У Львівській опері відбудеться мистецький вечір для доброчинців Музею Голодомору

У Львівській національній опері 18 грудня відбудеться мистецький вечір для благодійників Музею Голодомору «Що загинуло – Воскресне». На подію можна потрапити, заповнивши реєстраційну форму.

Львівщина першою виступила на підтримку ідеї Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору щодо проведення мистецьких вечорів, які об’єднають благодійників Музею з усієї країни та з-за кордону.

@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1531665 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}

.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1531665{
margin: 0!important;
}
}

Для відвідувачів заходу симфонія №2 «Воскресіння» видатного композитора XІX століття Густава Малера.

У цьому музичному опусі композитор розмірковує над найгострішим питанням – життя і смерті, сенсу людського буття. Теми, що тривожили молодого митця, наділеного геніальною інтуїцією, є тонкими та вагомими водночас. Читаємо в його листах: «Навіщо ти жив? Для чого ти страждав?… Той, в чиєму житті, хоч раз лунало це питання, – має дати на нього відповідь».

Симфонія складається з п’яти частин, в яких автор проводить слухача від торжества Смерті до благословенного Воскресіння. Перша частина має ремарку «Тризна» та уособлює поховання ліричного героя. Композитор вибудовує її на конфліктному протиставленні двох музичних тем: це траурного поховального маршу та ліричної витонченої теми, яка ненадовго приносить розраду.

Граційна друга частина в жанрі народного австрійського танцю лендлера нагадує про щасливі минулі часи, не затьмарені болем втрат.

Різким пробудженням після умиротвореного спогаду стає гротескове скерцо третьої частини. Композитор здійснює оркестрове перекладення власної ж пісні «Проповідь Антонія Падуанського рибам». Йдеться про те як святий Антоній навчає німих риб любові до ближнього. Вислухавши проповідь, риби як і раніше продовжують пожирати одна одну. Таким чином, композитор приходить до трагічної думки про надмірну марноту і даремність людського земного буття.

Передостання четверта частина є острівцем глибоких роздумів, повільною та виваженою.

В заключній частині композитор використовує поетичні тексти символіко-філософського та духовного змісту – власні та знакового німецького поета XVIIст. Фрідріха Клопштока. «Воскреснеш, так, Воскреснеш ти, мій прах, після сну недовгого!”», – помпезне закінчення симфонії мажорним гімном, що супроводжується величавим дзвоном в оркестрі, розвіює всі сумніви та знаменує торжество Воскресіння.

Одну з найбільш лаконічних і водночас змістовних характеристик творчості Малера озвучив, певне, він сам: «Мої симфонії – це події, які відбудуться в майбутньому». Тож музичну концепцію Другої симфонії можна сприймати як певне пророцтво, що дає надію на відродження і відновлення незворотного.

Музей Голодомору запрошує також долучитися до кампанії творення основної експозиції Музею Голодомору.