Під час досліджень у провалі біля садиби Софійського собору археологи Національного заповідника знайшли підвісну свинцеву печатку для скріплення документів часів Ярослава Мудрого, торговельну пломбу ХV-ХVІ століття та бронзову булавку Х століття.
Про це розповів журналістам у четвер, 27 вересня, старший науковий співробітник Національного заповідника “Софія Київська” Володимир Савицький, повідомляє Укрінформ.
“Розкопки ведуться вже три місяці у зв’язку з необхідністю дослідити провалля глибиною 4 метра і діаметром приблизно 3 метра, яке утворилося на території Софії Київської у квітні поточного року. З архівних даних ми знаємо, що там був розташований монастирський льох приблизно 17 століття… У 2000-х роках це місце було засипано піском і, власне, ми вибираємо цей пісок і досліджуємо культурні шари навколо цього провалля. Ці знахідки – з цих культурних нашарувань, починаючи з 10 століття. Є знахідки різних періодів, найдавніша і, можливо, найцікавіша – бронзова шпилька чи булавка”, – сказав Савицький.
Він розповів, що ця знахідка має певний контекст: вона знайдена у похованні, ймовірно, старшому за Софійський собор, тобто датується або 10-м століттям або ще давнішим часом.
За словами Савицького, археологи наразі не можуть точніше датувати поховання, тому що поки що виявлено лише його нижню частину, а верхня провалилася глибше.
“Шпилька знаходилася біля правого стегна, очевидно, це була жінка, тому що так носили шпильки жінки. Ми сподіваємося, що коли ми виберемо весь пісок, то знайдемо решту поховання і ще якийсь супровідний інвентар, який дасть нам змогу продатувати цю знахідку”, – зазначив науковець.
Стосовно підвісної печатки, Савицький поінформував, що першим припущенням археологів була приналежність її князю Ярославу Мудрому, тому що на її лицевій стороні зображений небесний покровитель князя святий Георгій. Однак при порівнянні з іншими його печатками, які мали характерні написи, археологи засумнівалися у цій версії.
“Ми поки що не виявили точних аналогів. На іншій стороні печатка має зображення розквітлого хреста, а це вказує на те, що вона могла належати духовній особі. Ми також знаємо, що святий Георгій був покровителем Юрія Долгорукого, тож це може бути його печатка або когось із його служби. Тому ми поки що вагаємося”, – визнав Савицький.
Він поінформував, що цікавою є також знайдена заготовка для виготовлення таких печаток, оскільки це дає підстави припустити, що подібні підвісні печатки для скріплення документів могли виготовляти на території Софії Київської.
Науковець поінформував, що всі матеріали та артефакти, отримані під час археологічних досліджень, будуть представлені у рамках VІІІ Судацької міжнародної наукової конференції «Причорномор’я, Крим, Русь в історії та культурі», яка відкрилася 27 вересня у Софії Київській. Потім після більш ретельного дослідження і каталогування ці речі будуть передані до фондів заповідника, який виставлятиме їх у музейній експозиції.
Відповідаючи на запитання журналістів, Савицький повідомив, що наразі у проведенні розкопок зроблено невеличку технічну перерву, їх планується продовжити приблизно через два тижні. Наразі над провалом зроблено доволі надійне укриття, яке захищає його від опадів.
“Ми ще не вибрали весь пісок з провалу – залишилося ще півтора метра, і потім почнемо не просто археологічні, а спелеоархеологічні дослідження, тобто вивчення безпосередньо підземелля. Скільки це триватиме, нам точно не відомо, але ми плануємо дослідити його до кінця. Можливо, розкопки продовжуватимуться навіть взимку, оскільки температура у підземеллі стала і дозволяє проводити такі роботи”, – резюмував науковець.
