За церковним календарем 15 грудня відзначається День Аввакума на честь пам’яті пророка Старого Завіту, який написав велику книгу одкровень, інформує Ukr.Media.
Історія пророка
Про життя Аввакума збереглося мало інформації. Достеменно відомо, що життя його протікало в сьомому столітті. Став відомий Аввакум завдяки пророчій діяльності та неповторній чесній книзі одкровень.
Аввакума прийнято вважати восьмим малим пророком. Серед його відомих передбачень було падіння і руйнування храму в Єрусалимі, полон вавилонцями. До початку відкритої війни з Вавилоном він покинув Єрусалим і відправився в Аравію, щоб допомогти місцевим служителям віри.
Не вдалося уникнути і чудотворних явищ. Одного разу, коли він з їжею прямував до побратимів, ангел переніс його до темниці Данила у Вавилоні, де він — теж пророк — голодував в ув’язненні. Авакум нагодував Данила, після чого був повернутий ангелом в Аравію. По закінченню війни він повернувся в Єрусалим, де проживав до самої смерті.
За життя ним була написана книга одкровень в трьох частинах. У першій описуються причини мук і утиски християн від імені Господа, в другій увага читача направляється на п’ять проклять, до яких схильні халдеї завдяки своїм проступкам. Третя глава присвячується великому страшному суду над усіма людьми.
Традиції, прикмети, обряди
У День пророка Аввакума люди молилися про спокій сну, позбавлення від безсонних ночей і вигнанні нечестивої сили з будинків, яку ще називають нічницями.
Накопичилося за всі роки чимало цікавих обрядів. Одним з найвідоміших є по заспокоєнню дитини: в ті часи вірили, що погана поведінка (постійний плач, крик, істерики) пов’язана з представниками нечистої сили, що вселилася в неї. Для їх вигнання ближче до ночі немовля відносили в курник і тричі зраджували омиванню святою водою. Обряд повинен був проводитися знахаркою з обов’язковою вимовою спеціальної змови, виключаючи сторонніх осіб, в тому числі і батьків малюка. По його закінченню знахарка спльовувала тричі на землю і переодягала дитя в новий одяг.
Цікавою традицією було катання на санях (найчастіше їх замінювали навіть коритом або скріпленими льодом дошками) в день восьмого пророка: цьому заняттю охоче віддавалися не тільки діти, а й дорослі. Дівчата повинні були запрошувати юнаків, які їм подобаються, на катання, і про тих, хто з ким сидів в одних санях, після говорили про швидке спільне одруження.
Але, тим не менш, цей день був робочим, і не варто було ухилятися від своїх прямих обов’язків: чоловіки займалися будівництвом, облаштуванням, здобиччю; жінки — домашнім господарством і вихованням дітей; дівчата — допомогою матерям по дому, вишивкою та іншими видами рукоділля. Всі працювали, не покладаючи рук, щоб вшанувати пам’ять святого пророка Аввакума і його діяння.
По 15 грудню люди судили про подальшу погоду (вгадували хуртовини, морози, теплі дні) і гарний врожай в майбутній осінній сінокіс.
