10 вересня православна церква вшановує пам’ять чудотворця Сави Крипецького і праведної Анни пророчиці. За лагідність, смирення, відданість аскетичному способу життя велика діва була нагороджена здатністю до передбачення, а псковський відлюдник — даром зцілення молитвами. Всім спраглим прощення у храмі вони говорили про любов Всевишнього, даруючи їм заспокоєння і позбавляючи від бід мирських, інформує Ukr.Media.
Русичі в цей день закінчували період збирання хлібів — все потрібно було встигнути зробити до настання вогкості і холодів. Зібрані пучки колосків (снопи) скачували в великі скирти і укладали на підстилки. Синонімічно з цим в народі християнське свято отримало назву Анна і Сава Скиртники.
Історія житія святих
Віщунка Анна, благочестива діва Єрусалимська, з самого дитинства виховувалася в аскетизмі і строгості, тому життя своє провела в абсолютній стриманості. Вона була дочкою Фануїла з коліна Асірова, родоначальника однієї з дванадцяти династій Ізраїлевих. Досягнувши 84-річчя християнка отримала від Господа на знак любові його можливість бути присутньою у храмі при стрітенні Христа. Батьки Ісуса принесли сина до церкви, щоб віддати жертву Всевишньому, як було обіцяно за юдейськими законами. Пророчиця ні на крок не відходила від них, невпинно молячись за здоров’я дитини. Коли Симеон богоприїмець благословив немовля, Анна стала вторити йому, прославляючи Отця Небесного. Після цього стариця була удостоєна великого дару віщування.
Преподобний Сава прийняв чернечий постриг на грецькому острові Афоні, звідки після прибув до Пскова. Поблизу міста він зробив собі житло, де проживав перший час, а потім перебрався в інше місце, де можна було досягти максимального усамітнення біля річки Толви. Їжею аскета були лише чиста вода і свій хліб; по п’ятницях і середах він зовсім відмовлявся від їжі. Багато нещасть і хвороб зазнав від нечистого духу в відлюдництві, але завжди долав їх словом Божим і молитвою від серця.
Так прожив самітник кілька років, після чого прийшли до нього брати по вірі і упросили побудувати невелику обитель за типом кеновії. Почув їх святий, але відмовився бути ігуменом церкви, щоб не спокушати себе владою. На посаду цю був поставлений інок Кассіан. Сам Сава залишався негласним авторитетом; до нього приходили за допомогою і порадою з усіх куточків Псковської області. Він вчив мирян шанувати чистоту в побуті і в серці, не забуваючи про закони Господні, прищеплював любов до ручної праці і аскетизму. Заможних громадян наставляв старець бути чесними і правдивими, не наживатися на простих бідняках, ухилятися від усяких сварок і помилок.
Одного разу кеновію відвідав сам князь Оболенський з хворою дружиною, і праведник зцілив її, повернувши до здорового життя. Князь, сповнений почуття вдячності, дарував Саві землю для обителі і наказав збудувати міст до неї через болота. Вважається, що навіть після смерті своєї дух праведника захищав обитель і допомагав побратимам у здійсненні задуманого.
Традиції святкування
Основний звичай народного торжества — осінній збір яблук. Господині приступали до роботи з самого ранку, поки роса не зійшла з плодів. Зібрані яблука дбайливо укладали під навіс і чекали, поки вони обсохнуть. Обтирати їх заборонялося, щоб не стерти природний захисний шар. Пізніше з солодких плодів пекли пироги і робили заготовки на зиму — варення, сушені збори для компотів.
На Анну і Саву Скиртників не прийнято лінуватися. Всі трудяться не покладаючи рук — дівчата по дому і в городі, а чоловіки — по господарству. До вечора сім’я збиралася за вечерею, яку накривала головна жінка вдома. Страви на стіл ставилися скромні, зі своїх же продуктів.
