Лев Катанський випадає на 5 березня, а до цього 21 лютого всі християни, а також православна церква святкували цю подію. Завдяки власній побожності цього святого і його старанності він зробив багато корисного для людей, інформує Ukr.Media.

До того ж його шанують не лише в Катанії, а й у всій Сицилії. Причому в даному місті в самому його центрі, на площі Святого Духа стоїть православний храм, який носить ім’я цього святого. Крім того, він вважається покровителем міста Рометта. І щорічно 20 лютого в ньому проводять хресні ходи по всіх вулицях. А на початку травня, в першу неділю здійснюється паломництво до печери, в якій трудився святитель Лев. На цьому місці ченцями ще в 13 столітті збудований храм, що носить його ім’я. А вже в 1530 році тут був відкритий чоловічий монастир.

Щорічно 5 березня всі селяни, особливо діти і молодь починали кататися на санках, намагаючись якнайдалі від усіх проїхати. Тому що були впевнені у тому, що якщо всіх переженеш, тоді життєвий успіх буде забезпечений.

Історія свята

Лев Катанський жив у 8 столітті в Катанії, що на Сицилії, де здобув популярність завдяки своїй добросердечності, зміцненню християнської віри, а також співчуттям стосовно бідняків і жебраків. Тому що був завжди готовий допомогти всім без винятку і в будь-яку хвилину. За це Бог подарував йому такі могутні дари, як цілительство і чудотворення.

У цьому ж місті проживав чарівник на ім’я Іліодор, який постійно всіх людей вводив в обман своїми магічними ритуалами. Велику кількість разів єпископ Катанський просив цю людину покаятися, стати на шлях істинний. Однак всі спроби були марні.

Одного разу, під час богослужіння в соборі, чаклун створив змову спокуси і замішання. За це преподобний Лев накинув на нього нараменник, змусив вийти на площу і змусив зізнатися у своїх гріхах. А після цього зайшов разом з ним в заздалегідь розведене багаття і тримав, поки він не згорів. Сам же божий угодник спокійно вийшов з вогню, залишившись повністю неушкодженим.

Коли ж преподобний помер, то під час дотику до труни жінка, яка кровоточила, повністю зцілилася. Тіло святого спочатку поклали в храм святої мучениці Лукії, а після перенесли до церкви святителя Мартіна Милостивого.

Традиції та обряди

У цей день люди намагалися накататися на санках всмак, щоб хороших спогадів вистачило на весь рік, до нової зими. Ще організовувалися змагання, коли потрібно було проїхати на санках далі за інших. Оскільки вірили в те, що у переможця буде довге і вдале життя.

Ще в кузні брали гаряче вугілля, щоб потім викласти на край поля. При цьому під час торкання з землею обов’язково молилися про майбутню успішну роботу хліборобів, а також теплу і сонячну погоду для швидкого і хорошого проростання зерен. Тому що вугілля було символом вогню, що з’єднує інструменти з ґрунтом, до того ж завжди зігрівав урожай і наповнював землю родючістю.

Прикмети

У всі часи існували різні прикмети, на які теж постійно люди звертали свою увагу:

  • Щоб сім’ю постійно супроводжував достаток, і щоб він ніколи не закінчувався, необхідно було викинути все погане взуття.
  • У цей день починати будь-які справи, було категорично заборонено, бо удачі не буде.
  • Зграя ворон літає занадто високо в небі — скоро почнеться сніг.
  • Птах купається, значить треба чекати відлиги.
  • Сніг, що пішов у свято, вказує на те, що рік буде не дуже врожайним.
  • Якщо захворіти в це свято, тоді можуть бути різні ускладнення і здоров’я не скоро відновитися.
  • Якщо вітер змінює свій напрямок за годинниковою стрілкою, то буде потепління, хоч і нестабільне.
  • Побачити падаючу зірку, значить накликати на себе і рідних швидку смерть.
  • Якщо під час негоди ввечері на небі із західного боку виникає ясна смуга, то всі опади швидко припиняться.