4 червня – Василісків день, Василіск: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні вільним дівчатам та незаміжнім жінкам не можна плакати, інакше весь рік пройде у сльозах та смутку.

За традицією, практично кожен день православного календаря присвячений певному святому. Так на 4 червня випадає щорічний пам’ятний день святого Мученика Василіска Команського. У народі дату називають просто День Василіска, інформує Ukr.Media.

Історична довідка

Святий народився в християнській селянській родині в 3 ст. н. е. на території римської провінції Каппадокія (суч. Туреччина) в селищі Амасьє. Це був смутний час, коли на християн часто організовувалися облави і справжні гоніння. Коли хлопчик подорослішав, його сім’я в пошуках кращого життя переїхала у велике місто Комани, правитель якого виявився затятим противником християн.

Незабаром за носіння натільного хреста Василіск був заарештований і кинутий в місцеву в’язницю. Де йому з’явився ангел Господній і наказав триматися віри, незважаючи на майбутні муки. Під час ув’язнення, він упросив стражників відпустити його на час — попрощатися з сім’єю. Про це стало відомо правителю міста і той наказав негайно повернути ув’язненого назад.

Спішно організована гонитва застала юнака вдома з родиною. Він якраз просив родичів відчайдушно молитися і не втрачати віру. Солдати взули мученика в металеві ковані чоботи з шипами всередину, в яких мученик і відправився назад в камеру. В дорозі стояла сильна спека і конвой вирішив організувати привал, прикувавши святого до висохлого дерева. Коли мученик остаточно знеміг від спраги, по його молитві стався невеликий землетрус і біля коріння дерева відкрилося джерело, з якого він і втамував спрагу.

Стражники, що побачили диво спішно розбіглися, так і залишивши конвойованого прикутим до дерева. Але юнак пам’ятав, що ангел Господній віщував йому мученицьку кончину, через яку він і знайде Царство Небесне. Тому святою молитвою зняв з себе кайдани і тримаючи їх в руках, відправився на суд міського управителя.

  Ненормативна лексика та як із нею боротися

Там його намагалися примусити віддати приношення язичницьким ідолам, але ті лише розсипалися, при наближенні святого. Тоді йому просто мечем усікли голову і разом з тілом скинули в річку.

В ту ж ніч, місцеві християни виловили останки і в таємниці поховали мученика.

Традиції та обряди

У цей день не можна було працювати на землі, так як вважалося, що інакше виростуть тільки бур’яни. Зазвичай 4 червня проводили в поточних домашніх клопотах.

Існувало повір’я, що в цю пору в самій глухомані боліт з’являється міфічний звір — Василіск. Його описують як велику (приблизно з бика) істоту з жаб’ячим тулубом, півнячою головою і роздвоєним зміїним хвостом. Від прямого погляду на нього все живе в’яне і гине, а якщо подивитися чудовиську прямо в очі — то обернешся в кам’яний стовп.

Щоб відвадити звіра від селища, люди в ніч на 4 червня збирали всі яйця в курнику і довго варили їх, примовляючи захисні молитви і наговори.

Серед дівчат і було прийнято гадати на судженого на березових гілочках. Для цього сплетені вінки кидалися в річку. Якщо вінок відразу тонув, то скоро дівчині належало заміжжя. Чим довше гілочки трималися на воді, тим більше дівчині належало чекати коханого.

Народні прикмети

  • Вітер з півночі дме — чекайте дощу;
  • Соловей з ранку голосно співає — до удачі;
  • Вода вранці в річці каламутна — весь місяць буде холодним і дощовим.