16 жовтня православна церква відзначає пам’ять Апостола від 70-ти Діонісія Ареопагіта, грецького філософа, мислителя, священномученика, який жив в I столітті, інформує Ukr.Media.
Життєпис
Діонісій народився в Афінах, де здобув гарну освіту. Бажаючи збагатити знання, відправився до Єгипту вивчати астрономію. Після повернення на батьківщину обирається в Ареопаг, вищий орган влади в Афінах. Одного разу Діонісій познайомився з апостолом Павлом. Почута проповідь родила в ньому віру в Христа. 3 роки Ареопагіт провів поруч з апостолом, осягаючи науку богослов’я. У 57 році Діонісій разом з усіма апостолами був покликаний Святим Духом на поховання Пречистої Богоматері. У давньоруській і візантійській іконографії Успіння Богородиці святитель зображений разом з єпископом Ієрофеєм Афінським серед учнів Ісуса, збоку від Спасителя.
Після смерті апостола Павла Діонісій з двома своїми однодумцями відправляється до Німеччини, Франції, Іспанії та Риму продовжувати справу свого вчителя. У ті часи відкрито визнаватися в християнській вірі було небезпечно. Незабаром всі троє були схоплені в Парижі. Від них вимагали зречення від Христа. За відмову їх піддали тортурам, а потім обезголовили. За переказами, після страти сталося неймовірне: обезголовлений Діонісій встав, взяв свою голову і пішов у бік християнського храму, який розташовувався в невеликому поселенні на відстані 6 км. Там він віддав голову жінці і після цього впав на землю. Це містечко отримало назву Сен-Дені. Ченці кілька разів переносили мощі, щоб зберегти їх. Нині вони покояться в базиліці Сакре-Кер, на пагорбі Монмартр у французькій столиці.
Ім’я святого увічнено не тільки в його богословських працях: на його честь названа Паризька вулиця і місячний кратер.
В історії християнства був ще один Діонісій, єпископ і покровитель Парижа, що жив в III ст., з яким часто помилково ототожнюють Ареопагіта.
Традиції та повір’я
За старих часів вважали, що на Дениса Позимнього (слов’янський варіант імені святого) нечиста сила влаштовує шабаш. Вилазять на світ божий осінні лихоманки, чіпляються до людей, виснажують їх. Потрібно було дотримуватися обережності, бо хвороба могла потрапити під одяг або в око. Для захисту від лихоманки носили в кишені шматочок кори осики. Осикове поліно, на думку предків, володіло лікувальною силою. Якщо боліла голова — його клали в узголів’я, якщо ноги — під нижні кінцівки.
Цей день був сприятливим для пристріту, тому виходячи з дому, не забували брати з собою обереги від лихого ока: натільні хрестики, іконки, ладанки. Щоб не потрапити під вплив лихого ока, використовували замовні слова, молитви і спеціальні обряди. Над дверима і вікнами розвішували цибулю і часник.
Прикмети
Зазвичай на Дениса Позимнього вдаряв перший мороз. Якщо ж день виявлявся теплим, то морозну погоду очікували не раніше 2 листопада, на Артем’їв день.
Про майбутню зиму ворожили по зайцю: якщо на ньому жиру було багато, слід було очікувати довгу і морозну зиму.
Інші прикмети:
- горобці перелітають з місця на місце перед негодою;
- галки галдять перед теплою і ясною погодою;
- темні, важкі хмари рухаються низько над землею перед снігопадом;
- миші влаштовують нори з південного боку — буде сувора зима.
16 жовтня народжуються майбутні цілителі і знавці лікувальних трав.
