Глафіра Горошниця — народно-християнське свято. Праведна діва Глафіра Амасійська шанується православними. У травні, 9 числа — день пам’яті цієї Святої, інформує Ukr.Media.
Назва “горошниця” з’явилася, оскільки вважається найсприятливішою для посіву гороху.
Історія свята
Глафіра була простою служницею дружини римського імператора Лікінія. Дівчина була прихильницею християнської віри. У той час, а це був 313 рік, був виданий указ про віротерпимість. Але сам імператор не визнавав вчення Христа, а залишався вірний язичницьким богам.
Лікінію дуже подобалася Глафіра і він став домагатися її. Дівчина не могла сама себе захистити, тому з проханням звернулася до своєї пані Констанції. Дружина Лікінія добре ставилася до служниці, тому допомогла їй зникнути з країни. Вона дала дівчині трохи грошей на дорогу, порадила переодягнутися в чоловічий одяг і надала допомогу в подорожі, відправивши до Вірменії.
Чоловікові Констанція сказала, що служниця раптово, але дуже важко захворіла. Вона прикута до ліжка і скоро помре.
Під час своїх мандрів Глафіра зустрілася з єпископом Амасійським. Він займався благою справою, збираючи пожертви на будівництво православного храму. Дівчина, не замислюючись, віддала всі свої кошти преподобному Василю. Вона написала своїй добрій пані лист, просячи посприяти в будівництві і вислати гроші єпископу.
Слугами Лікінія послання Глафіри було перехоплено. Правитель прийшов в лють від обману і наказав доставити в палац служницю, що втекла, і Василя Амасійського. Але до імператора був доставлений тільки єпископ, Глафіра на той час померла від хвороби. Лікіній запропонував служителю відмовитися від свого віросповідання. Натомість йому пообіцяли посаду головного священнослужителя в східній частині Римської імперії. Василь відмовився і був страчений. Йому відрубали голову, а тіло скинули в морську безодню.
Сподвижники виловили тіло єпископа, таємно викрали голову і перевезли на місце будівництва храму. Там у дворі і знаходиться його могила.
Традиції та обряди
- У цей день заведено висаджувати горох. Цей продукт був особливим для слов’ян. Завдяки його поживним властивостям, страви з нього замінювали м’ясо. У роки неврожаю картоплю і навіть хліб. З нього пекли горохові коржі.
- За звичаєм, горох сіяли тільки жінки. Вважалося, що великий урожай гороху можна буде зібрати, якщо його посадить вагітна.
- В цей же день намагалися висадити картоплю.
- Традиційно перед посадочними роботами, жінки вимовляли змови на хороший урожай.
- Увечері влаштовувалися святкові обіди. Головною стравою на столі були коржі, суп або каша з гороху.
- 9 травня прийнято було спостерігати за птахами, щоб випадково не пропустити приліт ластівок.
- Цих пернатих чекали з великим нетерпінням. Адже гнізда ластівок у дворі будинку вважалися найсильнішим оберегом від темних сил. До того ж ластівок називали найчистішими і світлими птахами, яких любив Господь.
- Розорити гніздо цих птахів вважалося великим гріхом, що несе за собою одні неприємності і хвороби.
Прикмети
- Північний вітер на Глафіру — горох довго не проросте.
- Багряно-червоний захід — посуха триватиме до наступного Молодика.
- Холодна погода на Глафіру Горошницю — через 7 днів будуть заморозки.
- Вся трава стоїть в росі — урожайний рік для огірків.
- Листя на березі повністю розпустилося — заморозків вже не буде, можна висаджувати картоплю.
- Ластівка звела гніздо у дворі незаміжньої дівчини, віщує їй швидке весілля.
- Вранці сильний вітер, вщухлий до ночі, означає, що найближчі дні будуть ясними і теплими.
- Чути часте кування зозулі — до дощу.