У Перу помер Маріо Варґас Льйоса, лауреат Нобелівської премії з літератури 2010 року. Письменнику було 89 років. Про це повідомило видання Le Monde з посиланням на повідомлення сина письменника Альваро. Причину смерті не називають.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1608127 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1608127{
margin: 0!important;
}
.mobile-branding-wrapper {
min-height: 200px
}
}
Книги Варґаса Льйоси стоять в одному ряду з книгами таких знаменитих латиноамериканських письменників, як Борхес і Маркес. У 2010 році письменникові була присуджена Нобелівська премія. Письменник казав, що література «впливає на наше життя». Тому що «вона розсіює хаос, прикрашає потворність, увічнює мить і робить смерть видовищем» (In Praise of Reading and Fiction, Gallimard, 2011).
Маріо Варґас Льйоса є одним із найяскравіших постатей в літературі Латинської Америки. Він народився 28 березня 1939 року в Перу. Спочатку Маріо вступив до військового училища, але згодом кинув його та почав працювати в газеті La Industria. У 1953 році він вступив до університету Сан-Маркос на філологічний факультет. Незабаром Варґасу вдалося отримати стипендію Мадридського університету і вирватися в Європу. Там він захистив дисертацію про Даріо Рубен і в 1960 році переїхав до Парижа. У Парижі Льйоса знайомиться і співпрацює з Хуліо Кортасаром, працює у сфері журналістики, радіо і телебачення, викладає в Англії та Іспанії. Після цього письменник отримує можливість професійно займатися літературою. У 1971 році Льйоса захищав дисертацію по творчості Маркеса, який був опонентом письменника в різних літературних і політичних питаннях. З 1987 року письменник серйозно зайнявся політикою і висував свою кандидатуру на пост президента Перу.
У листопаді 2014 року Маріо Варґас Льйоса відвідав Україну, побувавши у Києві й Дніпрі. Виступаючи перед студентами Національного університету ім. Тараса Шевченка він сказав: «Я дуже хотів відвідати Україну, адже мене також надзвичайно схвилював і надихнув цей рух громадянського суспільства, яке хоче покінчити з авторитарною традицією, рух суспільства, якому набрид постійний російський інтервенціонізм, якому набридла корупція!».
Варгас Льйоса залишив значний спадок, написавши понад 60 творів, включаючи романи, п’єси та есе. Серед його творів:
- «Зелений дім» (La casa verde, 1965)
- «Розмова в соборі» (Conversación en La Catedral, 1969)
- «Панталеон і відвідувачки» (Pantaleón y las visitadoras, 1973, екранізований 1999)
- «Тітка Хулія і писака» (La tía Julia y el escribidor, 1977)
- «Війна кінця світу» (La guerra del fin del mundo, 1981)
- «Похвальне слово мачусі» (Elogio de la madrastra, 1988)
- «Рай на іншому розі вулиці» (El Paraíso en la otra esquina, 2003)
- «Витівки кепського дівчиська» (Travesuras de la niña mala, 2006)
- «Скромний герой» (El Heroe Discreto, 2013)
Протягом останніх кількох років жив у Лімі та практично не з’являвся на публіці.