13 квітня в церковному календарі позначено як день пам’яті Священномученика Іпатія, єпископа Гангри (Мала Азія, нинішня Туреччина), що жив в I столітті, інформує Ukr.Media.
Житіє святого
Немає даних про життя святого і його становлення як священнослужителя. Відомо лише про його мученицьку кончину. Єпископ брав участь у першому Вселенському соборі, на якому була засуджена аріанська єресь, яка заперечувала єдиносущність Бога-Отця і Бога-Сина. Під’їжджаючи до будинку, він був жорстоко убитий аріанами: його били, тіло кололи списами і піками. Присутня при цьому жінка взяла камінь і вдарила єпископа по голові, від чого бідолаха помер. Вбивця тут же зійшла з розуму.
Нападники сховали тіло вбитого, але його знайшли жителі Гангри і поховали з почестями — єпископа любили і поважали. На могилі відбувалося багато зцілень, в тому числі і позбавлення вбивці єпископа від божевілля. І сьогодні його чудодійні мощі допомагають позбутися від бісів, вилікуватися від різних недуг.
Легенди про святого
Ще за життя єпископ міг творити чудеса. Силою молитви він вигнав з палацу імператора змія, допомагав стражденним.
Іпатія Чудотворця абхазький народ називає своїм святим і часто згадує про нього в переказах. Вони вважають, що древній дворянський рід Званба — нащадки великого єпископа. Приводом для цього став етимологічний казус: в Абхазії є місто зі схожою назвою — Гагра. Його визначною пам’яткою є фортеця Абаата, в якій побудована церква Св. Іпатія.
У Костромі, в 1330 році, татарський мурза Чет спорудив Іпатіївський монастир. Перед цим йому було видіння Богородиці зі св. Іпатієм, що спричинило зцілення. Зараз в обителі знаходиться частинка мощей святого.
Обряди і прикмети
Як до лікаря, до Іпатія Чудотворця звертаються жінки, які не можуть народити дитину, або якщо виникають проблеми з немовлям. Тому святого називають Іпатієм — вирішенням безпліддя.
У цей день відбувався головний обряд — вогнище. Жінка, яка народилася 13 квітня, несла в полі палаюче вугілля, розпалювала багаття, вогонь якого виліковував найважчу хворобу. Потім відбувався головний обряд — над вогнищем проносили хворих. Той же ритуал здійснювали з с/г інвентарем, щоб він не ламався.
Інший важливий обряд — захист від нечистої сили. Селяни, розкладали чортополох, молилися Іпатію, малювали хрести. Заборонялося вимовляти слова “чорт”, “біс”.
Щоб дізнатися, хто народиться, кидали з вулиці у двір чобіт. Якщо халява вказувала на ворота — буде дівчинка, на ганок — хлопчик, чобіт впав на підошву — означало смерть дитини.
В день св. Іпатія спостерігали за погодою, роблячи прогнози на наступний сезон. Тепла, ясна погода обіцяла таке ж літо. Рівний дим з труби, початок сокоруху в березі і клені, зграї перелітних птахів віщували швидке потепління. Але якщо пернаті не цвірінькали, значить ще будуть холоди. Раділи, якщо березовий сік був несмачним — зате буде хороший урожай хліба.
Народжені на Іпатія, отримували дар приборкувати вогонь.
