Згідно з народним месяцесловом, який збігається і з церковними святцями, 20 квітня — особлива дата: східні слов’яни здавна відзначали Акулінін день. За Юліанським календарем святкування відбувалося 7 квітня. В цей час православний світ шанує пам’ять мучениці Акіліни молодшої (Синопської). Християни згадують житіє святої і її нелегкий подвижницький шлях, інформує Ukr.Media.
Історична довідка
Як свідчить придання, ім’я Акіліни (на Русі його прийнято було вимовляти як «Акуліна») нерозривно пов’язане зі священномучеником і чудотворцем Руфіном, який служив дияконом і самовіддано проповідував вчення про Царство Боже. За наказом римського імператора Максиміана, який прославився жорстокими і кровопролитними гоніннями християн, Руфін був поміщений під варту і заточений в темницю. Акіліна допомагала заарештованому диякону, приносила йому їжу, підтримувала і дбала про свого вчителя, за що також була кинута за грати. Перебуваючи у в’язниці, чудотворець і його вірна послідовниця не падали духом, а лише ще більше зміцнилися у своїй вірі у Спасителя. Чудодійним способом їм вдалося звернути в християнство близько 200 римських воїнів. Дізнавшись про це, імператор прийшов в лють, він наказав обезголовити проповідників і новонавернених християн. Так Акіліна, Руфін і десятки їх прихильників з гідністю і хоробрістю прийняли мученицьку смерть, не відмовившись від вчення Христа. Православна церква звела їх в лик святих. Події відбувалися приблизно в 310 році, в місті Синопі Понтійському, на південному березі Чорного моря.
Народні традиції та обряди
У культурі східних слов’ян православні традиції дивним чином поєднувалися з окультизмом, містицизмом і віруванням в потойбічні, надприродні сили. Існувало повір’я, що в Акулінін день біля водойм можна зустріти русалок. Люди вірили, що з настанням тепла, ці міфічні істоти піднімаються на поверхню води з глибини річок і озер. Багато жінок здійснювали спеціальні обряди, щоб догодити духам стихії води: вони приносили до берегів підношення у вигляді красивого одягу або клаптів тканин. За старовинним переказом такий ритуал допомагав уберегти сім’ю від негараздів і напастей. Вирушаючи до водойми, брали з собою полин або часник, запах яких відлякував всяку нечисть.
Прикмети, пов’язані з явищами погоди
Відзначаючи свята, складалася традиція звертати увагу на зміни в світі рослин і тварин. Так формувалися народні прикмети, розповіді про які передавалися кожному новому поколінню.
- Якщо 20 квітня виявлявся дощовим днем, то очікували багатий урожай ягід.
- Ранкові заморозки і ясне небо говорили про те, що вродить гречка і зернові культури.
- Велика кількість зірок на небі віщувала велику кількість грибів в лісі.