Марія Магдалина, велика послідовниця Ісуса, з давніх пір шанується в православ’ї як свята, рівна за статусом апостолам. Вона прославляла слово Господнє, слідувала за Христом до кінця його днів. Православна церква шанує її як мироносицю (несе миро — ароматна олія, якою Марія помазувала тіло воскреслого Сина Божого), чисту від мирських гріхів, в той час як традиційні католицькі писання представляють дівчину блудницею, яка покаялася, прийняла нове життя. Пам’ять її щорічно вшановується 4 серпня, в день святої мироносиці Марії Магдалини, інформує Ukr.Media.
Історія житія мироносиці
Рівноапостольна діва народилася в ізраїльському місті Магдала в 1 столітті до н.е. Жителі Галілеї відрізнялися запальною вдачею і безпосередністю — такою була і Марія. З юності свята страждала біснуванням, тяжкою недугою, що вражає розум. Через захворювання їй з’явився Всевишній, сама вона знайшла відданість і справжню віру.
Коли Ісус вигнав із страждаючої сім бісів, Марія залишила все мирське і покірно пішла за Месією разом з іншими зціленими дружинами. Протягом багатьох днів піклувалася вона про Христа, покірно служачи йому. Не залишила дівчина Сина Божого навіть коли він був схоплений іудеями, і віра багатьох учнів згасла. У момент ходи на гору Голгофу після бичування Магдалина зі сльозами на очах йшла слідом, будучи присутньою в кінцевому підсумку при розп’ятті. Майже всі прихильники Спасителя в страх кинулися бігти, а вона залишалася біля хреста з апостолом Іоанном і Богородицею.
Служачи великому пророку за життя, мироносиця захотіла віддати данину поваги і після його загибелі. Вона помазувала ноги месії пахощами, за що була удостоєна честі першою побачити чудо воскресіння. На прохання Ісуса поспішила дівчина сповістити про радісну подію, прославляючи назаретянина: “Христов Воскрес!”. Проповідувала, розповідала про подію вона в Єрусалимі, в Римі, в містах Малої Азії. У якості першої благовісниці вознесіння діва була удостоєна чину рівноапостольної святої.
Вважалося, що саме Магдалина поклала основи для звичаїв святкування Великодня. Будучи в Римі вона зустріла імператора Тіверія і піднесла йому червоне яйце як символ переродження. Спростувати або підтвердити версію нікому досі не вдалося, але вже яке століття православні християни з честю відзначають світле свято за всіма канонами.
Як наші предки відзначали народне свято
Будь-які польові роботи в цю дату суворо заборонялися — вірили, що в разі непокори Господь покарає працівників градом і тривалою грозою. У ліс при цьому ходили із задоволенням. Жінки і діти відправлялися на збір лісових і садових ягід, з яких в подальшому варили варення, компоти, сушили суміші на зиму. Крім цього господині приймалися за домашню роботу, присвячуючи весь свій час сім’ї та налагодженню побуту. В день Марії Магдалини традиційно затівали велике прибирання — мили вікна, розбирали засіки, змітали павутину з кутів. Для цього використовували спеціальні березові віники, заготовлені на Трійцю.
Не бажано 4 серпня ходити босими ногами по ранковій росі. Говорили, що вона належить Магдалині, великій заступниці всього жіночого роду. На її честь напередодні свята влаштовували молебень у храмах, оспівували молитви на честь Святої, запитуючи про зцілення або позбавлення від гріховної одержимості.
