9 липня — Давид Суничник: історія, традиції та прикмети свята. У цей день дівчата вмивалися суничною росою, щоб завжди бути привабливими.

Давид Суничник — народна назва церковного свята пам’яті Давида Солунського. Так само в цей день відзначався день Тихвінської ікони Божої Матері. Як це часто трапляється в народному календарі, святий Давид у своєму земному житті не був ніяк пов’язаний з ягодою суницею, проте оскільки його день пам’яті припадав на початок збору суниці, він був «призначений» її покровителем. Давид Суничник відзначають 9 липня, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Преподобний Давид Фесалонікійський жив в 6 столітті і був ченцем-відлюдником. Він постригся в ченці в монастирі Феодора і Меркурія. Однак чернече життя в стінах обителі було для нього не досить суворе, і він вирішив стати відлюдником. Покинувши монастир, він оселився в пустці поблизу грецького міста Фесалоніки (слов’янам вона була відома як Солунь). Там він оселився в хатині під деревом мигдалю і прожив в ній близько сімдесяти років.

За свій подвиг він був нагороджений Богом даром — допомагав людям, зцілюючи їх хвороби і даючи мудрі поради. За роки аскези він досяг повної зневаги до страждань тіла — відомо, що він брав гаряче вугілля голими руками, немов холодне.

Традиції та обряди

У центрі свята — початок збору суниці, вкрай важливої ягоди в раціоні наших предків. У першу чергу суниця головні ласощі, оскільки мало яка лісова ягода перевершує її в солодощі.

Ягода вкрай корисна при недокрів’ї — вкрай поширеному захворюванні в давнину, особливо серед дітей. Хороша вона також при захворюванні печінки і жовчного міхура.

Запасали не тільки ягоду, а й листя. З ним взимку робили чай.

Як у всіх трав пов’язаних з купальськими святами було у суниці і ритуальне значення. Вважалося, що за допомогою листя суниці можна заговорити лихваря і отримати гроші в борг «без відмови». Для цього слід було перед походом до лихваря покласти трохи суничного листя в праву кишеню штанів.

  Втрата в королівській родині: пішов з життя принц Філіп

З Тихвінською іконою, чиє свято відзначалося в цей же день, був пов’язаний ще один обряд. Перед цією іконою було заведено молитися про здоров’я коней, тому в цей день святою водою окропляли як самих коней, так і приміщення в яких ті жили. Якщо якийсь кінь хворів — йому можна було дати трохи освяченної в цей день води. Вважалася, що такий кінь неодмінно видужає.

Прикмети

У цей день існували погодні ворожіння. Вважалося якщо на Давида йде дощ, то і все літо, до самих холодів буде дощовим і похмурим. І навпаки — спека в цей день обіцяла ясну погоду на два місяці вперед.