День Євфимія — християнське свято, присвячене пам’яті Євфимія Великого, відзначається 2 лютого щорічно, інформує Ukr.Media.
Народні мудреці стежили за погодою і поведінкою домашніх тварин. Згідно з прикметами можна було точно визначити в яких погодних умовах зустрінуть люди Великий піст після масляної з її гучними народними гуляннями перед тишею релігійної православної традиції з її пуританськими звичаями.
Історія свята
У церковній традиції цей день присвячений пам’яті преподобного Євфимія Великого, що з’явився на світ Божий в кінці 4-го століття нашої ери на території сучасної Вірменії. Святий був пізньою дитиною. Молячись про його народження батьки майбутнього святого обіцяли присвятити його виховання цілком Богу. Обіцянка була виконана. Євфимій отримав прекрасну церковну освіту в міському монастирі. Навчений грамоті та християнському вченню.
Коли юнакові стукнуло майже 30 років, він покинув рідну обитель і оселився на території Палестини. Для своїх духовних таїнств він вибрав печеру, розташовану поруч з Фаранською Лаврою. Ченці з Лаври побачили в цій людині того, хто зможе продемонструвати їм приклад скромності і утримання від земних пристрастей і спокус.
В результаті з’явилося нове чернече зборище, в якому були встановлені найсуворіші правила поведінки і відносини між послушниками. Намагаючись у всьому бути прикладом для ченців, Євфимій вживав їжу тільки по вихідних днях, ніколи не спав в горизонтальному положенні тіла. Не давав своєму тілу комфорту, тим самим виховуючи власну душу для вічного життя.
Незабаром про Євфимія як про Чудотворця заговорило багато людей. До монастиря став стікатися потік стражденних, хворих, сірих і убогих, в надії, що Господь по молитві святого вилікує їх душевні і фізичні рани.
Євфимій Великий не бажав людських почестей, популярності і слави. Намагався жити для власного душевного розвитку, але нікому не відмовляв у допомозі або проханні. Втомившись від зайвої уваги, він вирішив покинути власний монастир і віддалиться в гори, розташовані на березі Мертвого моря, де оселився в одній з печер. Але люди дізналися, де живе святий і не залишили його в спокої.
Євфимій Великий прожив 97 років на грішній землі, творячи чудеса, даруючи людям спокій і зцілення. Православна церква вшановує пам’ять старця 2 лютого.
Традиції та обряди
У церковнослов’янській культурі цей день присвячувався проведенню весільних церемоній і гулянь. Це пов’язано з наближенням початку Великого посту, коли широкі гуляння були заборонені церковними традиціями.
Серед важливих традицій — обов’язкова увага до поведінки домашніх тварин, які краще за людей відчувають наближення змін у погоді. Якщо кури хвостами перед господарем закрутять, а коти і кішки підлогу шкребуть — «чекай на масляний тиждень хуртовин та морозів».
Клімат влаштований таким чином, що саме з перших чисел лютого настає найхолодніша і сніжна пора зимового сезону. І для народних мудреців важлива була погода саме на тиждень масляної, бо це остання можливість розгулятися перед постовими обмеженнями.
Вважалося, що якщо з’явитися на світ в день Євфима, то довго не протягнеш і до сивини не доживеш. Була така традиція, якщо вже народилася людина 2-ого лютого, то повитуха, яка приймала пологи, ховала пуповину дитини в дуплі дерева, вимовляючи відповідну змову. Вважалося, що така процедура забезпечить людині довге за часом життя.
Прикмети
- Якщо опівдні яскраво світило сонце на безхмарному небі — літо буде дощовим і прохолодним. Сильний вітер передбачав вогкість протягом усього року.
- Втратити рукавицю означало відчути бідність. Не можна було підбирати дрібниці — три роки бідності забезпечені. Рана на руці тягла хворобу ближнього.
- Заборонялися пісні після настання темряви — це тягло горе і сльози.
- Важливо було запам’ятовувати сни на 2-е лютого. Вони вважаються віщими. Їх значення можна було дізнатися у багатьох тлумачів. Якщо померли уві сні — проживете довго. Тварина наснилася — пристрасть велика пробудиться в душі нині сплячого. Взуття приміряєте — нудьгу пізнаєте.