Інформаційна безпека – одна з ключових ланок у системі захисту державної цілісності й незалежності. В Україні, на жаль, ця сфера і досі залишається чи не найвразливішою. Кібератаки на державні сайти, збої в роботі систем енергопостачання через втручання хакерів, фейкові інформаційні «вкиди» – далеко не повний перелік дестабілізаційних дій, які нині працюють на руку російському агресору, і, до речі, не без його безпосереднього втручання. Наприклад, у грудні минулого року потужного удару було завдано сайтам Державної казначейської служби та Міністерства фінансів України. Діяли професійно і скоординовано, маючи на меті зірвати бюджетний процес, вважають у міністерстві. І подібні випадки не поодинокі.

29 грудня минулого року відбулося засідання Ради Національної безпеки та оборони, на якому йшлося про запровадження заходів спрямованих на посилення кібербезпеки українського державного сегменту. Однак вже у січні 2017-ого хакерських атак зазнало 45 вітчизняних електронних ресурсів, серед них половина державних. Зокрема, це сайти Головного управління розвідки Міністерства оборони України (gur.gov.ua), Управління з питань цивільного захисту Полтавської облдержадміністрації (uns.adm-pl.gov.ua), Головного управління статистики в Івано-Франківській області (ifstat.gov.ua). При цьому деякі з цих ресурсів і досі не відновили своєї роботи. У лютому «хакнули» офіційні сторінки Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки України (mediarnbo.org), Харківського окружного адміністративного суду (khoas.gov.ua) та інші.

Ці дані на своєму сайті (websecurity.com.ua) оприлюднив засновник волонтерської організації «Українські кібервійська» Євген Докукін. Вже третій рік поспіль він вартує наші позиції у інтернеті. За цей період волонтеру вдалося зібрати понад терабайт доказів ворожої діяльності російських найманців, відбити чимало атак окупанта та завдати їх у відповідь…

– Пане Євгене, з огляду на вашу діяльність і ситуацію в державі, чи почуваєтеся ви безпеці?

– В Україні фактично ніхто не почувається в безпеці. Може хтось і думає, що війна його не торкнеться, але, враховуючи, що українці гинуть щодня, це малоймовірно. Проте я живу не роздумами на цю тему, а конкретними справами, намагаюся, поки живий, зробити якнайбільше для України.

Вже 12 років займаюся безпекою сайтів, а ця сфера мало розвинена в Україні. Якщо за кордоном ще дбають про це, вкладають певні кошти, то у нас ситуація прикра. Частково цими питаннями переймаються приватні структури, натомість у державних – байдуже ставлення.

На жаль, усі мої звернення до відповідних держорганів були проігноровані. Мої запити були пов’язані з сайтами терористів, їхніми сторінками на різних ресурсах, фінансовими рахунками… Зазвичай я отримую безглузді відмовки: «ми не можемо», «це не входить до нашої компетенції» тощо. Хоча я надаю доказову базу, до речі, зібрану законними методами. Та в Україні роками не блокувалися навіть державні домени, захоплені росіянами ще навесні 2014-ого. Про що тоді можна говорити?

– Чи важко заблокувати інтернет-ресурси терористів?

– Із тисяч електронних рахунків сепаратистів і терористів – нашими спецслужбами заблоковані лише одиниці, й лише сервісу WebMoney. Не кажу вже про закордонні платіжні системи PayPal, які майже не реагують на заяви про діяльність російських терористів.

WebMoney – це єдина система, яка має публічний паспорт. Деякі особи досі навіть не приховують, публікують своє справжнє ім’я й прізвище, домашню адресу, номер телефону… Тобто будь-хто може з’ясувати особисті дані терористів, або тих, котрі відкрито підтримують їх.

Утім, наші державні органи не застосовують до таких осіб жодних заходів. Сумарно кількість рахунків сепаратистів, пропагандистів (а це ті самі окупанти) – я оцінюю у понад тисячу, а загальну кількість сайтів терористів – у декілька тисяч. Багато власників цих рахунків і сайтів перебувають на підконтрольній території, їх географія різноманітна – від Сходу до Заходу України. Всього я виявив дані про десять тисяч терористів, які передав правоохоронцям.

– Розкажіть детальніше про роботу Українських кібервійськ.

