4 червня – Василісків день, Василіск: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні вільним дівчатам та незаміжнім жінкам не можна плакати, інакше весь рік пройде у сльозах та смутку.

За традицією, практично кожен день православного календаря присвячений певному святому. Так на 4 червня випадає щорічний пам’ятний день святого Мученика Василіска Команського. У народі дату називають просто День Василіска, інформує Ukr.Media.

Історична довідка

Святий народився в християнській селянській родині в 3 ст. н. е. на території римської провінції Каппадокія (суч. Туреччина) в селищі Амасьє. Це був смутний час, коли на християн часто організовувалися облави і справжні гоніння. Коли хлопчик подорослішав, його сім’я в пошуках кращого життя переїхала у велике місто Комани, правитель якого виявився затятим противником християн.

Незабаром за носіння натільного хреста Василіск був заарештований і кинутий в місцеву в’язницю. Де йому з’явився ангел Господній і наказав триматися віри, незважаючи на майбутні муки. Під час ув’язнення, він упросив стражників відпустити його на час — попрощатися з сім’єю. Про це стало відомо правителю міста і той наказав негайно повернути ув’язненого назад.

Спішно організована гонитва застала юнака вдома з родиною. Він якраз просив родичів відчайдушно молитися і не втрачати віру. Солдати взули мученика в металеві ковані чоботи з шипами всередину, в яких мученик і відправився назад в камеру. В дорозі стояла сильна спека і конвой вирішив організувати привал, прикувавши святого до висохлого дерева. Коли мученик остаточно знеміг від спраги, по його молитві стався невеликий землетрус і біля коріння дерева відкрилося джерело, з якого він і втамував спрагу.

Стражники, що побачили диво спішно розбіглися, так і залишивши конвойованого прикутим до дерева. Але юнак пам’ятав, що ангел Господній віщував йому мученицьку кончину, через яку він і знайде Царство Небесне. Тому святою молитвою зняв з себе кайдани і тримаючи їх в руках, відправився на суд міського управителя.

  Шевченко-самурай

Там його намагалися примусити віддати приношення язичницьким ідолам, але ті лише розсипалися, при наближенні святого. Тоді йому просто мечем усікли голову і разом з тілом скинули в річку.

В ту ж ніч, місцеві християни виловили останки і в таємниці поховали мученика.

Традиції та обряди

У цей день не можна було працювати на землі, так як вважалося, що інакше виростуть тільки бур’яни. Зазвичай 4 червня проводили в поточних домашніх клопотах.

Існувало повір’я, що в цю пору в самій глухомані боліт з’являється міфічний звір — Василіск. Його описують як велику (приблизно з бика) істоту з жаб’ячим тулубом, півнячою головою і роздвоєним зміїним хвостом. Від прямого погляду на нього все живе в’яне і гине, а якщо подивитися чудовиську прямо в очі — то обернешся в кам’яний стовп.

Щоб відвадити звіра від селища, люди в ніч на 4 червня збирали всі яйця в курнику і довго варили їх, примовляючи захисні молитви і наговори.

Серед дівчат і було прийнято гадати на судженого на березових гілочках. Для цього сплетені вінки кидалися в річку. Якщо вінок відразу тонув, то скоро дівчині належало заміжжя. Чим довше гілочки трималися на воді, тим більше дівчині належало чекати коханого.

Народні прикмети

  • Вітер з півночі дме — чекайте дощу;
  • Соловей з ранку голосно співає — до удачі;
  • Вода вранці в річці каламутна — весь місяць буде холодним і дощовим.