Преподобний Сава Єрусалимський з раннього дитинства вирішив присвятити своє життя на благо служінню Господу. Відрікшись від можливих благ і прийнявши аскетичний образ релігійного життя він посвятив у віру сотні людей і ще більшим допоміг молитвами і діяннями, за що був зарахований церквою до лику святих і шанується 18 грудня, інформує Ukr.Media.
Історія життя святого і появи свята
Сава народився в середині 1 століття в невеликому місті Муталаска на півдні Каппадокії (зараз — територія Туреччини) в простій релігійній родині Софії та Іоанна. У п’ятирічному віці хлопчик залишається без присутності батьків, які у справах служби вирушили в Олександрію, і передається на виховання рідному дядьку. Вже будучи в шкільному віці (7-8 років зроду) Сава, отримавши наполягання з боку опікуна, направляється в Флавіанський монастир і приймає новий для себе статус послушника. Там він здобуває освіту, багато читає, молиться і пізнає Писання. По поверненню батьків хлопчик відмовляється прийняти вмовляння про одруження і покинути храм, побачивши в цьому справу свого життя. У 17-річному віці він приймає постриг і стає ченцем монастиря, де проводить 10 років свого життя. Джерела описують, що вже в цьому віці юний чернець відкриває в собі дар зцілення хворих і немічних.
У певний період життя Сава познайомився з ієромонахом Євфимієм, який зробив на нього великий релігійний вплив. За наполяганням чоловіка він перейшов в строгий храм Муккелік, де його настоятелем був отець Феоктист. Провівши ще 17 років у служінні Господу Сава застає смерть авви, яка валить його в шоковий стан і провокує абсолютне самітництво в пустелі. Скоро до нього стали стікатися послідовники з різних периферій, які чули про праведні діяння чоловіка. Разом вони будують печерний чоловічий монастир, що пізніше став прабатьком лаври імені самого Сави священного. В цілому ченцем і його сподвижниками було відбудовано 7 монастирів-кіновій, де віруючі жили за принципом комуни.
Ще за життя за заслуги Сава був поставлений на пост доглядача палестинських лавр і келій. На цій же посаді ним був розроблений статут для служителів монастирів, який шанувала вся Палестина.
Преподобний помер у віці 93 років власною не мученицькою смертю. Майже через століття його мощі як явище божественного дива були перевезені до Венеції, а потім в 1965 році транспортовані назад на історичну батьківщину, в Ізраїль.
18 грудня за новим стилем православна церква відзначає Савин день, як дату вшанування пам’яті і житія преподобного Сави Освяченого.
Як дата відзначалася на Русі
Основним повір’ям для цього періоду часу є сувора заборона на сварки і лайливі слова. Віруючі люди стверджують, що це принесе в будинок біди, безгрошів’я і хвороби всім членам сім’ї. На Савин день слід багато молитися, відклавши всі справи на майбутній день. Вважалося, що в молитві людина пізнає справжню віру і впускає в себе Бога.
