Щорічно, в одне і теж число — 1 листопада, православні святкують Іванів день, присвячений перенесенню нетлінних мощей св. Іоанна Рильського, інформує Ukr.Media.
Історія життя святого
Преподобний Іоанн Рильський жив в кінці IX-початку X ст. Він народився в болгарському селі Скріно. Залишившись сиротою, найнявся в пастухи до поміщика. Одного разу трапилася біда: з стада зникла корова з телям. Господар суворо покарав недбайливого пастушка і наказав відшукати пропажу. Ніхто не міг допомогти Іоанну, він міг сподіватися тільки на Бога. Молитва юнака була чиста і гаряча, а сподівання настільки щирим, що він відшукав зниклу худобу, і навіть вистачило сил перенести на собі теля через річку. Причому йшов він так впевнено, як по твердині.
Після цього випадку Іоанн залишив своє ремесло, вибравши служіння Богу. Він пішов у монастир. Спочатку виконував обов’язки послушника, старанно вивчав грамоту і Святе Письмо. Прийнявши постриг, став відлюдником. Його будинком були дупло дерева, лісова хатина з гілок. Після нападу розбійників знайшов печеру, де провів 12 років, молячись і харчуючись рослинами.
Слава про ченця, наділеного даром зцілення, ширилася, і до нього тягнулися люди. Іоанн нікому не відмовляв у допомозі, але його душа шукала усамітнення. Відлюдник пішов у гори. Через 7 років його місце розташування відкрилося, і навколо нього стали поселятися стражденні. Більше монах-відлюдник не ховався, а став опікати поселенців як ігумен. Але останні 5 років життя він все ж провів на самоті і безмовності. Помер старець у 70-річному віці. Через 30 років після своєї кончини Святий з’явився настоятелю Рильського монастиря і велів перенести свої мощі в Средець (сучасна Софія).
У преподобного Іоанна просять захисту від псування, моляться про зцілення, особливо важко хворих дітей: аутистів, німих. І молитви до нього чудодійні.
Традиції і прикмети
1 листопада здавна вважався днем проводів осені і зустрічі зими з морозами. До холоднечі селяни були готові і не боялися її, подейкували: хто не змерзне в листопаді, тому і водохресні морози не страшні.
Господар не запрягав коня — боялися витівок будинкових, що живуть в стайні, які плутали гриву, лякали тварину так, що вона вставала на диби. Кінна поїздка в цей день обіцяла бути важкою. З цим віруванням пов’язана друга назва свята — Конюхів день.
На проводи осені господині різали курей, смажили, парили, варили м’ясо, готували різні страви, пекли пироги (курники). Увечері сусіди і родичі збиралися разом відзначити прихід зими.
У цей день догоджали сорокам, щоб вони не злили домовика. Господарі розсипали зерно, щоб птахи наклювались вдосталь і не турбували домашній дух. Якщо птахи поводилися спокійно, це давало надію, що всю зиму домовик не буде лякати господарів.
На Іванів день віщували погоду:
- Теплий день — чекай весну ранню, теплу і сонячну, мороз зі снігопадом — зимова холоднеча затягнеться надовго.
- Зграя птахів летить низько — буде зима малосніжною, високо — засипле снігом.
- Сніг і зоряне небо до швидких морозів.
- Дощ 1 листопада — сніг випаде через місяць.
Той, хто народиться на Конюхів день, буде балакуном і сперечальником.