Матрона Настовиця відзначається за народним календарем 9 квітня або по-іншому ще називається Напіврепиця. Також витоки цього свята переплітаються з церковним календарем, коли в цей день особливо шанували Матрону Солунську. Багато жіночих клопотів, домашніх турбот сьогодні знаходять особливу значущість і необхідно дотримуватися певних традицій і придивлятися до прикмет, в які вірили наші предки, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Квітень вважається місяцем бурхливої води, перших квітів — пролісків. Народне свято Матрона Настовиця (Напіврепиця) відзначається 9 квітня (за старим стилем — 27 березня), ці дві дати закріплені в і церковному календарі. Це дата вшанування Матрони Солунської, яка приймала мученицькі страждання за свою віру. Стійко перенесла всі гоніння і загинула за любов до Бога. Це історія про те, як господиня змушувала Матрону відмовитися від християнства, але дівчина таємно відвідувала церкву. Дізнавшись про це, господиня наказала бити Матрону палицями і змучену від ран її скинули вниз.
Перше своє прізвисько, Настовиця, Матрона отримала тому, що ясні квітневі ночі закінчуються заморозками. А сніг, що танув вночі, підмерзаючи перетворювався в наст. За іншою прикметою — це час прильоту особливих пташок — настовниць: вівсянок, пігалиць, чибісів. Ці пташки імовірно поверталися з зимівлі в рідні краї на початку квітня.
За деякими народними повір’ями цей день називали Напіврепицею, тому на початку квітня необхідно було ділити всі запаси овочів на дві частини: що краще — на насіння, а що залишилося вживали в їжу.
Традиції та обряди
9 квітня — день Матрони Настовиці присвячували господарським справам. Спочатку вранці йшли до церкви, щоб помолитися перед ликом мучениці Солунської за мир і спокій в будинку.
Свята Матрона вважається покровителькою господинь і в усі часи жінки просять її про підтримку і допомогу по господарству. У цей день по-особливому займалися прибиранням будинку. Всі господині наводили порядок і чистоту в будинку. Разом з віником виміталися з дому сварки і чвари, а коли прибирали з кутів пил і павутину, значить, позбавлялися від нечистої сили.
Також в цей день необхідно відправитися на садову ділянку і починати прибирати сміття і разом з ним спалювати все погане. Молилися Матроні Напіврепиці і про те, щоб добре вродила ріпа, тому що вона тривалий час у наших предків була замість картоплі. Тому у Матрони просили хорошого врожаю ріпи — одного з головних овочів в селянській кухні. Ріпа обов’язково була на столі і вважалася традиційною стравою в раціоні селян. Чому Напіврепиця — тому що ріпа — була основним продуктом в Стародавній Русі, зараз цей овоч втрачає свою актуальність. Адже страви з ріпи вважалися простою стравою, її пекли, варили, додавали в каші і навіть їли в сирому вигляді. Ріпу заливали водою і ставили тушкувати в піч, і їжа була готова. Тому завжди вживалася приказка “простіше пареної ріпи”. Щоб шанувати традиції своїх предків, можна приготувати в цей день якусь страву з ріпи.
Прикмети
У квітні багато народних прикмет, адже в цей період починаються попередні роботи з підготовки ґрунту до посіву. З цього дня в народі судили про майбутню погоду і про врожай.
На початку квітня вся природа пробуджується, вирують струмки, в горах тане сніг і спускається струменями вода вниз по полях і ярах. Прилітають пташки з теплих країв. Поверталося тепло після зими. Квітень водою славний, всіх напоїть.
“Хороший рік навесні видно” — вважали в народі.
“Чібіс прилетів — на хвості воду приніс”.
Згідно з погодними прикметами урожай ріпи повинен бути хорошим, якщо вранці ще видніється іній на деревах. А якщо чібіси літають низько і з криком, то в найближчі дні погода буде суха і сонячна.