У православній історії велика кількість особистостей, канонізованих за певні заслуги. На їх честь писали образи та ікони, а в ім’я деяких створювали цілі свята. Макарій Великий, або як його ще називали Макар-весновказівник, не виняток. День пам’яті цього святого, а разом з ним і народне свято день Макарія, відзначається 1 лютого, інформує Ukr.Media.
Святий Макарій: великий цілитель
Макарій був звичайним єгипетським учнем священника. Вів тихе, розмірене життя і за наполяганням батька рано одружився і несподівано овдовів, — так вже склалася доля. Після смерті дружини його життя стало відчуженим — Макарій пішов у пустелю відлюдником, вивчав Писання. Вже будучи в зрілому віці (40 років) був обраний повноправним священником і настоятелем.
Люди приходила до нього з далеких міст, щоб вилікувати хворобу або просто попросити поради. Говорили, він міг воскрешати померлих. Священник був засланий на острів, де основною релігією було язичництво. Макарій вилікував дочку високопоставленого жерця, і населення острова, побачивши диво, звернулося в християнство. Після такого випадку єпископ, який схвалив заслання, дозволив настоятелю повернутися в рідні простори.
Макарій прожив довге і праведне життя і помер у віці 91 року в стінах свого монастиря. За його численні праці пам’ять про святого цілителя на століття залишилася в пам’яті віруючих, як День Макарія.
Традиції
У День Макарія заварювали різнотравний чай, основу для якого брали у бабусь знахарок. Чаювання проводили великою родиною, весело, жваво, в прикуску з варенням, цукром. Піч в будинку розводили по-особливому, — сім’я уважно дивилася за вогнем, золотистий відтінок полум’я говорив про благополуччя і процвітання. У День Макарія ніхто намагався не працювати — вважалося, що потрібно відкинути турботи і ходити по гостям.
Народні прикмети
Макарія Великого інакше називали весновказівник. Тому в День Макарія люди спостерігали за погодою за вікном — яка 1 лютого погода стане, така всю весну і протримається. А ще говорили, що міцний мороз свідчить про майбутнє спекотне літо. Люди вірили, що в ніч з 31 січня на 1 лютого сняться віщі сни. Змови і молитви в цей день набували особливої сили.