Борис і Гліб Сівачі — народне свято. До них завжди ставилися з повагою, вважали своїми заступниками. 15 травня мощі благовірних братів-князів були перенесені. Православні згадують їх у своїх молитвах. У цей день селяни продовжували посівні роботи, тому і з’явилося в назві свята слово сіячі, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Князь Володимир мав багато синів. Молодшими з них були Борис і Гліб. З’явилися на світ брати незадовго до хрещення Русі. Брати отримали освіту і виховувалися в благочесті. Борис багато читав релігійної літератури. Його цікавила історія виникнення віри, життя Ісуса Христа, його апостолів.
Борис хотів присвятити своє життя служінню Спасителю і зробити хоча б одне благочестиве діяння.
Гліб ріс поруч з братом, виховувався одними з ним вчителями. Брати підтримували один одного, разом молилися.
Вони росли добрими і чуйними людьми, намагалися надавати допомогу нужденним. А прикладом для них був їхній батько.
Володимир відправив Бориса в Ростов. Він став мудрим правителем, дбав про добробут своєї вотчини. Всі піддані любили свого князя за справедливість, мужність. Адже Борис ще й володів талантом вмілого полководця, хороброго воїна.
Будучи при смерті, Володимир наказав синові з’явитися до Києва зі своїм військом і виступити проти печенігів.
Звістка про смерть улюбленого батька наздогнала Бориса в дорозі. Він повертався з походу, так і не зустрівшись з військами ворогів. Тоді ж князь дізнався про вчинок старшого брата Святополка. Він оголосив себе Великим князем Київським, зайнявши місце Володимира. Ці звістки засмутили справедливого Бориса, його дружина запропонувала відправитися в столицю, щоб захопити трон, але він відмовився. Борис не хотів міжусобних воєн, і вже тим більше, не бажав він смерті братові.
Знаючи, що народ ставиться з повагою і симпатією до Бориса, Святополк підіслав до нього вбивць. Цю звістку донесли до князя, але він не став ховатися. Вбивці з’явилися в наметі Бориса і застали його за молитвою. Це відбувалося на річці Альті.
Один, з підісланих Святополком воїнів, проткнув князя списом, але він отримав тільки поранення і зміг вибратися з намету. Борис став гаряче молитися, вбивці були в подиві, тоді князь сказав, щоб вони закінчили свою справу. Тоді, він отримав ще один удар списа, а потім меч пронизав його серце. Вірні воїни, забрали мертвого князя, вони у таємниці перевезли його до Вишгорода. Похований він у храмі Василя Великого.
Така ж доля чекала Гліба. Святополк викликав брата з Мурома, де той був правителем. Звістка про загибель рідних наздогнала Гліба, коли той повертався до Києва.
Святополк вислав назустріч братові своїх вірних дружинників, які вбили його, неподалік Смоленська. Гліб не став чинити опір, він прийняв смерть гідно.
Борис і Гліб стали першими святими, канонізованими двома Церквами: Руською і Константинопольською. Брати здійснили подвиг, вони не почали міжусобні війни, не пішли на вбивство Святополка, тим самим зробивши благочестивий вчинок, про який так молилися протягом життя.
Храм Святого Василя, де покоїлися брати, згорів. Ярослав збудував новий 15 травня 1115 року. Туди були перенесені мощі Бориса і Гліба. Під час навали, татаро-монголи зруйнували будівлю церкви, про останки нічого не відомо досі.
Святі Борис і Гліб вважаються заступниками всіх, хто з відкритим серцем звертається до них в молитвах.
Традиції та обряди
Свято випадає на сприятливий день для висадки насіння гарбуза, огірків, кабачків. У цю пору тривають роботи з посіву ярих культур.
Перед початком робіт, на сході сонця, жінки і дівчата йшли до берега річки або в ліс, щоб вмитися росою з беріз. Цей звичай обіцяв продовження молодості, краси. Росу збирали хусткою, несли її чоловікам і дітям.
У деяких селах існувала традиція: 15 травня після закінчення висадки насіння огірків, гарбуза, влаштовувався загальний бенкет. На столі обов’язково були присутні варені або смажені яйця, каша з крупи, заправлена салом. Цю страву називали Борисова каша. Після трапези, співали народні пісні. Увечері запалювали багаття, водили хороводи.
Свято має ще одну назву — Солов’їний день. Вважалося, що в цей травневий день можна вперше почути солов’їну трель.
15 травня вважається одним з вдалих днів у році для торгівлі. З давніх-давен торговці намагалися укласти угоду саме в цей день, тоді весь рік буде прибутковим.
Прикмети
- Якщо соловей заспіває раніше зозулі — погода буде сприяти гарному врожаю.
- Теплий погожий день — провісник багатого врожаю.
- Якщо на Бориса і Гліба розцвіла черемха, співають солов’ї — настане непогожа холодна погода, яка протримається 14 днів.
- Зозуля сидить високо на дереві — пшениця буде високою.
