22 квітня — Вадим Ключник: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні не можна веселитися та вживати алкоголь, бо цей день — найскорботніший у році.

Всенародне свято Вадим Ключник прийнято відзначати в квітні, 22 числа. Православною церквою в цю дату шанується пам’ять архімандрита Преподобномученика Вадима Перського, інформує Ukr.Media.

Поняття “Ключник” з’явилося в народному побуті в зв’язку з великою кількістю різних водних ключів і струмочків, які починали пробиватися з землі в цей час.

Історична довідка

Майбутній архімандрит Вадим народився в 4 ст. в перському місті Віфпалати в достатньо багатій і знатній родині. Завдяки сімейному достатку юнак ще в ранній молодості почав отримувати прекрасну світську освіту, звідки і прийшов до християнського вчення. Подвиг Христа настільки вразив його душу, що Вадим роздав більшу частину свого багатства жебракам, а на решту коштів спорудив скромну пустельну обитель, скит, в якому влаштувався сам. Незабаром дізнавшись про це, до обителі прийшли 7 молодих ченців, ставши його першими учнями.

У 376 році, за вказівкою місцевого перського шаха Сапора, в країні почалися масові християнські гоніння, і Вадим з учнями були схоплені одними з перших. Протягом 100 днів їх всіляко катували в спробі вибити зречення від християнської віри, але не змогли отримати бажаного.

У підземеллі куди кинули християн, містився якийсь в’язень на ім’я Нірсан, який не витримав тортур і погодився зректися від Христа. На доказ його слів, наглядачі зажадали від Нірсана вбити преподобного Вадима. Той не відразу зважився на таке звірство, але все ж відрубав Вадиму голову мечем, яким усвідомивши скоєне заколовся сам.

Традиції та обряди

На Вадима Ключника прийнято відвідувати джерела, які за повір’ями в цей день мають особливу цілющу силу і здатні відігнати нечисть від людини. Люди пили і обмивалися на місці, а також набирали воду у великі бадді, щоб потім використовувати її в лазні.

  Переможець «Євробачення» Måneskin скасував свій концерт у Києві

З давніх-давен практикувалося спеціальне ворожіння «на судженого(у) по джерелу». Для цього необхідно було вночі піти до довколишнього джерела та ні з ким не заговорити в дорозі, помолитися біля води і кинути туди жменю солі, змішаної з землею з-під будинку об’єкта ворожіння, примовляючи ім’я потенційного обранця(ці).

Якщо муть від землі швидко вляжеться, і вода після цього знову стане прозорою і чистою, то змова збудеться, якщо ж ні, почне вирувати і булькати, то варто спробувати в наступному році.

До 22 квітня, зазвичай луки вже досить заростали травою, тому господарі вже починали відпускати на випас худобу.

Землероби в цей день вперше перевіряли поля на готовність до чергового посіву. Для цього брався великий ком ґрунту і кидався об землю. Якщо він відразу розсипався, то можна було починати посівні роботи, якщо зберігав форму — то потрібно було ще почекати.

Народні прикмети

  • Якщо на “ключника” пішов дощ — чекайте відмінного врожаю;
  • Кульбаба розкрилася — значить остаточно прийшла весна;
  • Корови вранці голосно мукають і просяться із загону — весна буде теплою і сонячною.