Цьогоріч BookForum вже 28-й рік поспіль став святом літератури та книговидавництва у нашому місті, проте серед учасників та частини відвідувачів Форуму відбуваються активні дискусії про нюанси, які виникли на події цьогоріч, зокрема порожні зали на ярмарці та подіях перед вихідними. Олексій Жупанський – український письменник, перекладач і засновник «Видавництва Жупанського» поділився з нами своїми роздумами про те, чому ці дискусії виникають, в чому причина незадоволеності учасників Форуму.
Ти вже можеш підбити певні підсумки та описати свої спостереження?
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1526483 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1526483{
margin: 0!important;
}
}
На Форумі Видавців цього року ми спостерігаємо значно менше відвідувачів, це очевидний факт. Не було відчутно звичної раніше штовханини в коридорах, майже всюди можна було проходити вільно. Покращилася ситуація у суботу-неділю, місцями ми побачили бліду тінь відвідування минулих Форумів. Відповідно і продажі, особливо у перші дні, були низькими. Фактично всі видавці були дуже печальними, в паніці та шоці. Відчувалися такі-собі апокаліптичні візії та істерики серед учасників. На вихідних ситуація покращилася. Особисто у нас продажі навіть кращі, ніж на минулому Форумі (2019 року) – орієнтовно на 15-17%. Хоча до цьогорічного Книжкового Арсеналу у Києві продажі трохи все ж не дотягнули. Тож можна сказати, що попри загальні нарікання більшості видавців, для нашого видавництва цей Форум несподівпно виявився доволі успішним.
Перше. В очі впадає проблема, що люди вже не так жваво йдуть на Форум. Причиною цього вбачаю у замалій кількості промоції про те, що Форум взагалі відбудеться цього року. Адже минулого року подія була онлайн. Складається враження, що цього року потенційних відвідувачів недостатньо поінформували, що Форум відбудеться, що він вітальний та живий, зустрічаємось знову!
По-друге – це платний вхід на головну локацію. На тлі того, що інтерес до книжки вже не такий і високий, на жаль. З цим є проблеми і ми всі про це знаємо. Дуже багато, окрім книги, є інтертейментів для людей: кіно, серіали, ігри… І на тлі спадаючого інтересу до книжок робити платний вхід на ярмарок, де треба буде також давати гроші за книжки – це не той сегмент, де люди охоче платитимуть ще й за вхід. Треба шукати варіанти як не робити платний вхід, щоб люди безкоштовно приходили купувати книги.
Також суб’єктивна думка – на подіях нашого видавництва було дуже мало людей. Причина цьому очевидна для мене: це дуже дивне рішення зробити два сайти з програмами. Мова йде про програму Форуму та Книжкового Ярмарку. Не зрозуміло, чому цю кухню слід було розділяти – люди знають Форум Видавців, вони не вникають в ці диференціації, які діють всередині проекту, тому не можуть реагувати на розділення сайтів і двох програм, які не перетинаються між собою. Насправді видавцям та учасникам було складно у цьому розібратися, вже не кажучи про відвідувачів. На наших подіях ще на минулому Форумі було повно людей, навкофантастичні, наукові, освітні лекції про сучасну науку та літературу були популярними, зараз же вони збирали по кілька людей. На мою думку, треба зробити вольове зусилля і об’єднати ці програми для кращої комунікації з відвідувачами та учасниками.
І важлива причина – налагодження онлайн-продажів. За час карантину онлайн-продажі дуже багато перетягли на себе від книгарень. І час змінюється, і так зручніше. Також – битва двох книгарень-гігантів «Є» і Yakaboo через знижки. Все це в сукупності призвело до того, що відвідувачів і продажів на Форумі було суттєво менше. Про зменшення продажів я краєм вуха чув від інших видавців. Вони засмучені. Ми не засмучені, у нас доволі хороші продажі на цьогорічному Книжковому ярмарку, але, зважаючи, що ми збільшили розмір стендів, а отже й книжкову викладку, і більше вклалися в їх оформлення, очікували трохи більшого, але всього лише трохи. На загальному ж тлі для нас це взагалі чудовий результат.
Частково у низьких продажах винні і самі видавці, які, наскільки я помітив, не робили до Форуму на своїх торгових точках особливих знижок, або ж не розповідали про це відвідувачам ярмарку, і таким чином не стимулювали зі свого боку прийти людей не Форум. У час майже перманентних акцій і знижок у книгарнях, на мою думку не декларувати якісь акції та видавничі знижки на Форумі було недалекоглядно.
Яка зараз динаміка і тематика інших книжкових подій в Україні, чи проговорено на них тему кризи книжкового ринку?
Цю тему вважаю наріжною і цікавою. Чомусь на цьому Форумі її не проговорюють, так само і Книжковий Арсенал залишив її осторонь.
Можна відсутність таких тем в публічному дискурсі пояснити через те, що про це вже багато говорили раніше, але до кроків для вирішення проблеми так і не дійшли. Було багато коментарів у соцмережах, про кризу говорено-переговорено. Я особисто вважаю, що необхідно розробити програму для підтримки книгарень державою. Саме книгарень! Я – видавець, але розумію, що для нас певні програми є, можна користуватися підтримкою УКФ, УІК щороку реалізує програму держзакупівель для бібліотек тощо. Але нам треба десь ці книги продавати і я розумію, наскільки мізерна маржа на книги і який це непростий бізнес. Коли малі книгарні існують на загальних комерційних умовах з лікеро-горілчаними магазинами, магазинами одягу чи секс-шопами – це не ok. Тому що книжку менше купують, а водяру завжди легше продати, як і ковбасу, і так далі. Але книганям так само доводиться платити оренду, давати гідну зарплату працівникам. Це не справедливо.
