Весільний сезон на Нантакеті, мальовничому острові в штаті Массачусетс, у розпалі. Весілля молодої пари з двох зовсім не схожих родин обіцяє стати подією, яка запам’ятається всім: заможні батьки нареченого не пошкодували коштів, щоб організувати розкішну церемонію у своєму маєтку на березі океану. Однак це весілля й справді не забудеться, але через зовсім інші причини: за кілька годин до церемонії у воді поблизу маєтку знаходять тіло старшої дружки, і всі учасники свята – молодята, мати нареченого (знаменита авторка детективних романів), скромні батьки нареченої, красунчик старший дружба та інші близькі родичі й друзі – раптом стають підозрюваними, і, здається, кожному з них є що приховувати.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1593209 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1593209{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Нещодавно роман було екранізовано, головні ролі у серіалі зіграли Ніколь Кідман та Лієв Шрайбер.
***
Кадр з серіалу за романом Елін Гільдербрант
Шеф Шутер Акслі вимагає адвоката, і слушно, але будь-який поліціянт в Америці сказав би: це підозріло. Навіщо адвокат людині, якій нема чого приховувати? Шеф намагається тонко натякнути на це Шутерові, не виказуючи причини: йому треба отримати відповіді, і то швидко. Кейра, помічниця шефа, повідомляє, що перед тим, як здати зміну, сержант Діксон знайшов брата міс Монако – Дуґласа Монако з Ґарден-Сіті (штат Нью-Йорк) – і переговорив з ним. Містер Монако пообіцяв зв’язатися з батьками і, коли настане час, візьме на себе справи, пов’язані з тілом.
– Як він розмовляв? – питає шеф. – Мав якісь питання?
– Був шокований, – відказує Кейра. – Але він востаннє говорив з нею ще на Різдво і сказав, що батьки з нею вже кілька років не розмовляли. Посварилися.
– Він питав, що саме сталося?
– Ні. Тільки подякував, що ми вийшли на зв’язок, і лишив контакт.
– Гаразд, – каже шеф. Його б не порадували засмучені та обурені родичі, які б агресивно вимагали від поліції стараннішої роботи. Але від повної протилежності сумно, хоча так працювати легше. – Можна розкрити пресі ім’я, вік і місто (Нью-Йорк), сказати, що справа розслідується. Більше коментарів не треба.
– І ще одне, – додає Кейра. – Телефонувала Сью Моран з Торговельно-промислової палати. Вона стурбована.
– Чим?
– За її словами, весілля на Нантакеті дають бюджету понад п’ятдесят мільйонів доларів. А вбита дружка – це дуже погано для бізнесу. Вона хоче, щоб ми менше повідомляли про те, що це сталося саме на весіллі.
– Добре, – відказує шеф. – Постараємося. Але нагадай, що острів у нас маленький.
Акслі обирає місцеву адвокатку – Валері Ґлюкштерн. Шеф добре знайомий з Вал, і хоча вона не з його улюблених юристів на острові, але й не найбільш проблемна. Починала як адвокатка у справах довірчої власності й нерухомості, а на кримінальний захист перейшла кілька років тому, коли з’явилося досить багатеньких порушників зі зв’язками, щоб її бізнес тримався. Вал схильна «спускати на гальмах» деякі правила, адже до великої землі, як-не-як, тридцять миль, тож не завжди можна діяти за прийнятим у великих містах протоколом.
Наприклад, замість ділового костюма й туфель на підборах, Вал з’являється у відділку в пляжній хустці поверх купальника, солом’яному капелюшку і капцях.
– Просто з пляжу прийшла, – каже Вал; до її ніг ззаду навіть пристав пісок. – Приїхав брат із чотирма дітьми й вагітною дружиною. Не можу сказати, що виклик мене засмутив, – вона моргає бровою до шефа. – До вас гості приїжджають на кілька днів, Еде?
– Тільки якщо вже ніяк не відкрутитися.
– Мудрий ти чоловік! – каже Вал і роззирається. – А де Грек? Я гадала, що справу розслідує він.
«Ось чому Вал прибігла так швидко, – думає шеф. – Річ не лише в гостях!» На острові кожна жінка задля Грека через вогонь проскочить.
– Допитує свідка в лікарні.
Вал киває:
– Дозволь мені поговорити з клієнтом.
– Він намагався втекти, – каже шеф. – Це негарно, Вал. Дай йому це зрозуміти.
– Дозволь мені поговорити з клієнтом, – повторює Вал.
Поки Вал розмовляє з Шутером, Ед переглядає телефон. Бачить повідомлення від Ніка: «Необхідно знайти весільну гостю Фезерлі Дейл». Шеф пошепки лається. Він тут виловив Шутера Акслі, а тепер ще одна підозрювана? Телефонує в дім Вінбері, розмовляє з Ґрір.
– Ми шукаємо людину на ім’я Фезерлі Дейл, – каже він.
– Так, – відказує Ґрір, ніби зовсім не здивована.
– Ви знаєте, де її знайти?
– Вона зупинилася… – каже Ґрір. – Зараз уточню, в мене записано… – за мить повертається до телефона. – Заїзд «Піщаний долар», Вотер-стріт.
– Дякую, – шеф завершує розмову й відправляє одного з патрульних у «Піщаний долар», щоб той привів на допит цю Фезерлі Дейл.
Нік телефонує дорогою з лікарні:
– Розмовляв з нареченою. Цілий скарб.
– Що вона тобі сказала? – питає шеф.
– Честь дружки не можна назвати незаплямованою. Вона спала з батьком нареченого, Теґом Вінбері.
Шеф заплющує очі. Від голоду в голові макітриться, і він згадує, що Андреа дала йому з собою обід: сендвіч із беконом, салатом, помідором та індичкою, дві стиглі, холодні сливки і термос кокосово-огіркового холодника. Як же він кохає свою дружину. Добалакає з Ніком і підкріпиться.
– Я розмовляв з Ліндою Феретті, медексперткою, – каже шеф. – Жертва була на сьомому тижні вагітності.
Шеф чує, як здивовано сопе Нік, і його відчуття недаремності власних дій посилюється. Ця жінка загинула не випадково. Перед ними справжній кримінал.
– Вона була вагітна від Вінбері, – каже Нік. – Цікаво, хто про це знав. Селеста мені не розповідала. Я… я не думаю, що вона знала. Цікаво, чи знала Ґрір Ґаррісон.
– Я відправив Лукло, щоб привіз із готелю пані Дейл, – каже шеф. – А яким боком тут вона? – Вона вночі сиділа в шатрі з Мерріт, Теґом і Томасом, братом нареченого. Томас пішов спати, тож залишилися Мерріт, Теґ Вінбері й Фезерлі Дейл. В неї, певно, є що нам розповісти.
– Так, нам потрібна ця Дейл. А поки маємо що маємо. І до чого тут Шутер Акслі? Чому він тікав? І чому тільки він одразу викликав адвоката?
– Мабуть, дізнаємося, – каже Нік. – А хто адвокат?
– Валері Ґлюкштерн.
– Мені подобається Вал, – каже Нік. – А я – їй.
– Будемо сподіватися, що це допоможе нашого хлопчика розговорити, – каже шеф. – Коли закінчу з Акслі, порозмовляю з батьком.
– А я – з цією Дейл. Коли вона знайдеться. Ну і якщо тобі треба допомогти розтанцювати Вал Ґлюкштерн, кажи.
– Ну спасибі, прекрасний принце, – відказує шеф.
