Саме в цей день люди чекали заморозків і похолодання.
Іларіонів день присвячений до пам’яті трьох православних святих: Іларіона Великого, що жив в Палестині, Іларіона Гдовського або Псковоезерського і схимника Печерського. У цей день очікували першу порошу. Традиційно намагалися не планувати поїздки і переходи через погані дороги, розмиті першим снігом. Але значення цьому надавали тільки з практичних міркувань. Подію відзначають 3 листопада, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Житіє Іларіона Великого проходило в Палестині. З християнами преподобний познайомився в Олександрії, куди був направлений вивчати науки. Там він прийняв таїнство Святого Хрещення. До Іларіона дійшли чутки про Антонія Великого і той попрямував до нього вчитися подвижництва. Через деякий час праведник повернувся на рідну землю, де застав смерть батьків. Преподобний роздарував все, що у нього було, і став жити в пустелі. Він старанно працював, позбавляючи себе від брудних думок.
Духовна боротьба була важкою, але Іларіон працював старанно. Часом йому ввижалися звірі, крики жінок, дитячий плач, але Іларіон розумів, що це підступи нечистої сили і позбавляв себе від них за допомогою молитви. Незабаром він міг виганяти бісів з інших людей, які приходили до нього, щоб зцілитися і отримати настанови. Грошей праведник не брав і говорив, що благодать Господа не купиш.
Духовним наставником Іларіона Псковоезерського був Єфросин Псковський. У 15-16 ст. на Псковській землі люди йшли в тихі місця, де молилися і споруджували скити. Таким пустинножителем був і Іларіон. Жив він у дрімучому бору поруч з Чудським озером. Недалеко розташовувався Левонський орден, члени якого постійно нападали на скити. Праведнику не завадило це жити благочестивим життям і стати засновником Озерського Покровського монастиря. Святий відомий своїм подвигом стовпництва. Він молився в дуплі дерева сосни. Збереглися перекази про його прозорливість, нібито він заздалегідь знав, хто і з чим до нього прийшов. Праведник відійшов до Господа в березні 1476 року. Його поховали на території храму Покрови Пресвятої Богородиці.
Преподобний Іларіон схимник Печерський був учнем праведного Феодосія. Він багато працював в молитві і стриманості, наслідуючи свого духовного наставника. Праведник займався переписом книг.
Традиції та обряди
На цю дату чекали першу порошу, яка замітала дороги, розмивала на них бруд. Таке явище ставало приводом для відкладання поїздок і переходів. Але люди на це не скаржилися, бо вважали, що на бруд скаржитися, по білому світу не ходити. Дорога вважалася місцем, де мешкала нечиста сила. Причиною тому були поховання на ній дітей, яких не встигли хрестити, людей, які наклали на себе руки і тих, кого на кладовищі ховати не належало. На перехрестях доріг часто наводили порчу і ворожили.
Щоб позбавити людей від впливу нечистої сили, ставили на цих місцях хрести. Хрест був і символом пам’яті про похованих на перехресті людей. Для душ померлих розсипали зерно, щоб вони у вигляді птахів могли насититися і не докучати людям.
Прикмети
- Листя, яке повністю не опало з дерев, свідчило про холодну зиму.
- Велика кількість снігу говорила про те, що холод добігає кінця.
- Якщо ведмеді будують барлоги на височинах, можливі паводки у весняний період.
- Сніг, який не розтанув на листках і деревах говорив про те, що він буде триматися і не розтане.
- Вітер з південно-східного боку віщував опади і потепління.
- Дим, який піднімається прямо, свідчив про налагодження погоди.
- Наявність ясної погоди в цей день і чистого неба віщувало падіння температури.
- Випадання снігу на замерзлу землю говорило про те, що урожай в майбутньому році буде багатий.
- Збиратися в дорогу в цей день було поганим знаменням.