Гоніння за віру мали місце всю історію християнства. Так і аскет Лаврентій все свідоме життя був схильний до нерозуміння і відкидання з боку влади. Все це не заважало простому служителю знайти віру в себе і почати допомагати хворим. Значну частину життя він присвятив сліпій вірі і безоплатній допомозі. День Лаврентія відзначають щорічно 11 лютого, інформує Ukr.Media.
Як затворник Лаврентій святим став
З підліткового віку не особливо товариський юнак вів відчужений спосіб життя інтроверта, переживаючи все в собі. Вже в більш заможному віці чоловік проводив час на самоті з молитвословом. Жити в суспільстві, і при цьому бути відлюдником неможливо, так як в процесі своєї життєдіяльності людям доводиться використовувати вербальний контакт. Не витримавши неможливості самотності, Лаврентій за наполяганням Печорських служителів назавжди залишає батьківщину і перебирається в Дмитрівський монастир. Подібно багатьом мученикам прихильникам аскетизму, Святитель Лаврентій придбав дар лікування і контактного зцілення. Після смерті святителя монастиря, Лаврентій сам стає святителем і повноправним єпископом. Попри те, що друга половина його життя пройшла в Дмитрівському монастирі, отримав прізвисько Печорський.
Традиції і прикмети в свято Святителя Лаврентія
Серед віруючих день Лаврентія користується бісівською славою. У цю ніч відьми прилітають на людський двір з поганими намірами — отруїти урожай, навести на господаря будинку порчу, нашкодити худобі. Відунки робили на занесеній снігом траві “заломи”, хто зірве рослини, буде схильний пристріту нечистої сили і помре. Жителі сіл по чотирьох сторонах світу двору встромляли сухий чортополох, захищаючи себе від нечисті.
Були й інші прикмети. За якістю пічного диму прогнозували погоду на найближчі дні, а по шуму дерев — силу вітру. У Лаврентіїв день заведено молитися за здоров’я близьких. Сни, які прийшли в ніч на православне свято, вважаються віщими.
Подейкували, немовлята, що народилися в день Святителя Лаврентія, тендітні візуально, але міцні духом, — зовсім як єпископ.
