Івана Купала — народно християнське свято. Слов’яни 7 липня яскраво, весело вшановують літо, сонце, урожай. Хоча основні обряди проводяться в ніч перед торжеством. Православні цього числа відзначають ще Різдво святого славного пророка Іоанна Предтечі, Хрестителя Господнього, інформує Ukr.Media.
Історія свята
З появою християнства на землі 7 липня стали відзначати не тільки народне, всіма улюблене свято Івана Купала, а й Різдво великого Іоанна Предтечі.
Поява на світ цієї людини — диво. Його матері довгий час не вдавалося завагітніти. А вони з чоловіком дуже хотіли дітей. Після довгих, старанних молитов, нагородою батькам стало народження сина, якого вони назвали Іоанном. Всі близькі були здивовані цьому імені, адже в їх роду раніше воно не зустрічалося. За порадою звернулися до Святого Захарія. Він взяв дощечку і написав на ній ім’я Іоанн. Так вирішилася доля восьмиденного немовляти.
Після народження Ісуса Христа, Ірод наказав вбивати всіх немовлят чоловічої статі. Мати Іоанна ховалася з дитиною в одній з печер, що знаходилася в пустелі. Там її наздогнала смерть. Іоанн виріс, змужнів і прийшов на проповідь, просити про покаяння, але самому йому довелося хрестити Спасителя в річці Йордан.
Вранці православні всього світу відвідують церковну службу, де вшановують появу на світ пророка Іоанна Предтечу.
Наші предки пов’язували урочистості на Івана Купала з днем весняного сонцестояння, за старим календарем це було 23 червня, нині 7 липня.
Історики пов’язують свято з ритуалом очищення слов’янської язичницької культури. У цей день повсюдно проводилися купання в річках, озерах.
Народні гуляння на Івана Купала проводилися, та й зараз ці традиції шанують у багатьох слов’янських містах і селах, в ніч з 6 на 7 липня. Святу надається сакральне, містичне значення. Вважається, що в цей день особливими магічними властивостями володіють трави, вода у всіх водоймах і вогонь. Тому всі обряди, традиції, ворожіння пов’язані з ними.
Традиції та обряди
За старих часів, Купальську ніч називали чарівною. Вважалося, що з цього часу і до 2 серпня (Ільїн день) вся нечиста сила зникає з водойм. Цей період був сприятливим і безпечним для купання.
Традиційно вночі всі селяни здійснювали обмивання не тільки в озерах, річках, а й топили лазні. Вода наділялася чудовою силою — зцілювала від хвороб, очищала душу від чорних думок.
Слов’яни-язичники вважали, що в цю ніч, вогонь і вода укладають союз, тому їх природна сила зростала вдвічі.
На берегах озер розпалювали великі багаття. Навколо них водили хороводи, співали, танцювали. Юнаки та дівчата стрибали через вогонь, ці дії супроводжувалися примовками, народними піснями. Переможцем ставала пара, яка стрибнула вище всіх, при цьому не зачепила полум’я багаття.
Через вогонь стрибали також жінки, які не могли завагітніти.
Вночі русалки, кікімори, водяні, лісовики, залишали свої притулки, полювали за людськими душами — тільки вогонь міг уберегти людей від цієї напасті. Тому всі жителі сіл намагалися не спати і перебувати ближче до багать.
Хлопці підпалювали колеса від возів або старі дерев’яні бочки. Скачували їх з пагорба до річки — це символізувало Сонце.
Зі сходом сонця, поки не зникла роса, починався збір лікувальних трав. Іван Купала наділяв їх “надсилою”. З них варили чаї, робили цілющі настоянки. Пучки трав перев’язували стрічкою, розвішували в будинках, таким чином, відганяючи всі напасті, нечисту силу.
Головна традиція ночі — знайти квітку папороті. Слов’яни вірили, що знайшовши її, людина знайде не тільки здоров’я, щастя, удачу, але також її відкриються всі таємні місця з скарбами.
Обряд:
- Від хвороб. Якщо в будинку знаходилася хвора людина, її одяг спалювали на купальських вогнищах. Вважалося, що разом з ним і піде хвороба. Домашніх тварин водили навколо багаття. Ці дії перешкоджали хворобам і смертям худоби. Мурашина олія наділялося особливими лікувальними якостями, її збирали вночі. Потім весь рік використовували як ліки від застуди.
- Від нечистої сили. Навколо будинків розкладали свіжозібрану кропиву, захищаючи будинок від злих духів і нечисті. Особливу увагу приділяли безпеці коней. Адже за ними найбільше полювали відьми і чаклуни, тому сараї закривали на засув, а біля дверей розвішували трави.
- Від злодіїв. Захистити будинки від проникнення «непроханих гостей» могла рослина Іван-да-Мар’я. Зірвані квіти розкладали по всіх кутках в будинку. Вважалося, що коли вдома нікого не буде, злодії все одно будуть чути голоси. Це розмовляють нерозлучні брат з сестрою. Згідно з повір’ями свою назву рослина отримала завдяки любові. Вона спалахнула між рідними братом і сестрою. За такий перелюб їх покарали вищі сили і перетворили на квітку.
- Для нев’янучої краси. Рано вранці збирали росу. Для цього брали рушник і возили його по мокрій траві. Потім його віджимали і омивали водою обличчя, шию і руки. Магічна роса надовго зберігала молодість і відганяла хвороби.
Магічна ніч не могла пройти без дівочих ворожінь. Одним з найкрасивіших — спускання на воду вінків. Дівчата плели вінки, в них обов’язково були присутні такі трави і квіти: Іван-да-Мар’я, лопух, богородська трава. У готові вироби ставили запалену свічку і спускали в воду. Дівчата стежили, що буде далі відбуватися:
- Вінок, не затримуючись біля берега, швидко відпливає до середини, означало заміжжя незабаром і щасливе сімейне життя;
- Свічка не гасне великий проміжок часу — довге, без особливих труднощів життя;
- Чий вінок запливав далі, означало, що ця дівчина буде найщасливішою з усіх присутніх;
- Швидко потонула головна прикраса — віщувало, що цього року молода залишиться незаміжньою або розлучиться зі своїм коханим.
Прикмети
- Ясне небо, всипане великою кількістю зірок — багатий урожай овочів і фруктів.
- Побачити в лісовій гущавині або на річці гадюку — до непередбачених клопотів і неприємностей.
- Пара не розірвала рукостискання, стрибаючи через багаття, залишиться разом назавжди.
- Той хто знайшов квітку папороті, забезпечить своє життя удачею і багатством.
