Вважалося, що в цей день по землі бродить нечиста сила, тому в темний час доби без особливої потреби з дому намагалися не виходити.
Свята, пов’язані з буйством нечистої сили, паралельно існують в культурних традиціях багатьох, географічно ніяк не пов’язаних між собою народів. У британському і кельтському фольклорі це “ніч всіх святих”, яка згодом трансформувалася в “Хеллоуїн”, інформує Ukr.Media.
У культурі індіанців інків і майя — це “ніч духів” (суч. мексиканська “ніч мерців”) з її запальними вечірніми караванами і розфарбуванням під скелетів. У давньослов’янській культурі до подібних свят відносився “страшний день”. Його щорічно відзначали 11 січня (стар. стил. 28 грудня).
Також, 11 січня, православна церква відзначає День побиття немовлят, присвячений пам’яті невинно убитих Іродом 14 тисяч дітей.
Історична довідка
За народними повір’ями на цей час припадав пік “вмирання Землі”. Бар’єр з загробним виснажувався, що дозволяло неупокоєним духам прориватися в наш світ і творити різні безчинства.
В цей час дітей суворо заборонялося одних випускати на вулицю далі околиці. Коли починало смеркатися, їх зазвичай збирали в хаті в самому центрі селища. Там люди похилого віку розповідали їм пізнавальні історії про навколишній світ, різні природні явища і ремесла, звички домашніх і диких тварин, професії та інші пізнавальні речі.
Головною умовою подібних розповідей, було не дати дітям міцно заснути до першого сонячного променя наступаючого дня. Інакше вважалося, що дитина могла сильно захворіти або стати одержима нечистим духом.
Для цього назначався спеціальний черговий, який строго стежив, щоб діти не почали засипати і іноді бризкав на них холодною водою.
Приміщення для таких “лекцій”, заздалегідь огороджувати від нечистої сили: по всьому периметру двору такого будинку були розставлені смолоскипи, крім вузької доріжки для входу. Коли остання дитина опинилася у вогняному колі, ставився останній факел, і ланцюг замикалася: тепер ніхто не мав права увійти і вийти до самого ранку.
Зовсім іншою на “страшний день” була “культурна програма” молоді, якій за віком вже була пора формувати пари і створювати сім’ю.
Одягнувши спеціальні обереги, вони проводили ніч в посиденьках і хороводах. Під наглядом дорослих проводилися різні конкурси та гуляння.
У цей час багато молодих пар оголошували про своє бажання зійтися батькам. Для цього молоді люди заздалегідь готували символічні підношення батькам нареченого-нареченої і на людях з поклоном вручали їх після чергового конкурсу.
Якщо подарунок приймався: можна було засилати сватів. У разі відмови батьки повинні були обдарувати сім’ю чоловіка, який просив руки і серця дівчини, цінними подарунками: великими грошовими сумами, домашньою худобою, майстерним одягом, коштовностями та ін.
Під самий ранок глава селища або жрець підпалював величезне димне багаття з тонких свіжозрізаних гілок і підмоченого сушняка.
За час поки вирує полум’я, всі хто брав участь в нічних гуляннях повинні були сховатися по домівках і зустріти новий день, як ніби нічого і не було. Тим самим люди поверталися до звичного життя і обманювали злих духів, поки ті відволікалися на багаття.
Народні прикмети
- Якщо в цей день з ранку дме північний вітер, а на небі немає хмар — скоро почнуться тріскучі морози;
- Побачити в цю пору ворона — до хвороби; ведмедя-шатуна — до невдач у справах і розорення господарства; лисицю — до швидкого поповнення в родині.