Сучасна православна церква шанує Успіння Пресвятої Богородиці як одне з великих дванадесятих свят. Святу передує тривалий двотижневий піст з 14 по 27 серпня, який вважають одним з найсуворіших стримань. Відзначають вознесіння Діви Марії 28 серпня, а потім ще 8 діб проводять свято — свого роду богослужбове згадування минулої дати. У релігійних писаннях повідомляється, що в цей день апостоли зібралися воєдино, щоб провести поховання Богоматері, яка страждає за загибель Ісуса, інформує Ukr.Media.
Історія житія і загибелі святої
Після звершення порятунку Всевишнім роду людського і фактичного вознесіння на небеса, велика діва Мадонна жила під опікою Іоанна, одного з великих апостолів. Сам Христос на смертному одрі вимовив слова на адресу Іоанна про те, що з цього моменту Марія — мати його, а він її син, і тому повинен зблизитися з нею, взяти Богородицю в учні.
Коли цар Ірод відновив криваві гоніння на християн, жінці довелося переселитися в Ефес поблизу Єрусалиму. Там вона невпинно відвідувала Голгофу, кланялася труні месії. Пресвята молилася Отцю Небесному, просячи швидше забрати її душу до себе, залишивши на землі тіло. В один із днів таких молебень до неї з’явився архангел Гавриїл, який приніс звістку — через три доби життя праведниці обірветься. Архістратиг заспокоїв змучену горем, дав гілочку райського древа (в окремих джерелах повідомляється, що це була гілка фінікової пальми), яку необхідно було нести перед її труною.
Отриману несподівану новину жінка передала старійшині, Йосипу Аримафейському. Вона волала Господа, щоб побачити перед кончиною великих апостолів. Всевишній виконав останнє бажання, з усіх кінців земель юдейських зібралися апостоли, вставши перед ліжком Марії. Раптово приміщення осяяло м’яке світло, за яким меркли навіть світильники і лампади. Атмосферу наповнила божественна благодать, незабаром Мадонна мирно померла.
Труну з тілом поховали в печері, де вже покоїлися її батьки, Анна і Іоаким, і чоловік Йосип. Після поховання вхід в покої завалили каменем і апостоли віддалилися. У ритуальному процесі не брав участь лише Фома Близнюк, який запізнився з особистих причин. Йому було дозволено відчинити вхід в гробницю, щоб поклонитися святим мощам. Коли праведник увійшов до печери, то побачив, що тут немає тіла похованої. Так велика діва була піднесена на небеса на третій день після загибелі чистою душею і земним тілом.
Традиції святкування
Для звичайних селян торжество було значущим. Воно символізувало завершення літнього сезону жнив. З такої нагоди на Успіння Пресвятої Богородиці влаштовували справжній бенкет. У великому дворі ставили столи і збирала страви — кожен приносив що міг. Всі частування і напої заздалегідь освячували в сільській церкві. Туди ж носили насіння, колоски, перев’язуючи їх строкатою стрічкою і просячи благословення. Святкували зазвичай до вечора, оскільки першу половину дня працювали в полі. Перший, хто закінчить, поспішає допомогти іншим. Особливу увагу приділяли нужденним — вдовам, сиротам, самотнім людям похилого віку. Напередодні свята працювати не заборонялося, тому господині займалися в основному заготівлею солінь і варення на зиму.
Були на Успіння і свої заборони. Вважалося, що категорично не можна було вживати нецензурну лайку, грубити і просто бути в поганому настрої, щоб не впустити бісів. Заборонялося ходити босими ногами, встромляти кілки в сиру землю. На додаток до цього слід уважно вибирати взуття — одягнеш мале або рване, весь рік прийдешній будеш відчувати неприємний дискомфорт.