А книжка – це стратегічний продукт. Бо без секс-шопу і магазину з водярою ми якось протримаємось. Протримаємо культурну оборону нашої країни. А як показує досвід з книжкою: коли загнеться вся наша книжкова галузь – сюди приходять книжки не з Польщі, не з Англії, не з Америки. Сюди прийдуть книжки знову з Росії, чиї танки вже товчуться на частині наших східних і південних територій. Спершу відбудеться культурна експансія – і скоро після того фізична. Держава це має розуміти, тому має підтримати саме книгарні. Це дуже елементарні рішення, особливо у наші кризові часи. Наприклад, пільгова оренда державних приміщень у центрах українських міст.
При цьому в містах на заході книгарні справді знаходяться у центрах міст і є ніби їх обличчями.
Так, книгарня – це обличчя міста, обличчя культури та країни. Це простий по виконанню механізм, який не потребує надзусиль від влади. Але звісно всі скупі і не хочуть віддавати приміщення під таку некомерційну штуку. Хоча це справді елементарно простий і дуже дієвий крок. Тоді кількість книгарень збільшилася б в рази, а наразі книгарні зазвичай саме виживають. У випадку такого просто рішення їх стало б значно більше, бо тоді торгувати книгами було б куди вигідніше.
Як зробити так, щоб книжкові події стали провідником у світ високого, до якого хочеться бути причетним? На думку спадає Leopolis Jazz Fest, який робить так, що у якісь дні влітку все місто раптом дуже любить джаз. Чи є якісь універсальні рецепти для Форумів, де всі навколо захотіли б бути причетними до книговидавництва і літератури?
Я розумію, що у випадку з Leopolis Jazz Fest вдалося долучити великий бізнес і партнерів, які мають візію на те, що бути причетним до події, бути меценатом – це круто. Як це робиться – я не знаю. Але виглядає так, що було створено ідею про те, що бути присутнім на цій події дуже престижно.
Справедливості заради, Форум довго коливався, чи не введуть карантин. Це четверта причина, чому виникає відчуття, що щось зроблене похапцем в організації і на створення таких візій для залучення бізнесу просто не було часу. Такі події зазвичай готуються рік, за два місяці втиснути те, що робиш рік – і далі хвилюєшся, чи не введуть карантин і чи не пропаде це все. Це об’єктивна причина виникнення тих нюансів Форуму, які ми зараз обговорюємо.
Поруч із тим побутує думка про некомфортність, неінклюзивність центрального приміщення Форуму, Палацу мистецтв. Чи поділяєш ти цю думку?
На відміну від багатьох видавців, я вважаю, що зміна локації Книжковий Форум доб’є і погубить. Це традиція і звичка приходити саме сюди, Палац знаходиться у самому центрі. Можливо не варто ганятися за масштабами і кількістю учасників. Але я до кінця тримався б за цю локацію. Форум точно не треба перевозити на Арену Львів, як хтось пропонував, бо це утопічна, ідіотська ідея.
Знаю, що Форум Видавців є чи не найулюбленішим твоїм фестивалем. Ти приїжджаєш сюди з «Видавництвом Жупанського» вже 11 років. Скажи – в чому головна магія події для тебе?
Це працює все разом: Львів, осінь, ця атмосфера – звучить банально, але це таки правда! До нас підтягується наша аудиторія… Раніше підтягувалася, цього року приїхало менше людей. Довколокнижкова, видавнича тусовка збирається в одному місці і можна поговорити про свою справу.
Розкажи ще про новинки, які привезли на Форум Видавців цього року. І чи написав щось новеньке для цієї події.
У першу чергу це Старша Еда, ми видали її рік тому, на неї звернули увагу, вона отримала відзнаку Форуму, і ми вдячні організаторам конкурсу і високому жюрі за те, що вони відзначили наші з перекладачем Віталієм Кривонослм ідеалістичні зусилля по замощуванню лакун нашого культурного простору справді важливими текстами, які тепер зазвучать українською. Ще дуже важлива книжка – це Антонен Арто «Театр і його двійник», автора концепції театру жорстокості. Ми самі винні, що на цю книгу звернли менше уваги, ми готувалися до Форуму і не знали чи встигнемо її надрукувати. Проте і ті презентації, які ми робили на Форумі, відвідувало по п’ять людей. Це несерйозно.
Щодо своїх книг – я зараз пишу. Проте виявилося, що почав писати з кінця. Я написав один роман, але це переросло в цикл. Виявилося, що написав роман заключний у ньому. У процесі написання я відволікся і написав повість. Вона має це цикл починати, а роман – завершувати. І поміж ними ще треба дописати три повісті. Тому я сижу-працюю, хочу видати їх усі циклом, що поки має робочу назву «Колесо року».
Наступний Форум Видавців знову буде для тебе та інших видавців/авторів стимулом швидше дописувати книги, готувати новинки і їхати з тим всім на Форум в осінній Львів?
Мені важко сказати, бо поки що це лише розмови. Але я чув від кількох видавців, що вони або тричі подумають, або не збираються їхати на Форум наступного року. Але сподіваюся, що це всього-навсього нервове напруження та розмови. І наступного року ми знову зберемося і все буде набагато краще, ніж у цьому році. Лиш треба трошки дотягти з промоцією Форуму Видавців, зробити вхід на ярмарок для відвідувачів безкоштовним та об’єднати програму подій – тоді все буде чудово.
