15 жовтня православна церква вшановує пам’ять священномученика Кипріана, а так само убієнних страстотерпців Феоктиста і Юстини. Мучеників позбавили життя за часів правління язичника Діоклетіана за те, що ті зберігали вірність Отцю Небесному і не зреклися від нього навіть під загрозою тілесних покарань, інформує Ukr.Media.
У період двовір’я на Русі свято було більш відоме як день Купріяна і Устини або Купріянів день. Наші предки вважали, що ця дата — одна з найбільш небезпечних, оскільки нечиста сила, якій колись поклонявся праведник, виходить на вулиці селищ, насилає на людей біди.
Історія житія святих
Кипріан жив в Антіохії в 3 столітті, в період, коли правителем імперії був Діоклетіан. Вважається, що він був знаменитим волхвом, який продав душу і догоджав жертвопринесеннями самого князя темряви за чаклунські знання. Багато людей зверталося до цілителя за допомогою. Одним з таких людей був Аглаїд, благородний юнак з багатої, знатної сім’ї. Юнак повідав Кипріану про нещастя — той закохався в прекрасну Юстину, але дівчина відхилила його почуття, повідомивши, що вірна лише одному чоловікові — Ісусу.
Чаклун взявся всіма способами спокушати діву. Він послав Юстині духів пекла, що розпалювали пристрасть, вселяючи погані думки, але красуня зуміла прогнати їх хресним знаменням. Розлючений Кипріан наслав виразку і голодомор на селище, де жила винуватиця, але та невпинно молилася за здоров’я городян, і нещастя відступило. Розкаявся жрець, увірував у Христа нарівні з іншими свідками дива. Чоловік прозрів і зумів відректися від диявола, зробивши сповідь у місцевого єпископа і прийнявши хрещення. Через тиждень після цього Кипріана поставили на пост читця, через пів року посвятили в сан диякона, а ще через рік — в пресвітера.
Довго вів Святий праведне життя, поки в один із днів недоброзичливці Нікомедії не обмовили його перед Діоклетіаном. Правитель, дізнавшись що бранці — християни, негайно наказав піддати їх катуванням. Ієрея повісили на дерево, стругали тіло його, а Юстину, яка була з ним, били. Після тортур обох винних кинули прямо в киплячий котел і позбавили життя через усікновення глави. Побачивши загибель невинних з натовпу вийшов воїн на ім’я Феоктист, і не боячись кари відкрив свою віру, за що був страчений на місці.
Традиції святкування дати на Русі
Основним ритуалом народно-християнського торжества є прочитання спеціальних молитов і позбавлення від нечистої сили; при цьому вірили, що чоловіки повинні звертатися до Купріяна, жінки — до святої Устини. Жертв злі біси вибирали під стать собі, вишукуючи грішників — п’яниць, лихословів, ледарів. Людям, схильним до алкоголізму, духи були в істинному образі, доводячи жертву до нервового зриву, позбавляючи сну. Цей факт пояснює явище алкогольної делірії, або як називають її в народі “білої гарячки”, коли на тлі отруєння розвивається гострий психоз.
На Купріяна і Устину юні дівчата продовжували традиційні рукодільні вечори, але вже без веселих співів, жартів. Майбутні господині просто займалися роботою, починаючи таким чином готувати собі придане на випадок, якщо найближчим часом їх посватають за видних женихів. Самі суджені в посиденьках зазвичай не брали участь, виконуючи справи в батьківському домі.
