Всенародне свято “Микола Весняний” щорічно відзначається 22 травня. У нашій країні, історично Святитель Миколай є одним з найпопулярніших і шанованих християнських святих. У православному календарі подія присвячена “перенесенню мощей святителя і чудотворця Миколая” з Лікійських Мир в місто Бар (суч. італійське Барі). “Теплим” і “Весняним” день прозвали в відображення до свята “Микола Зимовий” (холодний), що випадає на 19 грудня, інформує Ukr.Media.
Історична довідка
За життя він був найбільшим Божим угодником. Чудотворцем, який звернув через хрещення в християнство десятки тисяч людей. Його ім’я шановане практично у всіх християнських куточках світу. Святість Хрестителя Миколая (Миколи-Угодника) визнають навіть Іновірці.
На його честь названі сотні християнських храмів і парафій по всій планеті. У нашій країні складно знайти місто без церкви, присвяченої цьому великому святому.
Святий Миколай мирно помер в 4 ст. До останніх років 8 ст. його мощі зберігалися в Лікійському кафедральному соборі (Лікія — провінція в Греції зі столицею в м. Мир. На той момент Візантія). Однак із занепадом влади Константинополя, турки-магометяни, які прийшли, почали здійснювати постійні набіги на місцевість де знаходився храм, тому в кінцевому підсумку мощі було вирішено перенести з Лікії в італійське місто Барі.
У 1087 році для цього прибуло спеціальне судно з екіпажем з ченців в миру колишніми моряками. І 8 травня того року, вони благополучно доставили святиню на місце її нинішнього зберігання в Барійському храмі святого Стефана.
Традиції та обряди
На “Миколу Весняного” починали випас коней та інших травоїдних тварин на луках. До цього часу трава була вже досить високою і соковитою, тож коні пустували на пасовищах цілодобово. У стародавні часи з цього приводу влаштовували веселі святкування.
У пастухи і для охорони коней вибирали неодружених хлопців. В дорогу їм давали спеціальне частування — пиріжки з начинкою з каші. Юнаки запалювали величезні кострища і до ранку не змикали очей. Після розпалювання багать, до юнаків приходили дівиці. Стартували найвеселіші в році молодіжні гульбища: танцями, жартівливими пісеньками і різними конкурсами.
Вважалося, що саме в цей момент у молоді починалося справжнє доросле життя. З цієї причини, в ніч з 22 на 23 травня їх особливо не турбували і контролювали.
Вранці “дорослі люди” вмивалися росою і спільно гнали стада назад до селища.
Крім цього, 22 травня було заведено орати невелику ділянку землі, примовляючи при цьому різні змови і наговори. Землю необхідно було обов’язково рясно посипати сумішшю піску і з золою. Вважалося, що така процедура зробить землю більш родючою, а урожай рясним (і це допомагало, з огляду на те, що подібна суміш є непоганим добривом).
Прикмети
- На полі розцвіли квіти — час засівати гречку;
- Якщо до цього моменту картопля ще не посаджена — взагалі садити не варто, бо до холодів вона не встигне дозріти;
- Жаби на болотах голосно квакають — чекайте багатий урожай вівса;
- Горобці та голуби проходу не дають — майбутня зима буде довгою і морозною;
- У ніч на 23 травня на небі зірок не видно -скоро зарядять тривалі дощі, а літо буде коротким і холодним.
