Актуальні новини

МОН оновило зміст шкільних навчальних програм через російську агресію

Міністерство освіти і науки України оновило зміст навчальних програм загальної середньої освіти з «Історії України», «Всесвітньої історії», «Основ здоров’я», «Основ правознавства», «Географії» через повномасштабну збройну агресію Росії проти України. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Міносвіти у вівторок, 16 серпня.

@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1548085 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}

.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1548085{
margin: 0!important;
}
}

У відомстві розповіли, що перегляд та оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти – це відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Росії проти України.

Так, у навчальні програми предметів «Історія України», «Всесвітня історія» для 6 – 11 класів та інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ» (10 клас) внесено зміни з урахуванням нових історіографічних напрацювань. Зазначається, що запропоновані доповнення мають на меті увиразнити наскрізні лінії з минулого, які дають змогу пояснити сучасні події. Наприклад, в оновлених програмах пропонується погляд на СРСР, як на державу імперського типу. Також програми орієнтують на вивчення не тільки інструментів насильства, якого в XX столітті зазнавали українці, а й опору йому.

Частина змін у навчальних програмах спрямована на розширення просторових контекстів української історії, створення додаткових можливостей для аналогій і порівнянь.

Суттєві зміни пропонуються в частині найновішої історії, насамперед — подій, пов’язаних зі збройною агресією Росії проти України. Передбачено повний (окремим навчальним блоком) розгляд російсько-української війни, що розпочалася у 2014 році. Наголошується на геноцидних діях політичного керівництва і російського війська щодо українців, національному опорі проти агресії російської федерації та міжнародній підтримці України. Оновлено перелік термінів/понять, як-от: «присвоєння суверенітету» (у значенні привласнення, захоплення суверенітету УСРР союзним центром), «русскій мір», «рашизм»; замість вислову «політика русифікації» застосовано вислів «політика російщення», який точніше відбиває сутність явища і процесу; уточнено контекст застосування поняття «колабораціонізм».

  У Венеції відкривається кінофестиваль

У змісті навчальної програми предмета «Захист України» посилено військово-патріотичну складову. Програму доповнено інформацією про сучасну російсько-українську війну та Героїв цієї війни, про досвід ведення бойових дій. Також переглянуто та доповнено теми розділів з вогневої підготовки, домедичної допомоги та цивільного захисту.

У програмі «Основи здоров’я» розширено зміст першого розділу «Безпека і здоров’я людини», який вивчається на початку навчального року в кожному класі. Додано питання, що пов’язані з ризиками воєнного часу, зокрема: сигнали оповіщення населення, дії під час повітряної тривоги, обстрілу тощо, надійне і ненадійне укриття, протимінний захист та поводження з вибухонебезпечними і незнайомими предметами, надання домедичної допомоги та психологічної самодопомоги тощо.

Зміст програми з основ правознавства, громадянської освіти розширено вивченням питань, пов’язаних з правами людини, з російсько-українською війною та доповнено інформацією щодо Міжнародного гуманітарного права.

У програмі з географії переглянуто обсяг навчального часу на вивчення країн у світлі сучасної російсько-української війни. Також у зміст теми «Країни Азії» додано інформацію про Республіку Корея, її місце у сучасній політичній карті світу, модель економіки, міжнародні зв’язки України з Республікою Корея.

У програмах предметів «Зарубіжна література», «Література (молдовська та зарубіжна/румунська та зарубіжна/угорська та зарубіжна)» зі змісту вилучено твори російських і білоруських авторів. Натомість додано твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів. Так, у рамках предмета «Зарубіжна література» замість росіян вивчатиме творчість таких письменників, як Жан де Лафонтен, О. Генрі, Анна Гавальда, У. Старк, Джон Бойн, Е. Шмітт, Йозеф Рот, А. Гранах тощо.

Замість творів російських поетів у програму включено шедеври світової лірики: П’єр Ронсар «До того, як любов у світ прийшла…», Р. Бернс «Моя любов…», Й.В. Ґете «До моїх пісень…», Г. Гейне «Коли настав чудовий май…», Адам Міцкевич «Непевність».

  Стало відомо, що Дженніфер Лопес забороняє своїм підлеглим й тим, хто нижчий за статусом

При цьому в курсі «Зарубіжна література» вивчатимуться твори письменників, які писали російською мовою, але чиє життя та творчість були тісно пов’язані з Україною – Микола Гоголь, Володимир Короленко, твір Михайла Булгакова «Собаче серце» (на вибір учнів та вчителів).

У списку творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання та уроків резервного часу) залишено для вибору вчителем твори Ільфа і Петрова «12 стільців» та А. Кузнецова «Бабин Яр», а також визнано доцільним залишити вивчення творів кримськотатарського письменника Т. Халілова.

Серед іншого із переліку рекомендованих для використання в освітньому процесі вилучено програми «Література (російська та зарубіжна)», «Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою» для 5–9 класів, програми з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою/з навчанням російською мовою для 10–11 класів, «Російська мова та література (інтегрований курс) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою» для 10–11 класів.

Також Міністерство затвердило типові освітні та навчальні програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, у яких оновлено зміст у частині питань цивільного захисту, поводження з вибухонебезпечними предметами, у зв’язку з масовим вторгненням збройних сил РФ в Україну.

«До робочої групи, яка працювала над оновленням навчальних програм, увійшли представники провідних закладів вищої освіти, органів державної влади, депутати ВРУ, науковці, директори шкіл, учителі, а також представники громадських та неурядових правозахисних організацій, професійного середовища, засобів масової інформації», – йдеться у повідомленні прес-служби Міносвіти.

Залишити відповідь