– Наша діяльність розгорнута в межах законодавчого поля України. Дев`яносто відсотків роботи кібервійськ – це скарги на домени, на хостинги, акаунти у соціальних мережах, рахунки терористів чи їх відео-канали на YouTube, а також відео- аудіо- та георозвідка на Донбасі та в Криму. Якщо на початку російського вторгнення в Україну мене підтримували й допомагали багато однодумців, то на кінець минулого року їх залишилося лише двоє, вони займаються кількома напрямками роботи. Люди втомлюються, у них власні проблеми, родини. Та попри все, за червень 2014 – лютий 2017 Українські кібервійська заблокували понад 17 мільйонів доларів на 430 рахунках терористів, також заблокували 172 терористичних сайти, захопили понад терабайт даних терористів і російських окупантів, оприлюднили безліч відео про діяльність російських військ на Донбасі і в Криму, визначили та передали військовим і волонтерам, які співпрацюють з армією, географічні координати баз терористів та окремих бойовиків…

– Багато в Україні спеціалістів вашого рівня?

– Фахівців не бракує. Проте майже всі зацікавлені у заробітку. Інколи деякі колеги закидали мені, що зламувати навіть ворожі сайти та інші мережеві ресурси є незаконним. Але в нас йде війна і в такій ситуації діють лише відповідні методи.

– Кому ви направляєте скарги на сайти терористів, і яка реакція?

– Google і YouTube, та інші сервіси цієї компанії вкрай погано реагують на скарги. Блокують один аккаунт терористів зі 100. Бувало таке, що спершу заблокували когось, а за три місяці знов розблокували… Відповідають зазвичай стандартними фразами: «Ми не бачимо порушень». Хоча лише на YouTube є величезна кількість антиукраїнського відео, бойовики прямо там виставляють рахунки для збору коштів, але ж… Навіть на Google Maps терористи відзначають позиції українських військ. Можна контент розміщувати на окремих сайтах, але фізично він буде зберігатися на сервері Google. Однак там просто все це ігнорують з 2014 року. Щодо Facebook, Twitter – цифра відмов складає приблизно 70 %. Такий пункт, як «агресія» – у скаргах на аккаунти в соцмережах – з’явився десь на початку 2016 року. Трохи більше шансів на позитивну реакцію, якщо ви скаржитесь на «расизм». А от у США я знайшов багато компаній, котрі досить активно сприяють тероризму. Вони це називають підтримкою свободи слова.

– Один терабайт інформації. Чи були серед того масиву історії, котрі Вас найбільше вразили?

– Для мене кожна, навіть маленька справа – важлива. Були випадки у період 2014-15 років, коли завдяки моїм даним, переданим до СБУ, були затримані терористи.

Нині у розпорядженні Українських кібервійськ понад 500 поштових скриньок російських військовослужбовців і терористів, у тому числі ватажків терористів – Пушиліна і Пургіна, захоплені три сервери МВС РФ у Ростові. Там не тільки дані з поліції – закупівля БТРів, дослідження стану протестної активності росіян, а й докази про перебування на території України російських військових, які були поранені й перевезені на лікування у Ростовську область, їхні імена й прізвища, інші особисті дані. Поранених супроводжували поліціянти, а подекуди працівники ФСБ Росії. Є інформація про луганських та донецьких бойовиків, яких також привозили у Ростов на лікування, їх паспортні дані.

Було, наприклад, повідомлення про затримання ростовською поліцією автомобіля з донецькими номерами – з величезною кількістю зброї. З’ясувалося, що то представники тієї ж ФСБ. Також на серверах виявилися інформація про снаряди, які були випущені по Україні з Росії у 2014 році.

Тож ми не припиняємо оприлюднювати деталі про перебування російських терористів на Донбасі, їхню діяльність та іншу важливу інформацію, котру вдається зібрати. Наші фотографії та відео з веб-камер три роки показують справжню картину того, що відбувається на окупованих територіях. Сподіваюся, це бачитимуть все більше людей, у тому числі й іноземні журналісти, які формують думку про Україну у світі.

Христина Дичко

Фото: websecurity.com.ua, facebook.com/eugene.dokukin, huffingtonpost.co.uk

На фото: Євген Докукін; фрагменти документів з пошти заступника міністра транспорту ДНР; географічні координати баз терористів; графік атак та інфікування державних сайтів України.