його шокуючим «Іклом» та голлівудський з розмахом, зірками першої величини та найчорнішим гумором.
Саму назву «Види доброти» варто сприймати дуже скептично, адже чого-чого, а саме її жоден з героїв не відчуває.
Актори кидаються у свої найрізноманітніші ролі як у вир, грають відчайдушно, користуючись яскравими барвами та намагаються існувати органічно у абсолютно неприродньому матеріалі, і їх це вдається.
Утім Лантімосу не вдається вигадати усі три новели на одному рівні: якщо перша просто блискуча, друга добра, то третя виглядає дещо безпорадною.
Чи спромігся режисер «Бідолашних створінь» на черговий шедевр? Це кожен вирішить сам для себе, адже дивна картина дратує, захоплює, смішить та тішить око та обурює водночас.
Цей складний ребус цікаво розгадувати. І українським глядачам це вдасться зробити, адже уже відомо, що «Види доброти» вийдуть в український прокат.
