17 липня – Андрій Налива: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні не можна брати і позичати — до труднощів у грошовому плані.

17 липня народ відзначає християнське свято Андрій Налива, на честь святих, чия пам’ять вшановується в цей день, інформує Ukr.Media.

Історія свята

У XIV-XV століттях жив Андрій Рубльов, видатний іконописець. Про його життя відомо дуже мало. Він був сином ремісника. Усвідомлено став членом чернечої братії при Троїце-Сергієвому монастирі. Займався розписом знаменитих соборів, писав ікони, що мали чудотворну силу. Найзнаменитіша з них — “Живоначальна Трійця”. За це православна церква канонізувала іконописця.

Крім преподобного Андрія Рубльова, православні вшановують пам’ять ще одного святого Андрія — святителя і архієпископа Критського, померлого 4 липня 740 р. Якщо один прославився написанням ікон, то другий — твором церковних співів.

Третій святий, кому в цей день віддається данина пам’яті — великий російський князь Андрій Боголюбський. Походив зі знатного роду Володимира Мономаха, його батько — Юрій Долгорукий. Жив в XII столітті, був істинним християнином, який побудував багато храмів і церков.

До 17 липня наливалося колосся озимих культур, тому в народі свято прозвали Наливою. Інша його назва — Марфа, на честь матері преподобного Симеона Стовпника. Благочестива жінка отримала милість Господню не тільки за сина, а й за своє праведне життя, віру в Христа.

Традиції

Головним атрибутом свята був овес. Для селян це незамінна культура, завдяки її цілющим властивостям. Кисіль з вівса вживали щодня, за ранковою трапезою, ще теплим. Ним лікували шлункові хвороби, анемію, діабет.

На Наливу обов’язково варили вівсяну кашу, щедро присмачували її маслом, смальцем зі шкварками, смаженою цибулею. Не забували про булочки, коржики, хліб з вівсяної муки. Перш, ніж сісти за стіл, господарі пригощали вівсом коней. Запарювали лушпиння, давали тваринам подихати парою, щоб не хворіли весь рік.

Якщо двома днями раніше, на Берегиню, косу в руки не брали, то на Наливу ниву не залишали: прибирали озимі, заготовляли сіно. А ось нових справ не починали — день вважався небезпечним. З цієї причини борг не віддавали і не позичали нікому, в дорогу до обіду не відправлялися.

День вважався вдалим для змов і чаклунства. Проводили різні обряди: закликали дощ, ставили для будинку захист від злих духів. Дівчата ворожили на нареченого. Щоб приворожити хлопця і швидше одружитися, потрібно було з’їсти кисіль, облизати миску і вимовити замовні слова.

Прикмети

  • На Андрія і на Калинника (11 серпня) погода однакова.
  • Купчасті хмари — до погожих днів.
  • Багато ос — буде люта зима.
  • Листя на деревах жовтіє перед ранньою зимою.
  • Від “Андріївського” дощу кури і стрижі ховаються, значить негода триватиме ще довго
  • Якщо в веселці зелена смуга широка, дощ посилиться.
  • Добре вродить овес, якщо на нього витягнеться наполовину. А якщо пішов в зростання погано, то урожай буде поганим.
  • Багатий урожай лісових ягід — буде сувора зима.
  • Народженим на Андрія завжди супроводжує удача.